Постанова № 35445457, 25.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/2848/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.07.2013 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 22 квітня 2013 року №0002291720.

18.11.2013 було замінено відповідача по справі - Державну податкові інспекцію у м.Чернігові Державної податкової служби на правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що протягом періоду з 01.01.2010 по 31.12.2010 позивач здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Починаючи з 01.01.2011 позивач застосовує загальну систему обліку та звітності. 25.02.2011 за вх. №228991 позивачем було подано декларацію про доходи за 4 квартал 2010 року, де задекларовано суму перевищення ліміту у розмірі 93467,00 грн. Оскільки, ДПІ у м. Чернігові не приймалися від підприємців декларації про доходи в яких декларувалися збитки, позивачу довелося декларувати занижені показники валових витрат у сумі 93367,00 грн., хоча фактично понесені позивачем витрати за 2010 рік є більшими і лише тільки за 4 квартал 2010 року складають 154257,00 грн.. Дана сума валових витрат підтверджується первинними бухгалтерськими документами та банківськими виписками, копії яких залучалися позивачем до заперечень до акту перевірки. Крім того, позивачем подано до ДПІ у м.Чернігові ДПС уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи, в якій задекларовано суму витрат за 2010 рік у розмірі 154257,00 грн. Позивачем правомірно до складу валових витрат, на підставі первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих факт оплати банківських виписок, включалися суми витрачених коштів на придбання матеріалів для виготовлення меблів у 2011 році - 209662,39 грн. (без ПДВ), у 2012 році - 680317,63 грн. (без ПДВ). На перевірку було надано всі первинні бухгалтерські документи: податкові, видаткові накладні, а також банківські виписки, які документально підтверджують задекларовані суми валових витрат та є прямими виробничими витратами, що входять до собівартості виготовлених товарів (меблів) та інші витрати понесені при здійснені господарської діяльності. Ревізори ДПІ у м.Чернігові ДПС не навели в акті перевірки жодних правових підстав не прийняття до уваги наданих на перевірку первинних бухгалтерських документів.

Позивач, представник позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що перевіркою встановлені порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями) (далі - Декрету):- внаслідок порушення ведення обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 заниже ний чистий доход за 4 квартал 2010р. на 61477,20 грн. Розрахунок податку з доходів фізичних осіб за 4 кв. 2010р. проводиться згідно п.1 "б" ст.14 Декрету та п.7.1.ст.7 Закону №889. З 01.01.2007 р. ставка оподаткування, визначена п.3 ст. 22 Закону №889, встановлена на рівні 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Чистий (оподатковуваний) доход за 4 кв. 2010р. становить 61577,20 грн. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, отриманих у 2011 та 2012 році, проводиться згі дно пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV. Чистий оподатковуваний дохід за 2011 рік становить 226998,77 грн. (без ПДВ). Чистий оподатковуваний дохід за 2012 рік становить 694036,56 грн. (без ПДВ). Таким чином, донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 156946,83 грн. Також перевіркою було встановлено, що 29.10.2010 виручка від здійснення підприємницької діяльності, отримана позивачем за 2010 рік перевищила 500 тис. грн. та склала - 6121160,00 грн., сума перевищення (без ПДВ) складає 93467,00 грн. Таким чином, згідно ст. 1 Указу у зв'язку з перевищенням обсягу виручки протягом 2010 року, з 01.01.2011 позивач повинен застосовувати загальну систему оподаткування, обліку та звітності. Також позивачем не своєчасно була подана декларація про доходи за 4 квартал 2010 року (граничний термін подачі - 09.02.2011, фактично подано - 25.02.2011), чим порушено ст.14 Декрету. Перевірка правильності визначення валового доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми валового доходу, встановлено. що позивачем за 4 квартал 2010 року було занижено валовий дохід на 60476,00 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №842/17/НОМЕР_1 від 05.04.2013 (том №1, а.с.15-47).

Перевіркою встановлено порушення:

ст.14 Декрету КМУ від 26.12.92 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет), а саме: ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подав до ДПІ у м.Чернігові декларацію про доходи за 4 квартал 2010 року (граничний термін подання - 09.02.2011, фактично подано - 25.02.2011 вх.228991);

ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (далі - Указ), а саме ФОП ОСОБА_1 перевищено граничний розмір річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 тис. грн. протягом 2010 року на суму 184732,00 грн. та занижено обсяг виручки за 2010 рік відповідно до виписок по розрахунковому рахунку та відомостей з ЦБД ДРФО ДПС України на 72572,00 грн.;

ст.13 Декрету, а саме: заниження витрат за 4 квартал 2010 року на 1001,20 грн.;

п.138.4 ст.138, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 було занижено витрати за 2011 рік на 209662,39 грн., за 2012 рік на 680317,63 грн.;

ст.13, ст.14 Декрету, ФОП ОСОБА_1 було занижено оподаткований (чистий дохід) за 4 квартал 2010 року на 61477,20 грн.;

ст.177 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподаткований дохід за 2011 рік на 209662,39 грн. та за 2012 рік на 680317,63 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 №0002291720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 193878,15,00 грн., в т.ч. +156946,83 грн. - за основним платежем та 36931,32 грн. - за штрафними санкціями (том №1, а.с.58).

