Постанова № 35444935, 21.11.2013, Київський районний суд м. Донецька

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/257/3014/2013

257/13789/13-п

20 листопада 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Андрєєвої О.М.,

при секретарі -Хомутової Н.Г.,

представника Східної митниці Міндоходів - Коваленко В.І.,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівське Ставропольського краю Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, працюючого генеральним директором ВАТ «Завод Радиан», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

про порушення митних правил, передбачене ст.472 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2013 року біля 12 години 19 хвилин ОСОБА_2, рухаючись до України з Російської Федерації в якості пасажира транспортного засобу «FIAT DOLBO», реєстраційний номер НОМЕР_1, через митний пост «Успенка» Східної митниці Міндоходів, подав митному органу письмову митну декларацію про відсутність у нього товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню, але перемістив через митний кордон України не зазначені в письмовій декларації товари: датчики ДПП в кількості 150 штук вартістю 22500 гривень; металеві хомути 35-50 мм в кількості 300 штук вартістю 1500 гривень, а усього товару загальною вартістю 24000 гривень, проте під час митного контролю зазначений товар в нього було виявлено та вилучено.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується телеграмою та його письмовою заявою про розгляд справи без його участі (а.с.87, 88), в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст.526 МК України.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення та пояснила, ОСОБА_2 в якості пасажира автомобіля перетинав митний кордон України через «зелений коридор», а тому протокол про порушення митних правил мав бути складений не за ст.472 МК України, а за ст.471 МК України. В зв?язку з чим ОСОБА_2 заповнював письмову митну декларацію, пояснити не змогла. Підтвердила, що зазначений товар дійсно переміщувався на митну територію України без заявлення відомостей про нього, але вважає, що цей товар переміщували вдвох ОСОБА_2 та водій автомобіля ОСОБА_5, товар належав підприємству - ВАТ «Завод Радіан», вони ввозили цей товар до України з метою участі у сільськогосподарській виставці, тобто тимчасово, а тому мали право повідомити про цей товар лише в усній формі. Крім того, вважає, що в матеріалах адміністративної справи неправильно встановлено ціну товару, і митний орган мав виходити з ціни, яка встановлюється для цього товару його виробником - російським підприємством ВАТ «Завод Радіан».

Суд, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2, пояснення представника митниці, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, вважає доказаною вину ОСОБА_2 у незаявленні за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягали обов'язковому декларуванню.

Суд встановив, що вина ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного порушення митних правил підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема:

протоколом про порушення ОСОБА_6 митних правил, передбачене ст.472 МК України (а.с.6-10), згідно з яким ОСОБА_6 після роз?яснення йому його прав та обов?язків повністю визнав свою вину у вчиненні зазначеного порушення митних правил;

письмовою митною декларацією, заповненою власноруч ОСОБА_2, в якій заявив про відсутність в нього товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню (а.с.11). А факт заповнення ОСОБА_6 зазначеної письмової митної декларації без заявлення митниці відомостей про переміщуваний товар безумовно підтверджує не тільки час, місце, обставини та умисел ОСОБА_6 на вчинення правопорушення, але й підтверджує правильність кваліфікації його дій за ст.471 МК України, якою передбачено відповідальність саме за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України;

письмовою митною декларацією водія ОСОБА_5, в якій той також не заявив жодних відомостей про переміщення зазначеного товару через кордон України (а.с.17). А також дорожнім листом легкового автомобіля та посвідченням про відрядження, з яких виходить, що ОСОБА_5 при переміщенні товару через кордон України на зазначеному автомобілі виконував лише трудові обов?язки водія підприємства ВАТ «Завод Радіан» (а.с.20, 21);

протоколом опитування ОСОБА_2, згідно з яким він, повністю визнаючи свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення, підтвердив, що дійсно зазначений товар належить йому як генеральному директору ВАТ «Завод Радіан», та відповідно не належить водію ОСОБА_5; підтвердив також, що він, ОСОБА_2, переміщував зазначений товар через митний кордон України, не заявивши відомостей про нього ані в усній, ані в письмовій формі, та навіть після пропозиції працівника митниці щодо заповнення письмової митної декларації не зазначив у цій декларації відомостей про товар. Крім того, згідно зазначеного протоколу опитування, ОСОБА_2 визнав, що не заявив відомостей про переміщуваний товар, оскільки не ознайомився із правилами переміщення товарів через митний кордон України та мав намір не витрачати час на митне оформлення товару (а.с.14-16);

а також письмовими поясненнями ОСОБА_5, які повністю підтверджують обставини, викладені в письмових поясненнях ОСОБА_2 (а.с.25-27);

копією акту про проведення огляду транспортного засобу - «FIAT DOLBO», реєстраційний номер НОМЕР_1, під час якого було виявлено датчики для контролю викиду насіння на сівалках у комплектах (а.с.24)

висновком експерта-товарознавця про встановлення вартості цього товару (а.с.45-47), не довіряти якому суд не має жодних підстав, враховуючи його відповідність вимогам закону, статус експертної установи та кваліфікацію експерта. Згідно із зазначеним висновком, вартість товарів - датчиків ДПП в кількості 150 штук складає 22500 гривень; вартість металевих хомутів 35-50 мм в кількості 300 штук складає 1500 гривень, а усього вартість зазначеного товару складає 24000 гривень;

При цьому згідно із зазначеним висновком, вартість виявлених та вилучених у ОСОБА_6 інших товарів - складових частин комплекту СКИФ-19 та складових частин комплекту К19.В на загальнодоступних сайтах мережі Інтернет та в торгівельній мережі м. Донецьк відсутня, тому визначити ринкову вартість зазначених товарів не представляється можливим.

За таких обставин за відсутності достовірних доказів про вартість цих товарів суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_2 дані про вчинення ним незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари - складові частини комплекту СКИФ-19 та складові частини комплекту К19.В, оскільки за відсутності даних про їх вартість неможливо встановити, чи підлягали ці товари обов'язковому декларуванню.

У сукупності наведених доказів суд вважає доказаною вину ОСОБА_2 у недекларуванні товарів: датчиків ДПП в кількості 150 штук та металевих хомутів 35-50 мм в кількості 300 штук, загальною вартістю 24000 гривень, тобто у незаявленні за встановленою формою точних відомостей про ці товари, які підлягали обов'язковому декларуванню.

Приймаючи до уваги обставини справи: наявність у ОСОБА_2 товару значної вартості на суму 24000 гривень, що вочевидь тягло необхідність заповнення письмової декларації про наявність цього товару, у суду не залишається сумнівів у наявності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

З урахуванням усіх обставин справи, даних про особу ОСОБА_2, які виходячи з його віку, рівня освіти, роду занять та суспільного стану безумовно дозволяли йому ознайомитися з правилами переміщення товарів через митний кордон України, для чого в тому числі скористатися допомогою працівників митниці, суд вважає доказаною його вину у вчиненні зазначеного правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, дані про особу правопорушника, вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з конфіскацією товарів, що є безпосереднім предметом порушення митних правил, на користь держави.

Відповідно до ст. 519, ч.1 ст.520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 витрати на зберігання вилученого товару згідно із наданим Східною митницею Міндоходів розрахунком в сумі 137 гривень 79 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 472 МК України, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у порушенні митних правил, передбаченому ст. 472 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень на користь держави на розрахунковий рахунок № 31117106705002 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37967785, код платежу 21081100, код виду надходжень бюджету - 095, отримувач м.Донецьк 21081100 ДМСУ.

Конфіскувати на користь держави товари - датчики ДПП в кількості 150 штук; металеві хомут 35-50 мм в кількості 300 штук, загальною вартістю 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень, що зберігаються у Східній митниці Міндоходів.

В разі неможливості конфіскації в порядку виконання цієї постанови стягується вартість зазначених предметів відповідно до ст.541 МК України на розрахунковий рахунок № 31117106705002 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37967785, код платежу 21081100, код виду надходжень бюджету - 095, отримувач м.Донецьк 21081100 ДМСУ.

Вилучені у ОСОБА_2 товари - два комплекти СКІФ-19.В (один комплект складається з восьми кабелів різних модифікацій: три кабелі № 3Э, один кабель №133, один кабель №1Э, один кабель №9Э, один кабель № 2Э, один кабель №101Б); два комплекти К-19.В (один комплект складається з трьох датчиків ДППК, один датчик ДПП, один датчик ДМ, кабель №102, два кронштейна, три магніту з болтом), які зберігаються у Східній митниці, повернути власнику ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на зберігання вилучених товарів в сумі 137 (сто тридцять сім) гривень 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Постанову може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскарженою до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: