Рішення № 35448796, 25.11.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/5512/13 Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.

2013 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„19" листопада 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Стрелець Л.Г., Гончар М.С.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Аккорд» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2013 року у справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року КС «Аккорд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У позові зазначала, що 28.09.2007 року між спілкою та відповідачем, яка є членом кредитної спілки, було укладено кредитний договір №1231/Зап, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, які нараховуються на залишок суми кредиту з розрахунку 0,14247 за кожний день користування(п.2.3) строком до 28.09.2008 року.

Відповідно до п.2.2. договору відповідачу було надано право щомісячно сплачувати нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах, передбачених рекомендованим графіком платежів (додаток №1 договору кредиту).

За умовами п.3.2 договору при порушенні строків сплати кредиту нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожень день прострочення.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 5 779 грн. 11 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 1 642 грн. 68 коп., за процентами - 3 294 грн. 43 коп., пеня, розмір якої встановлено рішенням кредитного комітету від 24.07.2012 року, - 842 грн. 00 коп.

З урахуванням положень ст.625 ЦК України відповідач також повинен сплатити суму індексу інфляції та 3% річних, яка складає 2 691 грн. 35 коп.

Причини пред"явлення позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, що утворилась станом на 24.07.2012 року, лише у жовтні 2012 року кредитна спілка обумовлює тим, що у ході досудового слідства по кримінальній справі, порушеній за фактом привласнення грошових коштів службовими особами спілки шляхом обману та зловживання довірою, 21.05.2009 року слідчими органами була проведена виїмка всіх оригіналів кредитних угод між спілкою та її членами.

Посилаючись на зазначені обставини КС «Аккорд» просила суд поновити, визнавши поважними причини пропущення строків позовної давності, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1232/Зап. від 28.09.2007 року в сумі 8 470 грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2013 року позов залишено без задоволення.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2013 року апеляційну скаргу КС «Аккорд» задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги КС «Аккорд» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Аккорд» заборгованість за кредитом в розмірі 1 200 грн. та судові витрати 114 грн. 70 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2013 року було частково задоволено касаційну скаргу КС «Аккорд».

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного суду.

В апеляційній скарзі КС «Аккорд», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрутованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які стоони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішеня суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 вересня 2007 року між кредитною спілкою „Аккорд" та ОСОБА_2 був укладений договір №1231/Зап, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2 000 грн., який зобов"язувалася повернути з нарахованими процентами в термін та розмірах, передбачених рекомендованим графіком платежів( додаток № 1 до договору), отже до 28 вересня 2008 року(а.с.10).

Відповідно до умов п.4 договору, позичальник зобов"язуєтьсся виконувати „Положення про кредитування членів КС „Аккорд", з яким ознайомлена, що підтверджується також заявою ОСОБА_2 про надання їй кредиту(а.с.9,10).

Обгрунтовуючи підствність позову, КС „Аккорд" посилалась на те, що ОСОБА_2 зобов"язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого станом на 24.07.2012 року утворилась заборгованість в сумі 5 779 грн. 11 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 1 642 грн. 68 коп., за процентами - 3 294 грн. 43 коп., пеня, розмір якої встановлено рішенням кредитного комітету від 24.07.2012 року, - 842 грн. 00 коп.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується наданим кредитною спілкою розрахунком, складеним з урахуванням даних з рахунків про надходження коштів за здійсненими позичальником оплатами(а.с.5, 42,77,78), не спростовувався відповідачем, яка пояснила, що заборгованість утворилася у зв"язку з її скрутним матеріальним становищем, а також внаслідок закриття в подальшому офісу КС „Аккорд" у м. Запоріжжі, отже і відсутністю у неї точних даних про банківські реквізити кредитної спілки для внесення щомісячних платежів. В результаті часткову оплату кредиту вона продовжувала здійснювати у грудні 2010 року шляхом внесення 450 гр., а також вносила оплату у 2011 році, не маючи впевненості, що перераховані нею внески отримуються саме кредитною спілкою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд послався на сплив позовної давності, про застосування якої заявила ОСОБА_2, виходячи з того, що строк виконання основного зобов"язання по погашенню кредиту був визначений датою 28.09.2008 року, а позов КС „Аккорд" був заявлений лише у жовтні 2012 року, отже після спливу 3- річного строку позової давності, причини пропуску якого суд поважними не визнав, враховуючи також, що в силу п.7 ч.13 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" у спорах щодо щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

З вказаним висновком суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без належного з"ясування фактичних обставин справи, на які посилався позивач в обгрунтування позову.

