Ухвала суду № 35442525, 12.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1786/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного акціонерного товариства "Севастопольський приладобудівний завод "Парус"- не з'явився,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Харькова Олена Олексіївна, довіреність № 618/9/10.1-04 від 23.09.13,

розглянувши матеріали справи № 827/1786/13-а за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Севастопольський приладобудівний завод "Парус" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Шаповал І.І. ) від 15.08.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Севастопольський приладобудівний завод "Парус" (вул. Переяславська, 3,м.Севастополь,99016)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Героїв Севастополя, 74,м.Севастополь,99001)

про визнання акту протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.08.2013 у справі №827/1786/13-а відмовлено у задоволені адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус» до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними дій по відображенню в акті перевірки від 21.02.2013 №266/10/15-3/14309675 порушень п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, п.20 Розділу 111 Порядку заповнення та подачі податкової звітності з податку на додану вартість, зобов`язання відповідача виключити з акту перевірки висновку про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, п.20 Розділу 111 Порядку заповнення та подачі податкової звітності з податку на додану вартість, зобов`язання відповідача скласти довідку за результатами документальної невиїзної перевірки, проведеної та закінченої 21.02.2013 з питань достовірності формування позивачем податкового кредиту за квітень 2012.

Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 12.11.2013 р. представником відповідача заявив клопотання про зміну Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Згідно наказу ДПС України №42 від 06.06.2013, та згідно із метою реорганізації постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року №14 "Про внесення змін у додатки до постанови КМ України від 07 вересня 2011 року №937 і від 14 листопада 2011 року №1184, від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міндоходів і зборів, відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМ України від 20 жовтня 2011 року №1074, розпочато реорганізацію територіальних органів ДПС в АР Крим.

Відповідно до п.1 п.2 статті 104 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п.1 п.2 статті 108 Цивільного Кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якої стадії адміністративного процесу заміну відповідно сторони чи третьої особи її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі є правонаступником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. В апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності представника заявника апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скарга - без заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби 21.02.2003 проведено документальну невиїзну перевірку з питання достовірності формування податкового кредиту Приватного акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус» за квітень 2012.

В ході перевірки встановлені порушення п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, п.20 розділу 111 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, а саме не подання Додатку №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну до декларації з ПДВ за квітень 2012, у зв`язку з помилкою при реєстрації податкової накладної №3225 від 09.04.2012 у сумі 74320 грн., ПДВ 12386,67 грн., контрагентом ІП «ШЕРП ІЛС».

За результатами перевірки складено акт №266/10/15-3/14309675 від 21.02.2013.

При розгляді справи суд першої інстанції виходив з наявності порушення податкового законодавства, яке виявлене податковим органом під час проведення перевірки, та знайшло своє відображення в акті перевірки.

Судова колегія вважає, що висновки суду стосовно необґрунтованості позовних вимог є правильними, але з інших мотивів, ніж викладені в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ч.1,2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судова колегія вважає, що податковий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача діяв на підставі норм Податкового Кодексу України, тобто у межах та у спосіб, що передбачені законом.

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, та не породжує будь-яких наслідків для платника податків, а так само дії суб`єкта владних повноважень по відображенню в акті перевірки певних порушень не несуть будь-яких негативних наслідків для платника податків. Судова колегія зазначає, що не можна вважати думку посадової особи податкового органу, які викладені в матеріалах перевірки, діями , оскільки дії - це активна поведінка особи.

Крім того, оскільки акт перевірки податкового органу фактично є доказом, необґрунтованими є вимоги позивача про зобов`язання відповідача виключити певні висновки з доказового носія, а також про зобов`язання скласти інший доказ - довідку за результатами перевірки, яка буде нести інформацію про відсутність порушень, та фактично буде новим доказом.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, позовні вимоги задоволенню не підлягають за вищевикладеними підставами.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.08.2013 у справі №827/1786/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко