Рішення № 35444201, 20.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2013 р.Справа № 921/1132/13-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Вербовській М.І.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес логістик", с.Ставчани Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоросківський цукровий завод", м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості за договором на суму 39 700,00 грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Чайковський Я.В., - представник, дов. від 13.08.2013р.

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Тернопільської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоросківський цукровий завод" про стягнення заборгованості за договором перевезення на суму 39 700,00 грн.

Ухвалою суду від 05.11.2013 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначене судове засідання на 20.11.2013 року.

Позивач в судове засідання 20.11.2013р. не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 19018 від 18.11.2013р.) про припинення провадження по справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору в зв'язку із оплатою відповідачем суми боргу, що підтверджується копією виписок з банківського рахунку від 25.10.2013р., 05.11.2013р., 08.11.2013р.

20.11.2013р. представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. № 19224), в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем не враховано місячного строку розгляду претензії. Також зазначив, що згідно платіжних доручень № 2617 від 25.10.2013р., № 2763 від 05.11.2013р., № 2819 від 08.11.2013р. заборгованість перед позивачем погашена повністю в сумі 39 700,00 грн. Просить припинити провадження по справі, судові витрати покласти на позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес логістик" (надалі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хоросківський цукровий завод" (надалі - Замовник) було укладено договір перевезення № 17/06-2013 ЕЛХ від 17.06.2013р. (надалі - договір).

Згідно п. 1.1. договору Перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж для перевезення до пункту призначення та видати вантаж особі, яка має право на одержання вантажу, а Замовник зобов'язується сплатити встановлену договором плату за перевезення вантажу.

Розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника протягом 7 (семи) банківських днів після виконання перевезення на підставі акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами (п. 3.2. договору).

Датою виконання перевезення є дата підписання сторонами акту виконаних робіт, направленого перевізником Замовнику (п. 3.4. договору).

Сторони визнають, що достатнім та належним доказом виконання робіт з перевезення є або підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарно - транспортний документ з відміткою Вантажоодержувача (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 2.2.4. договору Замовник зобов'язаний підписати і відправити Перевізнику акт виконаних робіт, протягом 7-ми робочих днів з дня отримання оригіналу від Перевізника або мотивовану відмову від його підписання. У разі коли акт виконаних робіт не підписаний зі сторони Замовника та немає обґрунтованих на це підстав, у вищенаведений термін, то вважається, що цей акт є погоджений Замовником та роботи вважаються виконаними на дату вказану в акті.

На виконання умов договору перевезення № 17/06-2013 ЕЛХ від 17.06.2013р. позивачем за період з 28.08.2013р. по 12.09.2013р. було надано відповідачеві послуги по перевезенню на загальну суму 39 700 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) № 1862 від 28.08.2013р. на суму 13 200,00 грн.; № 2017 від 11.09.2013р. на суму 10 000,00 грн. та № 2020 від 12.09.2013р. на суму 16 500,00 грн.

03.10.2013р. вищезазначені акти виконаних робіт надіслані відповідачу для підписання разом із претензією на оплату заборгованості № 02/10/13-І від 02.10.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, фіскальним чеком та описом вкладення у рекомендований лист.

Однак відповідач протягом 7-ми робочих днів з дня отримання оригіналів, дані акти не підписав, не відправив їх перевізнику та не надіслав мотивованої відмови від їх підписання.

Відтак згідно п. 2.2.4. договору слід вважати, що акти виконаних робіт (надання послуг) № 1862 від 28.08.2013р., № 2017 від 11.09.2013р. та № 2020 від 12.09.2013р. є погодженими Замовником та роботи вважаються виконаними на дати, вказані в даних актах.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість за послуги по перевезенню на загальну суму 39 700,00 грн., яка також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2013р., скріпленого підписами і печатками обох сторін.

В зв'язку із неможливістю ТОВ "Експрес логістик" врегулювати спір мирним шляхом на адресу господарського суду надіслано позовну заяву (вх. № 1199 від 04.11.2013 р.), предметом спору якої є стягнення заборгованості за договором перевезення № 17/06-2013 ЕЛХ від 17.06.2013р.

18.11.2013р. позивачем на адресу суду (вх. № 19018) надіслано клопотання про припинення провадження по справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору в зв'язку із оплатою відповідачем суми боргу, що підтверджується копією виписок з банківського рахунку від 25.10.2013р., 05.11.2013р., 08.11.2013р.

20.11.2013р. представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. № 19224) та копії платіжних доручень № 2617 від 25.10.2013р. на суму 10 000,00 грн., № 2763 від 05.11.2013 р. на суму 13 200,00 грн., № 2819 від 08.11.2013р. на суму 16 500,00 грн. Просить припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із добровільним погашенням заборгованості.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України) зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 31.10.2013р., про що свідчить штамп Укрпошти на конверті, в якому дана заява надійшла до суду, а заборгованість в сумі 10 000,00 грн. була погашена відповідачем 25.10.2013р., тобто до моменту звернення позивача із позовною заявою до суду.

Відтак, в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. слід відмовити.

В частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29 700,00 грн. провадження у даній справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з її сплатою 05.11.2013 р. та 08.11.2013 р.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору перевезення № 17/06-2013 ЕЛХ від 17.06.2013р., позивач надав відповідачеві послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 39 700,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) № 1862 від 28.08.2013р., № 2017 від 11.09.2013р., № 2020 від 12.09.2013р. та товарно-транспортними накладними № 000000000061 від 27.08.2013р., № 000000000069 від 10.09.2013р., № 060913/01 від 06.09.2013р.

Факт надання відповідачеві послуг по перевезенню вантажу на загальну суму 39 700,00 грн. також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 17.10.2013р., який скріплено підписами і печатками обох сторін.

Заборгованість в сумі 10 000,00 грн. відповідачем була погашена 25.10.2013р. (до моменту звернення позивача із позовною заявою до суду), відтак в даній частині позову слід відмовити.

Заборгованість в сумі 29 700,00 грн. погашена відповідачем в процесі розгляду справи, тому в даній частині позову провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (вх. № 19224 від 20.11.2013р.) судом спростовуються наступним:

- відповідно до ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою;

- за ст. 6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії;

- статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує;

- із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування;

- можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Крім того, розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника протягом 7 (семи) банківських днів після виконання перевезення на підставі акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами (п. 3.2. договору).

Датою виконання перевезення є дата підписання сторонами акту виконаних робіт, направленого перевізником Замовнику (п. 3.4. договору).

Сторони визнають, що достатнім та належним доказом виконання робіт з перевезення є або підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарно - транспортний документ з відміткою Вантажоодержувача (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 2.2.4. договору Замовник зобов'язаний підписати і відправити Перевізнику акт виконаних робіт, протягом 7-ми робочих днів з дня отримання оригіналу від Перевізника або мотивовану відмову від його підписання. У разі коли акт виконаних робіт не підписаний зі сторони Замовника та немає обґрунтованих на це підстав, у вищенаведений термін, то вважається, що цей акт є погоджений Замовником та роботи вважаються виконаними на дату, вказану в акті.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2013р. вищезазначені акти виконаних робіт надіслані відповідачу для підписання разом із претензією на оплату заборгованості № 02/10/13-І від 02.10.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, фіскальним чеком та описом вкладення у рекомендований лист.

Однак відповідач протягом 7-ми робочих днів з дня отримання оригіналів, дані акти не підписав, не відправив їх перевізнику та не надіслав мотивованої відмови від їх підписання.

Відтак згідно п. 2.2.4. договору слід вважати, що акти виконаних робіт (надання послуг) № 1862 від 28.08.2013р., № 2017 від 11.09.2013р. та № 2020 від 12.09.2013р. є погодженими Замовником та роботи вважаються виконаними на дати, вказані в даних актах.

Отже, враховуючи вищевикладене, твердження відповідача про передчасне звернення позивача до суду за захистом свого права є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України та п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати по сплаті судового збору в розмірі 1287,12 грн. покладаються на відповідача пропорційно до розміру позовних вимог в частині, яка виникла внаслідок неправильних дій відповідача (ч.2 ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,6,7,12,32,33,34,35,36,43,49, п.1-1 ст. 80, ст. 82,84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10 000,00 грн. заборгованості - відмовити.

2. В частині стягнення заборгованості в розмірі 29 700,00 грн. - провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоросківський цукровий завод" (48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 37753642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес логістик" (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, код ЄДРПОУ 37786730) 1 287 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) грн. 12 коп. - судового збору.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.11.2013р.

Суддя Галамай О.З.