Згідно ст.ст.1054,1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов"язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов"язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За умовами п. 5 договору від 28 вересня 2007 року останній діє з моменту підписання до повного його виконання, за узгодженим сторонами графіком платежів(додаток № 1), датою остаточного розрахунку за кредитом було визначено 28 вересня 2008 року.

При цьому, виходячи з п.4 договору, в якому позичальник підтверджує, що ознайомлений з „Положенням про кредитування членів КС „Аккорд" і зобов"язується його виконувати, при укладанні договору ОСОБА_2 погодилася з п.4.12 вказаного Положення, яким передбачено, що у разі, якщо на день закінчення договору позичальник, згідно умов кредитного договору, не сплатив суму кредиту і нарахованих процентів за час фактичного користування кредитом, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах і діє до повної сплати основної суми та нарахованих процентів.

Між тим, пославшись на сплив позовної давності, як на підставу відмови у задоволенні позову, зазначені умови п.4.12 Положення і те, що з моменту укладання кредитного договору від 28 вересня 2007 року і до моменту пред"явлення позову у жовтні 2012 року вимоги про припинення пролонгованого договору ніким не заявлялись, суд до уваги не прийняв.

Крім того, згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, за положеннями ч.ч.1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем у поясненнях щодо причин неповернення нею кредиту, Запорізьке відділення КС „Акорд" припинило свою діяльність 05 грудня 2008 року, а розрахунковий рахунок зазначеного відділення № НОМЕР_2 у філії Запорізького управління банку „Надра" було закрито 26 лютого 2009 року(а.с.76).

Після закриття Запорізького відділення КС „Аккорд" на адресу відповідача протягом 2009 року надсилалися повідомлення про зміну банківських реквізитів кредитора і ОСОБА_2 протягом 2009-2011 років здійснювала платежі на часткове погашення кредитної заборгованості за кредитним договором, які були прийняті та зараховані позивачем, що також підтверджується даними про розмір заборгованості з урахуванням зазначених платежів, виписками з рахунків(а.с.5,42,77-81).

Останній платіж по частковому погашенню заборгованості був здійснений ОСОБА_2 у серпні 2011 року(а.с.78), а позов до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 вересня 2007 року був пред"явлений у жовтні 2012 року.

Ці обставини залишилися поза уваги суду, хоча внесення відповідачем зазначених платежів після 28 вересня 2008 року, як визначеної у кредитному договорі дати виконання основного зобов"язання, свідчило про переривання перебігу строку позовної давності, початок якої суд відраховував з цієї дати.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин достатніх підстав вважати, що позивачем пропущено строк позовної давності, а отже і відмовляти у задоволенні позову, суд не мав.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 642 грн. 68 коп., за процентами - 3 294 грн. 43 коп., пені, розмір якої встановлено рішенням кредитного комітету від 24.07.2012 року, - 842 грн. 00 коп., КС „Аккорд", посилаючись на положення ст.625 ЦК України, просила стягнути з відповідача також суму індексу інфляції та 3% річних, яка складає 2 691 грн. 35 коп.(а.с.6-7).

Вказані вимоги слід визнати обґрунтованими, враховуючи, що згідно роз"яснень п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин", за змістом ст. 552, ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов"язання, вираженого в національній валюті, та три процента річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації( плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки(пені) за невиконання або неналежне виокнання зобов"язання.

Посилання ОСОБА_2 на факт припинення у грудні 2008 року діяльності Запорізького відділення КС „Аккорд", як на причину неналежного виконання нею зобов"язань за кредитним договором, не можуть вважатися достатньою підставою для відмови у позові, оскільки спростовуються матеріалами справи і не погоджуються з фактичними діями відповідача по здійсненню нею платежів протягом 2009-2011 років.

Крім того, як передбачено ст. 537 ЦК України, у разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов"язання, боржник має право виконати свій обов"язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.

Такии чином, у зв"язку з припущеними судом порушеннями норм матеріального та процесуального права, ухвалене по справі рішення в порядку ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2013 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

„Позов Кредитної спілки «Аккорд» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Кредитної спілки „Аккорд"(код отримувача: 22871103, розрахунковий рахунок: 265011717, банк отримувача: АТ „Райффайзенбанк Аваль", МФО банку: 380805) заборгованість за кредитним договором №1232/Зап. від 28.09.2007 року в розмірі 8 470( вісім тисяч чотириста сімдесят) грн. 46 коп. та 114 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору, а також 229 грн.40 коп. судового збору в дохід держави."

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: