Постанова № 35445427, 19.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа № 821/3933/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Поповій К.Г.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Руссу Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанов № 68 та № 69 від 31.05.2013 року про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу в розмірі 69440,00 грн., -

встановив:

14 жовтня 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - відповідач, Інспекція) з позовними вимогами про визнання дій Інспекції з питань захисту прав споживачів в Херсонській області щодо складання постанови від 31 травня 2013 року № 68 відносно ФОП ОСОБА_1 незаконними та скасування постанов від 31 травня 2013 року № 68, № 69 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в загальній сумі 69440,00 грн.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач зазначив, що відповідачем неправомірно винесено постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 31 травня 2013 року № 68 та № 69. Спірні постанови є протиправними, оскільки, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, станом на 29.05.2013 року споживач - ОСОБА_3 не має претензій до ФОП ОСОБА_1 Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на обставини викладені в запереченнях на адміністративний позов. Також, представник відповідача зазначила, що 13 лютого 2013 року спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області з метою розгляду скарги споживача-ОСОБА_3 В-0091/7 проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. За результатами перевірки складено акт від 13.02.2013 року № 00000052. Приписом Інспекції про припинення порушень прав споживачів при наданні послуг та вирішення скарги споживача від 15.02.2013 року № 6 суб'єкта господарювання зобов'язано припинити порушення прав споживачів при наданні послуг, вирішити скаргу споживача у термін до 20.02.2013 року, доповісти Інспекції про усунення недоліків вказаних у приписі та розгляду скарги споживача в термін до 05.03.2013 року. Станом на 05.03.2013 року інформації про виконання суб'єктом господарювання припису від 15.02.2013 року № 6 на адресу Інспекції не надходило. 06 березня 2013 року спеціалістами інспекції здійснено повторну перевірку пункту з приймання замовлень ФОП ОСОБА_1 в частині виконання ним вимог припису № 6 від 15.02.2013року року про усунення порушень прав споживача. Перевіркою встановлено, що припис Інспекції суб`єктом господарювання не виконано: металопластикові вироби споживачу не встановлено, кошти за невиконані роботи не повернено, що свідчить про відмову суб'єктом господарювання споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою ст. 8 та ч. 3 ст. 10, п. 1 ч. 1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.1882 КУпАП України. Станом на 31.05.2013 року інформації про виконання субєктом господарювання вимог припису до Інспекції не надано, скаргу по суті не вирішено. 31 травня 2013 року відбувся розгляд справи про порушення законодавства про захист прав споживачів. За результатами розгляду матеріалів перевірки постановами про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» № 68 та № 69 від 31.05.2013 року до позивача застосовані штрафні санкції в загальній сумі 69440,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 п. 1 «Положення про Державну інспекцію України з питань захист прав споживачів», затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011, Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері гоподарської діяльності». Підстави і порядок проведення планових та позапланових перевірок, в тому числі і органами у сфері захситу прав споживачів, передбачені статтями 4-7 вказаного Закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 21 січня 2013 року на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області надійшов лист Держспоживінспекції України № В-0091/7 щодо розгляду скарги споживача ОСОБА_3, в якому заявник скаржиться на невиконання приватним підприємцем ОСОБА_1 умов договору від 20.10.2012 року щодо виготовлення та встановлення металопластикових виробів. Загальна вартість замовлення складає 6910,00 грн.

Відповідно до п. 2 Договору споживач сплатив аванс у сумі 4 тис.грн. підприємець зі свого боку зобов'язувався виготовити металопластикові вироби та здійснити їх доставку і монтаж протягом 14 робочих днів з моменту отримання такої передплати. Станом на січень місяць 2013року приватним підприємцем роботу не виконано, вироби не встановлено. Письмові вимоги споживача про виконання суб'єктом господарювання умов договору залишилися без відповідного реагування, у зв'язку з чим споживач вимушений був звернутися до Держспоживінспекції України.

13 лютого 2013 року спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області з метою розгляду скарги споживача В-0091/7, за згодою Держспоживінспекції України від 21.01.2013 року №02/7-639-2013, направлення на проведення позапланової перевірки № 00000056 від 12.02.2013 року здійснено перевірку в пункті з приймання замовлень щодо виготовлення та встановлення виробів з ПВХ ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Перевірку проведено в присутності продавця-консультанта ОСОБА_4

Позивача поінформовано, що у випадку не вирішення скарги споживача це буде розцінено як відмова споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою ст. 8 та ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за що передбачено відповідальність ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду скарги суб'єктом господарювання не надано жодного письмового повідомлення споживача про причини невиконання робіт у визначений договором строк та письмового узгодження із споживачем подовження термінів виконання робіт.

Крім того, у приміщенні, де приймаються замовлення у порушення положень п. 7 Правил Побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року № 313, інформаційний стенд недооформлено переліком надаваємих послуг та їх вартість, нормативною документацією, вимогам якої повинні відповідати надаваємі послуги.

За результатами перевірки складено акт від 13.02.2013 року № 00000052, другий примірник акту направлено поштою на адресу позивача.

З метою припинення порушення прав споживача на належну якість обслуговування, приписом Інспекції про припинення порушень прав споживачів при наданні послуг та вирішення скарги споживача від 15.02.2013 року № 6 суб'єкта господарювання зобов'язано:

1. Припинити порушення прав споживачів при наданні послуг;

2. Вирішити скаргу споживача у термін до 20.02.2013 року;

3. Доповісти Інспекції про усунення недоліків вказаних у приписі та розгляду скарги споживача в термін до 05.03.2013 року;

4. Повідомлено, що ст. 188-2 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення від виконання приписів посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та на винну особу буде накладено адміністративний штраф та до підприємства буде застосовано адміністративно-господарські стягнення згідно вимог ст.ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів».

Станом на 05.03.2013 року інформації про виконання суб'єктом господарювання припису від 15.02.2013 року № 6 на адресу Інспекції не надходило.

06 березня 2013 року спеціалістами інспекції здійснено повторну перевірку пункту з приймання замовлень ФОП ОСОБА_1 в частині виконання ним вимог припису № 6 від 15.02.2013року року про усунення порушень прав споживача.

Перевіркою встановлено, що припис Інспекції суб`єктом господарювання не виконано: металопластикові вироби споживачу не встановлено, кошти за невиконані роботи не повернено, що свідчить про відмову суб'єктом господарювання споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою ст. 8 та ч. 3 ст. 10, п. 1 ч. 1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.1882 КУ п АП У країни.

Станом на 31.05.2013 року інформації про виконання суб`єктом господарювання вимог припису до Інспекції не надано, скаргу по суті не вирішено.

31 травня 2013 року відбувся розгляд справи про порушення законодавства про захист прав споживачів. За результати розгляду матеріалів перевірки постановами про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» 68-69 від 31.05.2013 року до позивача за відмову споживачу в реалізації його прав, передбачених частиною першою ст. 8 та ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та невиконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів, передбаченого п.1 ч.1 ст. 26 Закону України застосовано штрафи у розмірі 6910,00 та 340,00 грн. відповідно.

Згідно положень ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Якщо виконання робіт (надання послуг) вимагає використання додаткових матеріалів, такі матеріали повинні відповідати вимогам безпеки, встановленим законодавством до таких матеріалів.

Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).

Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.

Вимоги цієї статті не поширюються на виконання робіт з гарантійного ремонту.

Статтею 15 вищезазначеного Закону передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Правилами побутового обслуговування населення (далі- Правила), затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року № 313, передбачено, що у приміщенні, де проводиться приймання та видача замовлень, на видному і доступному для замовників місці повинні розміщуватися: Правила; витяг із Закону України "Про захист прав споживачів" в частині надання послуг; перелік побутових послуг, що надаються; інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім'я та по батькові керівника (власника); копії свідоцтв про державну реєстрацію, сертифікатів відповідності на послуги, які підлягають обов'язковій сертифікації, а також копії торгових (спеціальних торгових) патентів, спеціальних дозволів (ліцензій) за видами послуг, які підлягають патентуванню, ліцензуванню; зразки матеріалів та затверджених в установленому порядку виробів: ціни і тарифи на послуги, матеріали та вироби; перелік нормативно- технічних документів, вимогам яких повинні відповідати послуги; гарантійні зобов'язання виконавця послуг: інформація про працівників, які обслуговують замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів Держстандарту, перелік категорій громадян, які користуються пільгами в отриманні побутових послуг; книга заяв і пропозицій.

Побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір, розрахунковий документ встановленої форми.

Права, обов'язки, відповідальність виконавця і замовника, передбачені цими Правилами, діють з моменту укладення угоди про надання побутової послуги. Термін виконання замовлення встановлюється за погодженням сторін. Порядок оплати вартості послуг визначається виконавцем за погодженням із замовником. Він може передбачати повний розрахунок під час оформлення замовлення або часткову оплату з остаточним розрахунком під час отримання замовлення. В останньому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції з надання послуги замовнику видається розрахунковий документ.

Виконавець зобов'язаний забезпечити зокрема надання послуг відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов угоди; виконання гарантійних зобов'язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей: дотримання термінів виконання замовлення; належний рівень культури обслуговування; надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги; відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою; виплату замовникові у разі порушення умов угоди неустойки (пені), якщо це передбачено умовами угоди. Виплата неустойки (пені) не звільняє виконавця від виконання замовлення.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цими Правилами та угодою, виконавець несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством та угодою між ним і замовником.

Замовник зі свого боку має право на: повну, доступну та достовірну інформацію про послуги і виконавця (у тому числі шоло термінів виконання робіт). У разі невиконання або неналежного виконання виконавцем умов угоди замовник користується правами, наданими законодавством.

Виходячи з викладеного, позивачем було допущено ряд грубих порушень, зокрема відмова споживачеві в реалізації його права на отримання замовленої послуги (роботи) належної якості у визначений строк.

Накладення та стягнення штрафів здійснюється на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» та згідно з Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджене Постановою КМУ від 17.08.2002 року № 1177.

Відповідно до п. 4 Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177, питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вихідним листом Інспекції від 15.05.2013 року № 01-1/20 на адресу позивача направлено запрошення на розгляд справи, призначений на 31 травня 2013 року. Однак, запрошення Інспекції на розгляд матеріалів перевірки суб'єктом господарювання було проігноровано.

Своєчасність отримання повідомлення про розгляд акту перевірки підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції. Однак, позивачем клопотання про перенесення розгляду справи не було заявлено.

Отже, справу про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» розглянуто без позивача. Розрахунок розміру штрафу зроблено на підставі договору від 20.10.2012 укладеного між споживачем та приватним підприємцем ОСОБА_1 де сума штрафних санкцій склала 69100 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що вартість замовлення роботи з виготовлення виробів з ПВХ згідно укладеного зі споживачем договором склала 69100 грн., а тому нарахування санкцій здійснено у 10 кратному співвідношенні до вартості послуги передбаченої договором.

Пункт 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - до суб'єкта господарювання застосовуються санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за невиконання вимог припису від 15.02.2013 року № 6 про припинення порушень прав споживача до підприємця постановою від 31.05.2013 року № 69 застосовано штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 340,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано послуги з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, кожен суб'єкт господарювання незалежно від форм власності повинен дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів та не повинен його порушувати.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 19 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанов № 68 та № 69 від 31.05.2013 року про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу в розмірі 69440,00 грн. - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 25 листопада 2013 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 5.1.