Ухвала суду № 35443101, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2203/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівська взуттєва фабрика" до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 р. Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 24.04.2013 № 0001572301, - визнано протиправним та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) грн. 26 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» (ідентифікаційний код 05468558, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 96) зареєстроване державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 11.02.2011, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 339 145 0000 007056 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 733646.

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби та здійснює господарську діяльність пов`язану, зокрема, з виробництвом взуття, іншого одягу і аксесуарів, неспеціалізованою оптовою торгівлею та іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Зазначені обставини підтверджуються даними, наведеними у довідці відповідача від 15.02.2011 № 266 та довідці Головного управління статистики у Київській області серії АА № 561119.

У квітні 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» за весь період діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 05.04.2013 № 221/22-2/05468558, в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» не дотримано вимог частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статей 216, 655, 656 та 662 Цивільного кодексу України, що виявилось у вчиненні правочину з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс», який не спрямований на реальне настання наслідків, ним обумовлених.

Відтак, податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 38421 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 № 0001572301, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 48026 грн. 00 коп., з яких: 38421 грн. 00 коп. - за основним платежем; 9605 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для донарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 38421 грн. 00 коп. є висновки податкового органу про нікчемність правочинів контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс», що здійснювались ним як покупцем так і постачальником товару.

Відповідач зазначає, що вказана юридична особа має усі ознаки фіктивного підприємства, а відтак її діяльність з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі з позивачем, спрямована виключно на отримання податкової вигоди шляхом вчинення фіктивних правочинів.

Під час перевірки податковим органом виявлено, що у серпні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» договір поставки продукції від 15.08.2012 № 1508, згідно з умовами якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товари легкої промисловості та супутню продукцію, а позивач зобов`язався прийняти вказані товари та оплатити їх вартість.

На виконання умов договору поставки продукції від 15.08.2012 № 1508 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» протягом вересня 2012 року поставлено позивачу товар (петлі антикорозійні, термоклей, клей нейрит, поліуретан, голки швейні, краску НЦ, крем-краску, блочки, нетканий матеріал, підносок металевий, трикотаж дубльований, пластини металеві, коробки пакувальні тощо), про що виписано рахунки-фактури від 03.09.2012 № 55, 06.09.2012 № 119, 10.09.2012 № 205 та 12.09.2012 № 247.

Прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента проводилось шляхом підписання видаткових накладних від 03.09.2012 № 55, 06.09.2012 № 119, 10.09.2012 № 205 та 12.09.2012 № 247 на загальну суму 230528 грн. 22 коп., у тому числі ПДВ - 38421 грн. 37 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» виписано податкові накладні № 55 від 03.09.2012 на суму 53845 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 8974 грн. 20 коп., № 119 від 06.09.2012 на суму 59802 грн. 30 коп., у тому числі ПДВ - 9967 грн. 05 коп., № 205 від 10.09.2012 на суму 59216 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ - 9869 грн. 38 коп. та № 247 від 12.09.2012 на суму 57664 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ - 9610 грн. 74 коп.

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» товарно-матеріальні цінності проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 22.10.2012 № 917, 22.10.2012 № 918, 22.10.2012 № 919, 22.10.2012 № 920 та банківськими виписками.

Податок на додану вартість у загальному розмірі 38421 грн. 37 коп., сплачений у складі ціни придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» товарів, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за вересень 2012 року.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що у ході проведення контролюючого заходу податковим органом не ставилось під сумнів, що складені позивачем та його контрагентом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення тощо відповідали вимогам законодавства.

Разом з тим, висновок податкового органу про нікчемність правочину позивача з вказаним вище суб`єктом господарювання ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово - господарської діяльності постачальника товарів (послуг).

Так, під час проведення контролюючого заходу податковим органом взято до уваги інформацію, що викладена в акті Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.03.2013 № 220/22-2/37037062 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2012 по 31.01.2013.

У зазначеному вище акті перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби здійснено аналіз податкової інформації, пов`язаної з проведенням господарських операцій контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» та встановлено, що за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України наявна невідповідність (відхилення) між сумою задекларованого податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» з податку на додану вартість за вересень 2012 року, що сформований за рахунок правочинів з його контрагентом-постачальником Приватним підприємством «Обрій», та сумою податкового зобов'язання зазначеного суб'єкта господарювання.

Вказане відхилення у сумах податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» та податкових зобов`язань його контрагента-постачальника відбулось внаслідок того, що Приватним підприємством «Обрій» не задекларовано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість за операціями з продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» продукції у вересні 2012 року.

Крім того, посадовими особами Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби виявлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» за юридичною адресою не знаходиться та не має достатніх виробничих потужностей, працівників, виробничих активів, складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників.

З огляду на зазначені відомості, посадовими особами Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби зроблено висновок про те, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» була направлена виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, правочини, укладені зазначеним суб`єктом господарювання з контрагентами постачальниками та покупцями, не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» діяло без справжнього наміру проводити господарську діяльність, пов`язану з продажем товарно - матеріальних цінностей, у зв`язку з чим правочин, укладений з позивачем, був спрямований виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним наданням податкової преференції, зокрема, з метою формування податкового кредиту на користь позивача.

Відтак, відповідач вважає, що позивачем незаконно сформовано об`єкт оподаткування з податку на додану вартість за вересень 2012 року за правочином, що фактично не здійснювався, оскільки позивач не мав на меті використовувати придбані матеріальні цінності в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності.

Таким чином, податкові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» з податку на додану вартість за вказаний вище звітний період, на думку податкового органу, підлягають коригуванню у сторону збільшення.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт здійснення позивачем господарської операції з його контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками тощо, які відповідають вимогам чинного законодавства та мають усі реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили і доказовості.

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (діє з 16.12.2011), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Враховуючи, що у період виконання господарських зобов`язань за договором поставки продукції від 15.08.2012 № 1508 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість, контрагент позивача у цей період не був позбавлений права на складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкових накладних.

Також слід зазначити, що наявність у суб`єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, рахунків - фактури, видаткових і податкових накладних, платіжних доручень, банківських виписок тощо є підставою для відображення показників податкового кредиту підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

В силу приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга статті 228 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, факт постачання позивачу товарів з боку контрагента та оплати їх вартості підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними.

Про отримання позивачем товару свідчать також докази його транспортування, прийняття, обробки, подальшого зберігання та використання, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи; складені сторонами правочину рахунки-фактури, видаткові накладні, які містять повну інформацію про товари, їх кількісне та вартісне вираження; акт списання матеріалів тощо.

У свою чергу, у матеріалах справи наявні копії договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також журналу-ордеру і відомості по рахунку 103 «будинки і споруди», які свідчать про наявність у позивача на праві власності виробничих приміщень та про можливість забезпечення зберігання придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» товару.

Вказані вище первинні документи у сукупності свідчать про використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих матеріальних активів, що у свою чергу підтверджує товарність наведеної вище операції.

З дослідженого судом акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт поставки товару не перевірявся, оскільки перевірка була невиїзною, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в акті перевірки лише відтворено отриману податкову інформацію стосовно господарської діяльності контрагента позивача.

Як вірно зазначено судом, що відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» достатніх виробничих потужностей, трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, торгівельного обладнання, сировини та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників не може однозначно свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядні договори, договори оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Крім того, як вже зазначалося судом вище, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, зокрема, виробництво взуття, іншого одягу і аксесуарів, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Дані обставини підтверджують можливість здійснення позивачем операцій з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» товару, з урахуванням видів його економічної діяльності, та використання вказаних матеріальних активів безпосередньо у господарській діяльності платника податку на додану вартість.

Отже, позивач в силу покладеного на нього обов`язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, слід зазначити, що на момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

Судом обгрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача як на підставу для зменшення позивачу суми податкового кредиту на нікчемність правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Інвест Плюс» з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі з Приватним підприємством «Обрій», як такі, що не мають значення для вирішення даної справи, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі у даній справі.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складання ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.