Рішення № 35446216, 20.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2013 р. Справа № 914/3616/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Монітор-Україна", м. Львів,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат", м. Львів,про: стягнення 34.405,00 грн. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Казбан І.Г. - директор,відповідача:Кондрашов Д.І. - довіреність від 02.07.2013 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Монітор-Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" про стягнення 34.405,00 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.09.2013 р. провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 09.10.2013 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №М-42 від 22.06.2011 р. не оплатив у повному обсязі вартості виконаних підрядних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 20.300,00 грн. заборгованості. Крім того, відповідачу нараховано 14.105,00 грн. пені.

В судове засідання від 20.11.2013 р. позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог в частині пені. Згідно з цим клопотанням просить стягнути з відповідача 4.419,51 грн. пені, нарахованої за період з 15.03.2012 р. по 01.09.2013 р.

Суд розцінює подану позивачем заяву як таку, що спрямована на зменшення позовних вимог. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач у поданому відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначене мотивує тим, що сума передоплати становила 20.150,00 грн., докази долучені до матеріалів справи. Позивачем безпідставно нараховано неустойку за 488 днів. Звертає увагу на недоліки в експлуатації ліфта, відсутність акту технічної готовності ліфта.

Крім того, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності щодо стягнення пені.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Монітор-Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" укладено договір №М-42 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 22.06.2011 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору субпідрядник (позивач у справі) зобов'язується виконати роботи відповідно до розділу 5 даного договору, при цьому вартість і терміни виконання вказані в розділах 2 і 4 (відповідно) цього договору. Адреса об'єкту монтажу: Україна, м. Львів, вул. Личаківська, 128. Генпідрядник (відповідач у справі) зобов'язується виконати роботи відповідно до розділу 6 цього договору та оплатити вартість відповідно розділів 2 і 3 цього договору.

Загальна договірна ціна демонтажних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт за договором складає: 40.300,00 грн. (розділ 2 Договору).

Загальний термін виконання субпідрядником робіт за цим договором складає 5 тижнів. Початок робіт за цим договором, з якої субпідрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт, є дата поступлення авансового платежу (20.150,00 грн.) на р/р субпідрядника. Датою закінчення виконання робіт за цим договором є день, на момент якого повинен бути підписаний акт технічної готовності ліфта, та введення ліфта в експлуатацію (пункти 4.1-4.3 Договору).

За умовами Договору генпідрядник (позивач у справі) перерахував на рахунок субпідрядника (відповідач у справі) 20.150,00 грн. за виконання робіт з монтажу ліфта, що підтверджується платіжними дорученнями №2324 від 04.08.2011 р. на суму 10.000,00 грн., №2353 від 16.08.2011 р. на суму 10.000,00 грн., банківська виписка від 26.03.2012 р. на суму 150,00 грн. про здійснення попередньої оплати за договором №М-42 від 22.06.2011 р.

На виконання умов Договору позивач виконав, а відповідач прийняв ці роботи, про що свідчить акт технічної готовності ліфта від 15.03.2012 р. Названий акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень сторін щодо строку та якості виконання робіт.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3.1 Договору генпідрядник проводить оплату субпідряднику наступним чином:

- 50% від суми договору вказаній у розділі 2, що становить 20.150,00 грн. мають бути оплачені до дня початку робіт (п. 3.1.1 Договору);

- решта 50%, що становить 20.150,00 грн., мають бути оплачені протягом 30 банківських днів з дня завершення робіт, що підтверджується відповідним актом технічної готовності ліфта, підписаним двома сторонами (п. 3.1.2 Договору).

Таким чином, решта 20.150,00 грн. відповідач був зобов'язаний сплатити не пізніше 26.04.2012 року.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом, акти та довідки сторонами підписано, що свідчить про виконання підрядником зобов'язань за умовами Договору підряду. Кореспондуючий обов'язок з оплати виконаних робіт замовник не виконав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 20.150,00 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому суд бере до уваги те, що вимога позивача про стягнення решти основного боргу у сумі 150,00 грн. є безпідставною, оскільки до матеріалів справи долучено докази сплати 20.150,00 грн. попередньої оплати. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 150,00 грн. основного боргу.

Згідно з пунктом 7.3 Договору при невиконанні платежів в терміни, встановлені цим договором (пункти 3.1.1, 3.1.2) генпідрядник виплачує неустойку в розмірі 1% за кожний день прострочення від вартості робіт по договору, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як убачається з позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), позивач нараховує пеню за період з 15.03.2012 року по 01.09.2013 року (531 день). Проте суд вказує не невірність такого розрахунку пені, адже по-перше, період нарахування пені обмежено 6 місяцями, по-друге, прострочення відповідача почалося з 27.04.2013 р. (з урахуванням того, що строк оплати становить 30 банківських, а не календарних днів). За таких обставин позивач управі нараховувати пеню за період з 27.04.2012 року по 26.10.2012 року (183 дні).

Разом з тим, суд враховує заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Згідно з положеннями статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). При цьому позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України обчислення позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Заборгованість за Договором підлягала до сплати у визначений строк. Таким чином, за умовами цього договору перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання грошового зобов'язання. За умовами виконання Договору моментом виникнення обов'язку оплати та початку перебігу позовної давності є 27.04.2012 р. Позивач звернувся із позовом 23.09.2013 р. З урахування заяви відповідача про застосування позовної давності обґрунтованим є нарахування пені за період з 23.09.2012 р. по 26.10.2012 р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення2015023.09.2012 - 26.10.2012347.5000 %0.041 %*280.78З урахуванням наведеного суд встановив, що до стягнення підлягає 280,78 грн. пені. В решті суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем частково спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 837, 854 Цивільного кодексу України, статтями 1, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" (адреса: вулиця Поліська, будинок 10, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79056; ідентифікаційний код 32801440) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Монітор-Україна" (адреса: вулиця Кульпарківська, будинок 130Б, квартира 22, місто Львів, Львівська область, 79021; ідентифікаційний код 31442776) 20.150,00 грн. основного боргу, 280,78 грн. пені. 1.421,99 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.