Ухвала суду № 35446254, 20.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.11.2013 р. Справа№ 914/2362/13

За скаргою:товариства з обмеженою відповідальності "Статус МКС", м. Львів,на дії:Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (надалі - держаний виконавець), м. Львів,про:визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання щодо вчинення дій для примусового виконання рішення господарського судуу справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Статус МКС", м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Буд", м. Львів,про: стягнення 80.707,54 грн. Суддя Т. РимЗа участю представників:

стягувача:Кондрашов Д.І. - довіреність від 05.11.2013 р.,боржника:не з'явився,ДВС:Павлишин Т.І. - довіреність від 28.10.2013 р.На розгляд суду подано скаргу стягувача на бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, оскільки вважає протиправною бездіяльність державного виконавця.

Вимоги за заявою заявник обґрунтовує наступним. Канцелярією Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 09.08.2013 р. зареєстровано заяву від 08.08.2013 р. про примусове виконання рішення господарського суджу Львівської області від 16.07.2013 р. Однак постанова про відкриття виконавчого провадження винесена лише 03.09.2013 р. Крім того, з 11.09.2013 р. державний виконавець зобов'язаний був приступити до примусового виконання рішення суду, із накладенням арешту на майно, проте зазначених дій не вчинив. У зв'язку з наведеним стягувач просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов'язати останнього вжити заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду шляхом накладення арешту на рахунки та майно боржника.

В судові засідання боржник не з'явився, не заперечив проти вимог за скаргою.

Представник виконавчої служби в судове засідання з'явився, надав усне пояснення по суті скарги, вимог ухвал суду від 02.10.2013 р., від 29.10.2013 р., від 06.11.2013 р. у повному обсязі не виконав. Долучив до матеріалів справи копії документів виконавчих проваджень. Інших доказів та пояснень не подав. Таким чином, ДВС мав достатньо часу для того, щоб подати власні пояснення та докази. За таких обставин, суд розглядає вимоги за скаргою за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2013р. у справі №914/2362/13 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальності "Статус СМК", на його користь стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Буд" 80707,54 грн. основного боргу, 397,96 грн. пені, 79,58 грн. - 3% річних, 1720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. На примусове виконання рішення судом видано наказ №914/2362/13 від 29.07.2013 р.

Із пояснень позивача вбачається, що 09.08.2013 р. канцелярією Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції зареєстровано заяву ТзОВ "Статус МКС" від 08.08.2013 р. про відкриття виконавчого провадження. Інших обставин судом не встановлено. Державним виконавцем доказів протилежного не надано.

Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 03.09.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду від 29.07.2013 р. Боржнику надано державним виконавцем термін до 10.09.2013 р. на добровільне виконання рішення суду.

Стягувачем на адресу державного виконавця рекомендованим листом було надіслано запит від 06.09.2013р. про результати розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2013 р. Однак відповіді не отримано.

Державний виконавець звертався із запитом від 18.07.2013 р. №15185 до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті. Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті на запит від 18.07.2013 р. №15185 Франківського ВДВС Львівського МУЮ ГУЮ у Львівській області надано відповідь від 15.08.2013 р. №405-06/1/2-13.

Державний виконавець звертався із запитом від 02.09.2013 р. №В-6 19085 до Державної служби інтелектуальної власності України. У відповіді від 12.09.2013 р. №1-6/6996 Державною службою інтелектуальної власності України повідомлено, що за даними державних реєстрів охоронних документів на об'єкти промислової власності, Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір ТзОВ "Грифон-Буд" не є власником жодного із зареєстрованих об'єктів права інтелектуальної власності.

У відповіді від 12.09.2013 р. №20.16-10690 Державної авіаційної служби України на запит Франківського ВДВС Львівського МУЮ ГУЮ у Львівській області повідомлено, що за ТзОВ "Грифон-Буд" повітряних суден не зареєстровано.

У постанові державного виконавця від 03.10.2013 р. ВП №39543110 не вказано, на яке індивідуально визначене майно накладено арешт із забороною його відчуження.

Державним виконавцем 03.10.2013 р. ВП№39543110 накладено арешт на кошти ТзОВ "Грифон-Буд" у банківських установах.

При прийнятті ухвали суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Як убачається з матеріалів справи, на розгляді ДВС перебуває наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.07.2013р. у справі №914/2362/13.

Суд, даючи оцінку діям державного виконавця, враховує положеннями частини першої та другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно з названими нормами державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої та другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Проте державним виконавцем у порушення наведених норм відкрито виконавче провадження лише 03.09.2013 р.

При цьому суд також враховує те, що державним виконавцем не надано доказів вжиття усіх належних заходів для виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 р. за наказом від 29.07.2013 р. Зокрема, суду не надано доказів звернення в органи ДАІ МВС України з метою з'ясування наявності транспортних засобів у боржника (поштова квитанція, реєстр на відправку поштової кореспонденції тощо); витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна про накладення арешту на рухоме майно боржника (ТзОВ "Грифон-Буд") в межах виконавчого провадження №39543110; витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про нерухоме майно боржника (ТзОВ "Грифон-Буд"); витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про накладення арешту на нерухоме майно боржника (ТзОВ "Грифон-Буд") в межах виконавчого провадження №39543110; доказів надіслання державним виконавцем постанови про арешт майна боржника в органи державної реєстрації речових прав та органи ДАІ МВС України; доказів накладення арешту на грошові кошти боржника в банківських установах по всіх відкритих рахунках; доказів фактичного виконання постанови про арешт коштів боржника від 03.10.2013 р. (інформацію з банківської установи про накладення арешту на рахунки боржника тощо). Надані державним виконавцем документи у підтвердження здійснення виконавчих дії, не підтверджують цих обставин, оскільки передують постанові про відкриття виконавчого провадження або ж є відповіддю на запити, скеровані державним виконавцем до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, суд вважає вимогу за скаргою на бездіяльності державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського управління юстиції обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині вимог стягувача про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на рахунки та майно боржника суд враховує таке.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту

- визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, або

- зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або

- визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до положень статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника відповідно до ст.52 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п.5, п.6 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

З наведеного припису вбачається, що накладення арешту на майно, кошти боржника є правом державного виконавця, а не його обов'язком - а отже, з цього питання державний виконавець може діяти на власний розсуд в залежності від конкретних обставин та обрати будь-який інший примусовий захід на виконання рішення. Тому у суду відсутні підстави для зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог за скаргою частково.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Вимоги за скаргою товариства з обмеженою відповідальності "Статус МКС" на бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

3. Відмовити товариству з обмеженою відповідальності "Статус МКС" в частині вимог за скаргою про зобов'язання державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції накласти арешт на рахунки та майно боржника.

Суддя Рим Т.Я.