Рішення № 35444092, 21.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19699/13 21.11.13За позовом Державного підприємства "Придніпроовська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ФосАгро-Україна"

про стягнення 66 140,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Губорєв К.С. (дов.№26 від 17.06.2013)

Від відповідача: Везденецький В.В. (дов. б/н від 06.11.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 32320988 адреси вантажоотримувача у розмірі 66 140,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2013 порушено провадження у справі №910/19699/13 та призначено до розгляду на 07.11.2013.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 07.11.2013 з'явилися, витребувані судом докази подали, дали пояснення по скуті спору.

Судом було оголошено перерву для надання додаткових доказів на 21.11.2013.

В судове засідання 21.11.2013 представники позивача та відповідача з'явились, витребувані судом додаткові докази подали та надали додаткові пояснення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив його повністю задовольнити. Свій позов позивач обгрунтовує тим, що у зв»язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №32320988 адреси вантажоодержувача залізницею на підставі ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України був нарахований штраф у розмірі п»ятикратної провізної плати в сумі 66 140,00 грн.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив та пояснив, що застосування позивачем статей 118, 122 Статут залізниць України є такими, що суперечать законодавству і не можуть бути застосовані в даному спору, оскільки вини у невірному зазначенні в залізничній накладній адреси вантажоодержувача у відповідача немає, даний адрес йому вказав сам вантажоодержувач, який і повинен нести відповідальність за цю недостовірну інформацію.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2013 за станції Хутір-Михайлівський Південно-Західної залізниці на станцію Трояни Придніпровської залізниці за накладною №32320988 прибули вагони № 55374946 та №67041681 - вантаж «Аммофос», який відправило ТОВ "ФосАгро-Україна»". У вказаній залізничній накладній відповідачем по справі було вказано адресу вантажоодержувача- ДП «Ілліч-Агро Запоріжжя» ПАТ «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» - 71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Верещагіна. 2.

При перевірці вагону по прибуттю потягу залізницею було зафіксовано невідповідність вказаної у накладній адреси вантажоодержувача, за такою адресою на станції Трояни вантажоодержувача не акредитовано. Натомість вірна адреса повинна бути вказана така: 71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Поліни Осипенко, буд.18, про що були складені два акти загальної формі № 1 та №2 від 09.07.2013.

Пунктом 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб»єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечить законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов»язань.

Згідно ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 №273/96-ВР законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов»язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій. Установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 5 вказаного Статуту визначено, що на підставі Статуту Залізниць України Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи.

Згідно ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажів і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст.ст. 23, 37 Статуту Залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником обов»язково має бути зазначена адреса одержувача.

Обов»язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в тому числі адресу одержувача, встановлено також та п.2.1,.2.2. і 2.3 розділу 2 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. Цими Правилами встановлено, що на вантажовідправника покладається обов»язок заповнити такі графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил.

Відповідно до додатку 3 до вказаних Правил на вантажовідправника покладається обов»язок заповнити такі графи накладної:

-графа 4-«одержувач» заповнюється у порядку, передбаченому для графи «відправник», яким може бути юридична або фізична особа, щодо якої зазначається поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської скриньки)...

Пунктом 5.5. зазначених Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 32320988 адреси одержувача вантажу залізницею на підставі ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 66 1400,00 грн.: провізна плата вагонів № 67041682 та №55374946 - 13228,00 грн. х 5 = 66 140,00 грн.

Відповідно до п. 3.15. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно п. 20-21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" будь-яка залізниця - відправлення чи призначення вантажу, або транзитна має право заявляти позов про стягнення штрафу на підставах, передбачених пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України до вантажовідправника.

Статут залізниць України не містить чітких приписів того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення цього штрафу, а також не встановлює будь-яких обмежень, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.

Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, укладається вантажовідправником із залізницею, у відповідності із пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, - то і відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу, про що зазначено у пункті 3.23 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601.

Залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Пункт 118 Статуту залізниць України встановлює, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пункт 122 Статуту залізниць встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

При розгляді справ про стягнення цього штрафу слід виходити з того, що неправильно вказано має бути хоча б одна відомість; при цьому код та адреса вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

У застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Статтею 129 Статуту залізниць України та ч.1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актом або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Чинним законодавством України (ст. 306, 307 ГК України, ст. 908, 920 ЦК України) передбачено, що відповідальність суб'єкта господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом України визначається, в тому числі, транспортним статутом залізниць, який згідно ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затверджує Кабінет Міністрів України.

Таким чином, запровадження Статутом залізниць України спеціальних правил перевезення вантажів залізничним транспортом, в тому числі, встановлення відповідальності за невиконання вимог Статуту, не суперечить чинному законодавству.

При цьому суд зазначає, що відповідальність за договорами перевезень згідно Статуту залізниць України має грунтуватись на загальних принципах застосування юридичної відповідальності учасника господарських відносин, що передбачені ст. ст. 216, 218 ГК України, ст. 610, 611 і 614 ЦК України, і передбачають наявність вини за вчинене порушення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Отже, сама накладна є договором перевезення вантажу. В нижній частині внесено таку істотну умову договору: "Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ним у накладній".

Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею згідно зі статтею 24 Статуту і вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній… код та адресу одержувача… має бути відправник вантажу ( пункт 6.3 Роз»яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 «Про деякі питання вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».

Штраф встановлено з метою попередження порушень, які призводять до ускладнень і порушень процесу перевезення, які можуть призвести до тяжких наслідків, у тому числі, до втрати вантажу чи аварії на транспорті. Він стягується також у разі, коли виявлені порушення відправник виправив до початку перевезення, і незалежно від того, чи призвели ці порушення до негативних наслідків.

В частинах 1 і 2 ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Отже, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем чинного законодавства та договірних відносин між позивачем та відповідачем.

Підставою для застосування до відповідача штрафу в розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України було порушення, виявлене залізницею 09.07.2013 та стосувалось неправильного зазначення адреси одержувача у накладній №32320988.

Таким чином, оскільки відповідно до вказаної накладної провізна плата за двома вагонами становила 13 228,00 грн., то відповідно до ст.118 Статуту залізниць України позивачем правильно нараховано суму штрафу в розмірі 66 140,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФосАгро-Україна»" (02002, м. Київ,Дніпровський район, вул.Марини Расковової, буд.11, кімнати 513, 551 і 518 , код ЄДРПОУ 33542675) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект Карла Маркса, буд. 108, код ЄДРПОУ 01073828) штраф в розмірі 66 140(шістдесят шість тисяч сто сорок) грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 25.11.2013