Не погоджуючись з винесеним ДПІ у м. Чернігові податковим повідомленням-рішенням, позивач 29.04.2013 подав до Державної податкової служби у Чернігівській області скаргу (том №1, а.с.60-64), однак рішенням Головного управління Міндоходів в Чернігівській області від 10.06.2013 №26/10/10-215 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (том №1, а.с.65-68).

Не погоджуючись з винесеним ДПІ у м. Чернігові податковим повідомленням-рішенням, позивач 09.06.2013 подав до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу (том №1, а.с.69-71), однак рішенням Міністерства доходів і зборів України від 18.07.2013 про результати розгляду скарги оскаржене податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 22 квітня 2013 року №0002291720 - залишене без змін, а скарга - без задоволення (том №2, а.с.72-75).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (норми якого діяли на момент знаходження позивача на спрощеній системі обліку та звітності) (далі - Указ)встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:

фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

У разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

Відповідно до ст.5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.92 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (норми якого діяли на момент знаходження позивача на спрощеній системі обліку та звітності) (далі - Декрет) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до абз.1-3 ч.1 ст.14 Декрету з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється: а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період; б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу i сплаченого податку за минулий рiк.

Відповідно до ч.2 ст.14 Декрету оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи; матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.14 Декрету громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (що втратив чинність з 01.04.2011) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-VI (що втратив чинність з 01.01.2011) (далі - Закон) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Відповідно до п.22.10 ст.22 Закону визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пп.138.8.2 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно з абз. в пп.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Розділом ІV Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Відповідно до п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Основними видами господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших індивідуальних послуг; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інші види освіти; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; виробництво кухонної меблі; виробництво інших готових металевих виробів; виробництво інших меблів; виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (том №1, а.с.9). Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно свідоцтв є платником податку на додану вартість та єдиного податку (том №1, а.с.10-11).

У 2010 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування. Починаючи з 2011 року позивач перебуває на загальній системі обліку та звітності.

Згідно декларацій позивач задекларував за 4 квартал 2010 року витрати в сумі 93367,00 грн., за 2011 рік - 1570827,15 грн., за 2012 рік - 1296326,81 грн.(том 1 а.с.102-118)

Згідно акта перевірки сума витрат складає за 4 квартал 2010 року - 92365,80 грн., за 2011 рік - 1361164,76 грн., за 2012 рік 616009,18 грн. Таким чином, рахується розбіжність за 4 квартал 2010 - 1001,20 грн., за 2011 рік - 209662,39 грн., за 2012 рік - 680317,63 грн.

Позивачем були надані податкові, видаткові накладні, банківські виписки, тощо, які документально підтверджують задекларовані суми валових витрат та є прямими виробничими витратами, що входять до собівартості виготовлених меблів, та підтверджують інші витрати понесені при господарській діяльності.

Відповідно до Книги доходів і витрат підприємця, що займається торгівельною діяльністю №1/40523, зареєстрованої у ДПІ у м. Чернігові, сума виручки (р.9) за 2010 рік становить 670442,33 грн. в т.ч.: січень 2010 року - 9706,82 грн.; лютий 2010 року - 6048,00 грн.; березень 2010 року - 77979,23 грн.; квітень 2010 року - 56383,02 грн.; травень 2010 року - 29867,56 грн.; червень 2010 року - 26782,82 грн.; липень 2010 року - 52073,26 грн.; серпень 2010 року - 92891,29 грн.; вересень 2010 року - 60651,72 грн.; жовтень 2010 року - 94654,83 грн.; листопад 2010 року - 41744,66 грн.; грудень 2010року- 121659,12 грн. (том №1, а.с.130-138).

Відповідно до виписок по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 виручка від здійснення підприємницької діяльності складає 670508,00 грн. з ПДВ.

Згідно з реєстром видаткових накладних, копій накладних та видаткових накладних на матеріали за 2010 рік, які використані на виготовлення меблів у 2010 році та копій банківських виписок, що підтверджують здійснення оплати ТМЦ у 4 кварталі 2010 року (том №4, а.с.52-54).

Витрати щодо отримання ФОП ОСОБА_1 від контрагентів ТМЦ у 4 кварталі 2010 року підтверджується накладними та виписками банку за 4 квартал 2010 року (том №1, а.с.187-244).

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік ФОП ОСОБА_1 останнім задекларований загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження господарської діяльності у розмірі 17336,38 грн. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету складає 1500,46 грн. (том №1, а.с.103-106).

Відповідно до Розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік, ФОП ОСОБА_1 задекларований дохід, отриманий у 2011 році у розмірі 1588163,53 грн. в т.ч. від: виробництва інших меблів - 274617,07 грн., інших видів оптової торгівлі - 1310213,12 грн., здавання в оренду власного нерухомого майна - 3333,34 грн. (том №1, а.с.107-108).

