Ухвала суду № 35446393, 22.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"22" листопада 2013 р. Справа №910/9912/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Ільєнок Т.В.

Корсакової Г.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р.

у справі № 910/9912/13 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко-Холдінг»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

про скасування постанови про накладення штрафу № 148/13 від 07.05.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко-Холдінг» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач), в якому

(з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с.83-85)), зокрема просило: визнати повністю недійсним Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2013р. складеного посадовою особою інспекції Карапиш Т.М. відносно ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг», визнати повністю недійсним Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2013р., складений посадовою особою інспекції Карапиш Т.М. відносно ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» та визнати повністю недійною Постанову відповідача № 148/13 від 07.05.2013р. про накладення штрафу на ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 103 230,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. у справі № 910/9912/13 позов задоволено частково. Визнано повністю недійсною Постанову № 148/13 від 07.05.2013р. про накладання штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко-Холдінг» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі

103 230,00 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить: пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. у справі № 910/9912/13 вважати поважним та обчислювати його з дати отримання відповідачем копії вищевказаного рішення, а саме з 10.10.2013р., рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. у справі № 910/9912/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вивчивши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що остання підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Приписами ч. 1 ст. 95 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги скаржником у якості доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу додано фіскальний чек від 18.10.2013р. за № 5304 та опис вкладення у цінний лист, з якого вбачається, що апеляційна скарга на 3 арк. була направлена ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3. Однак, вищевказані фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як належні докази, що підтверджують надіслання копії апеляційної скарги позивачу з огляду на таке.

Згідно з абзацу 2 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від

26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, позовної заяви (а.с.3-5) та доданої до неї копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.19-21) місцезнаходженням позивача є: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, буд. 88.

Крім, того з матеріалів справи вбачається, що відповідач обізнаний про місцезнаходження позивача, оскільки відповідачем в оскаржуваних документах, зокрема, Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.04.2013, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2013, постанові № 148/13 від 07.05.2013 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності заявник правильно зазначає місцезнаходження позивача: вул. Червоноармійська, 88, м. Київ. Тоді як, апеляційну скаргу надсилає за іншою адресою.

Судом апеляційної інстанції при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що на бланках клопотань, заяв, поданих позивачем до суду першої інстанції дійсно містяться три адреси позивача. Разом з цим, позивачем в позовній заяві та інших наданих суду документах, зазначається його юридична адреса: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, буд. 88.

Отже, відповідачем не виконано вимог ст. 95 ГПК України у розумінні ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що є наслідком повернення апеляційної скарги на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на рішення господарського суду міста від 27.09.2013р. не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Крім того, Київський апеляційний господарський суду зазначає, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою відповідачу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження слід подати докази отримання апелянтом рішення суду першої інстанції саме 10.10.2013р., як вказано в первинно поданій апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 86, 95, п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. у справі № 910/9912/13 з доданими до неї документами повернути Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

3. Матеріали справи № 910/9912/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Т.В. Ільєнок

Г.В. Корсакова