Рішення № 35448687, 19.11.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/7460/13-ц

№ 2/303/3658/13

Номер стат. звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Гутій О.В., при секретарі Васько І.І., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області про визнання права власності, в якому просив визнати за ним право власності на сарай під літерою «Т» по вул. Пушкіна, 10/10 в м. Мукачево; Реєстраційній службі Мукачівського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області здійснити державну реєстрацію права власності на сарай.

Позов мотивує тим, що він являється співвласником квартири АДРЕСА_1 Пушкіна в м. Мукачево згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 29.09.1995 року. Вказана квартира була приватизована ним та його донькою ОСОБА_4. При приватизації їм було надано у користування сарай під літерою «П» розміром 10,5 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на квартиру.

Через аварійний стан цього сараю у 2009 році на місці старого було побудовано позивачем новий сарай, який згідно технічного паспору позначений літерою «Т» та являється самобудовою. За самовільно побудований сарай позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. На заяви позивача до виконавчого комітету Мукачівської міської ради та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області про введення цього сараю в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього йому було відмовлено.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених вище підстав, просив його задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, у його задоволенні просила відмовити, показала суду, що чинним законодавством не передбачено визнання права власності на сарай, оскільки такий є приналежністю головної речі (квартири).

Представник третьої особи в судовому засіданні залишив вирішення даної справи на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, показання свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 10,11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна з сторін зобов'язана довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях, а обставини справи, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу належить квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності разом з ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Мукачівської міської ради народних депутатів 29.09.1995 року (а.с.3).

Відповідно до технічного паспорту на вказану квартиру, який є додатком до свідоцтва про право власності на квартиру, співвласникам квартири також було передано у користування сарай, площею 10,5 кв.м. (а.с. 8).

Земельна ділянка за адресою м. Мукачево, вул. Пушкіна, 10 перебуває у комунальній власності. Вказана обставина визнана сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру, виготовленого станом на 16.06.2013 року, та довідки КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 25.09.2013 року № 2038, в домоволодінні № 10 по вул. Пушкіна на місці старого деревяного сараю літ. П ОСОБА_6 було самовільно побудовано сарай літ. Т (а.с. 6, 9-11).

За самовільне будівництво сараю позивача інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області 09.07.2013 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП (а.с. 4).

За змістом ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Проте відповідно до ч. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2013 року № 5 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (далі - Постанова) не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

В ч. 27 Постанови зазначено, що розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У зв'язку із цим положення частини п'ятої статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 91.

Оскільки позивач просить визнати право власності на сарай, то на підставі вищевикладненого суд приходить до висновку про відсутність підстав, для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.3, 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст.11,15, 376 Цивільного кодексу України, суд,-

Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа Реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області про визнання права власності відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 223 ЦПК України.

Головуюча О.В. Гутій