Загальна вартість задекларованих, документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю становить 1505070,29грн. в т.ч. вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у господарській діяльності у виробництві продукції - 209662,39 грн., інші види оптової торгівлі - 1 295 407,90грн.

Сума чистого оподаткованого доходу становить 17336,38 грн. (1588163,53- 1570827,15).

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік ФОП ОСОБА_1 останнім задекларований оподатковуваний дохід, отриманий від провадження господарської діяльності у розмірі 1310145,74 грн. Сума податку, що підлягає поверненню з бюджету складає 542,64 грн. (том №1, а.с.109-112).

За даними розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2012 рік ФОП ОСОБА_1 задекларований дохід, отриманий у 2012 році у розмірі 1310045,74 грн. в т.ч.: від виробництва інших меблів 791067,01 грн.; інші види оптової торгівлі 518978,73 грн. (том №1, а.с.113).

Вартість задекларованих, документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю становить 1194273,26 грн. в т.ч. вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у господарській діяльності «виробництво інших меблів» - 680317,63 грн.; інші види оптової торгівлі на суму 513955,63грн.

Сума чистого оподаткованого доходу за 2012 рік становить 13718,93грн. (1310045,74- 1194273,26-102053,55).

У Книзі доходів і витрат починаючи з 2011 року підприємцем зазначені: залишок ТМЦ на початок звітного періоду станом на 01.01.2011 року в сумі 81355,05 грн.; розмір отриманих доходів від здійснення діяльності (за день, місяць, квартал) в розрізі дня; витрати виробництва та обігу: реквізити документа, що підтверджені понесені витрати; загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (в розрізі днів, місяців); у тому числі товарів, що реалізовані, товарно-матеріальних цінностей, що використані у виробництві продукції (том №1, а.с.139-187).

На протязі 2010-2012років ФОП ОСОБА_1 на ряду із виробництвом меблевої продукції та її продажем платник податку займався оптовою торгівлею, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: накладними, звітами про продаж товару, прийнятого на комісію, відповідально до договору №1 від 10.01.2011 року (том №4, а.с.117-164).

Дані, які зазначені у Книзі доходів та витрат, щодо понесених на виробництво продукції витрат, підтверджуються накладними на придбання ТМЦ, актами на списання матеріалів у виробництво продукції, розрахунковими листами, які розшифровують отриманий дохід та використані (списані) матеріали, відповідно до отриманого доходу (том №4, а.с165-250, том №5, а.с.1-18).

Акти на списання матеріалів, які складались ФОП ОСОБА_1 в кінці місяця свідчать про списання матеріалів, які були використані на виробництві меблів за звітний місяць (том №4, а.с.165-188).

В частині списання матеріалів на виготовлення меблів за 2012 рік для підтвердження понесених витрат виробництва та обігу ФОП ОСОБА_1 надані копії накладних, які виписані та отримані ФОП ОСОБА_1 в іншому звітному періоді (пізніше) ніж отримані доходи та фактично понесені (сплачені) витрати, що підтверджуються даними Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 за 2012 рік, де вказані реквізити документу, в підтвердження понесених (сплачених) витрат (том №5, а.с.50-64).

Згідно висновку судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.10.2013 №2161/2162/2163/13-24 встановлено, що визначені та задекларовані витрати на придбання матеріалів для виробництва інших меблів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період: 4 квартал 2010 року, 2011 рік та 2012 року не відповідають наданим первинним документам. Документально підтверджені витрати складають за: а) за 4 квартал 2010 року - 139911,00 грн.; б) за 2011рік - 209660,75 грн.; в) за 2012 рік - 680473,63 грн.

Витрати фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, пов'язані із виробництвом меблевої продукції за 4 квартал 2010 року, документально підтверджуються у розмірі 139911,00 грн. Встановлено розбіжність у розмірі «-» 14346,00 грн. (154257,00-139911,00) між документально підтвердженими та задекларованими витратами.

Висновки акту перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС №842/17/НОМЕР_1 від 05.04.2013 про завищення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 витрат на придбання матеріалів для виробництва інших меблів за 4 квартал 2010року на 1001,20 грн., за 2011рік на 209662,39грн., за 2012 рік на 680473,63 грн. документально не підтверджені.

Суд погоджується з висновком судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.10.2013.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували даний висновок.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2013 року №0002291720.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження позивачем відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які відповідали вимогам законодавства, витрат : за 4 квартал 2010 року в сумі 139911,00 грн.; за 2011рік - 209660,75 грн.; за 2012 рік - 680473,63 грн., суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"в цій частині.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо). Зокрема, частково протиправним можливо визнати якусь частину, пункт, речення або рішення в частині нарахування певної суми окремого податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якісь сумі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виокремити непідтверджені витрати, донарахувати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та накласти штрафні санкції входить до повноважень суб'єкта владних повноважень, а тому рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, відповідно податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 22 квітня 2013 року №0002291720 є протиправним та підлягає скасуванню в цілому.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 22 квітня 2013 року №0002291720.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1939,00 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна