Постанова № 35446591, 12.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа№ 902/528/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

при секретарі Натха М.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Одуденко В.В. - за посвідченням

від позивача: Бондар М.В. - за довіреністю

від відповідача: Гнатківський О.В. - особисто

від третьої особи: Темченко Л.Г. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу виконуючого обов'язків прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. (дата складання рішення 22.07.2013р.)

по справі №902/528/13 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Фізичної особи-підприємця Гнатківського Олександра Володимировича

третя особа Київський національний університет технологій та дизайну

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гнатківського Олександра Володимировича про визнання недійсним договору оренди державного нерухомого майна № 6356 від 29.12.2012 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в м. Києві та фізичною особою - підприємцем Гнатківським Олександром Володимировичем про оренду нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 44.0 кв. м , розміщених за адресою : м. Київ, пров. Немировича - Данченка, 2 , у підвалі навчального корпусу № 3 , що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з моменту укладення та зобов'язання фізичну особу - підприємця Гнатківського Олександра Володимировича повернути ці приміщення у володіння та користування навчального закладу шляхом примусового виселення.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.04.2013р. порушено провадження у справі № 902/528/13.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.06.2013р. справу № 902/528/13 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, виконувач обов'язків прокурора міста Києва, звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов прокуратури Печерського району м. Києва задовольнити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що висновки суду не ґрунтуються на нормах закону, зокрема, ч.2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч. 2 ст. 18, ст. 61, ст. 63 Закону України «Про освіту». При цьому, прокурор вказує на те, що приміщення, яке передано в оренду за спірним договором, є частиною будівлі Київського національного університету технологій та дизайну, а тому воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом. Проте, судом безпідставно залишено поза увагою, що спірний договір оренди укладено з метою надання послуг з побутового обслуговування населення (виготовлення взуття), а не для освітніх цілей, а відтак, вказаний договір порушує встановлені законом вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у справі №902/528/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В. апеляційну скаргу виконуючого обов'язків прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.09.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

30.09.2013р. від третьої особи через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. по справі №902/528/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 30.09.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 22.10.2013р.

21.10.2013р. від позивача через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. по справі №902/528/13 та прийняти нове, яким позовні вимоги заступника прокурора Печерського району м. Києва задовольнити.

22.10.2013р. від третьої особи через відділ документального забезпечення суду надійшло доповнення до відзиву від 27.09.2013р. на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 22.10.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 05.11.2013р.

04.11.2013р. від позивача через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Іоннікова І.А., Коротун О.М.

В судовому засіданні 05.11.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 12.11.2013р.

12.11.2013р. від відповідача через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судове засідання 12.11.2013р. з'явився прокурор, представники сторін та третьої особи.

Прокурор підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов прокуратури Печерського району м. Києва задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. - без змін.

Представник третьої особи заперечив проти вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гнатківським Олександром Володимировичем (орендар) був укладений договір оренди №6356 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого (пункт 1.1.) орендодавець, позивач у справі, передає, а орендар, відповідач у справі, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 44,0 кв. м розміщені за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, у підвалі навчального корпусу № 3, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 липня 2012 р. і становить 310 896,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює побутове обслуговування населення (виготовлення взуття).

Договір укладено строком на один рік, що діє з 29 грудня 2012 р. до 29 грудня 2013 р. включно (пункт 10.1. договору).

Орендодавцем та орендарем за участю балансоутримувача 29.12.2012 р. підписаний відповідний акт приймання - передавання орендованого майна за адресою м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2.

Відповідно до п.1.2. Статуту Київського національного університету технологій та дизайну університет є юридичною особою, державним неприбутковим навчальним закладом, який знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про вищу освіту», чинного законодавства України та Статуту.

З матеріалів справи вбачається, що Київським національним університетом технологій та дизайну листом від 10.04.2012 р. № 01 - 30/681 було повідомлено орендодавця, що спірні приміщення є державною власністю, вільні для оренди і не надані в оренду юридичним і фізичним особам, не є предметом судового спору, не знаходяться в податковій заставі.

Листом від 18.05.2012 р. № 01 - 30/963 Київський національний університет технологій та дизайну також повідомив, що нежитлові приміщення загальною площею 44,0 кв.м, розміщені за адресою м.Київ, вул.Немировича - Данченка,2 у підвалі навчального корпусу № 3 можуть бути використані як виробничі приміщення для виготовлення взуття.

Листом від 06.07.2012 р. за № 1/11 - 11010 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України надало погодження на передачу в оренду вказаного державного нерухомого майна відповідно до законодавства терміном на один рік.

При цьому, цим же листом Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України зобов"язало керівника навчального закладу враховувати напрямок діяльності орендаря з тим, щоб не завадити умовам безпечної роботи закладу.

Позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди №6356 від 29.12.2012р. нерухомого майна, що належить до державної власності, обґрунтовані тим, що передані в оренду приміщення навчального закладу використовуються для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, зокрема для виготовлення взуття, що є порушенням Закону України «Про освіту» щодо заборони використання об'єктів освіти, що фінансуються з бюджету, не за призначенням, а тому спірний договір має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настанні відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29 червня 2004 року.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають: об'єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Частиною першою ст. 61 Закону України «Про освіту» встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання (абзац п'ятий ч. 4 статті 61 Закону України «Про освіту»).

Однак, у відповідності до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч наведеним нормам законодавства спірний договір оренди укладено з метою розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює побутове обслуговування населення (виготовлення взуття), а не для освітніх цілей, а відтак договір оренди № 6356 від 29.12.2012р. нерухомого майна, що належить до державної власності не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 ЦК України.

Щодо посилання суду першої інстанції на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної власності", якою затверджений перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, де пунктом 2 розділу 8 передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, то колегія суддів зазначає, що вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що Законом України «Про освіту» заборонено використання об'єктів освіти, що фінансуються з бюджету, не за призначенням.

Враховуючи вищевикладене, висновок місцевого господарського суду про те, що договір оренди між позивачем та відповідачем був укладений відповідно до норм чинного законодавства України, колегія суддів вважає помилковим.

Посилання відповідача та третьої особи на укладену між ними угоду про співпрацю від 22.04.2013р., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як встановлено вище, метою укладення спірного договору оренди є розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює побутове обслуговування населення (виготовлення взуття), а не для освітніх цілей. Також, слід зазначити, що вказана угода про співпрацю укладена після звернення прокурора з даним позовом до суду.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди № 6356 від 29.12.2012р. нерухомого майна, що належить до державної власності, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину. Правові наслідки недійсних правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Як вбачається з позовної заяви прокурор просить зобов'язати фізичну особу - підприємця Гнатківського Олександра Володимировича повернути приміщення загальною площею 44.0 кв. м , що знаходяться на балансі Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у володіння та користування навчального закладу шляхом примусового виселення.

Тобто, прокурор просить зобов'язати відповідача повернути приміщення третій особі, на балансі якої перебуває спірне приміщення, шляхом примусового виселення.

Однак, підстави заявленого позову в цій частині вимог прокурором не обґрунтовані.

З огляду на зазначене та враховуючи, що вказана позовна вимога прокурора не відповідає передбаченим законом наслідкам недійсності правочину відповідно до приписів ст. 216 ЦК України, колегія суддів вважає, що позов в частині зобов'язання фізичної особи - підприємця Гнатківського Олександра Володимировича повернути приміщення загальною площею 44.0 кв. м , що знаходяться на балансі Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у володіння та користування навчального закладу шляхом примусового виселення, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому, судова колегія зазначає, що прокурор не позбавлений права звернутися до господарського суду з окремим позовом про застосування наслідків недійсності правочину.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2013 року у справі №37/730 підлягає частковому скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не здійснив розподіл судового збору, колегія суддів частково скасовуючи судове рішення та задовольняючи позов частково здійснює відповідний розподіл судових витрат.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виконуючого обов'язків прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №902/528/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №902/528/13 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6356 від 29.12.2012р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Фізичною особою-підприємцем Гнатківським Олександром Володимировичем.

3. Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6356 від 29.12.2012р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Фізичною особою-підприємцем Гнатківським Олександром Володимировичем про оренду нерухомого майна - нежилих приміщень загальною площею 44,0 кв. м., розміщених за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, у підвалі навчального корпусу № 3, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

В частині відмови в позові про зобов'язання фізичної особи - підприємця Гнатківського Олександра Володимировича повернути приміщення загальною площею 44.0 кв. м , що знаходяться на балансі Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у володіння та користування навчального закладу шляхом примусового виселення рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №902/528/13 залишити без змін.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гнатківського Олександра Володимировича (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Котовського, 16, ідентифікаційний номер 3074513573) в доход Державного бюджету України 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) в доход Державного бюджету України 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гнатківського Олександра Володимировича (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Котовського, 16, ідентифікаційний номер 3074513573) в доход Державного бюджету України 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) в доход Державного бюджету України 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №902/528/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді І.А. Іоннікова

О.М. Коротун