АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/4382/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3429/2013
Головуючий у 1-й інстанції Сорока К.М.
Доповідач Корнієнко В. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Абрамова П.С., Винниченка Ю.М.,
При секретарі: Ачкасовій О.Н.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21 серпня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб: управління Державної міграційної служби у Полтавській області та КП ЖЕО № 2 м. Полтави, про усунення перешкод у користуванні майном, виселення, вселення та зняття з реєстраційного обліку,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково.
Усунуто перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження ОСОБА_2 власною квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Знято ОСОБА_1, 1958 року народження з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 114 гривні 70 копійок.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1., та подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що про реалізацію квартири з прилюдних торгів вона дізналася після їх проведення, у зв'язку з чим на мала змоги захистити свої права шляхом оскарження оцінки майна та прилюдних торгів.
Також вважає безпідставною вимогу позивача щодо його вселення до спірної квартири, обґрунтовуючи це тим, що вона не чинила йому перешкоди у цьому.
Вказувала на те, що судом не взято до уваги, що відносно її доньки застосували психологічне насильство та змусили їх виїхати зі спірної квартири та виписати своїх чотирьох малолітніх дітей при цьому, іншого житла у неї не має, діти залишилися проживати на вулиці. Дозвіл органу опіки і піклування на зняття з реєстраційного обліку дітей ніхто не отримував.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції вірно встановлено, підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, що з метою примусового виконання виконавчого листа № 2-5270/16, виданого Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором в сумі 760945 грн. 31 коп., шляхом примусової реалізації предмету іпотеки, який виступав забезпеченням проведення кредитних коштів, були проведені філією № 17 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.». Згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 1712006-1 від 29 травня 2012 року позивач придбав квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,7 кв.м., що належала боржнику ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 09 квітня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Усі розрахунки за придбану на торгах квартиру позивачем були проведені у повному обсязі та у встановлений термін.
Після повного розрахунку за придбану квартиру, позивачем отримано акт державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки, затверджений начальником Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ 30 травня 2012 року, зі змісту якого вбачається, що квартира АДРЕСА_1. Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав за № 34997963 від 30 липня 2012 року, виданого Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», за позивачем зареєстроване право власності на спірну квартиру, що підтверджується свідоцтвом про право власності. Виданим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31 травня 2012 року.
Також судом встановлено, що у зв'язку з примусовою реалізацією за рішенням суду вказаної квартири попередній її власник - ОСОБА_3, разом зі своєю донькою, виселилися у добровільному порядку та знялися з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому у спірній квартирі залишилася зареєстрованою ОСОБА_1, що являється матір'ю колишньої власниці квартири - ОСОБА_3.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм мано на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач разом із своєю дружиною, двома доньками, онучкою та чоловіком старшої доньки проживають в одній квартирі, у зв'язку з чим було прийнято рішення придбати іншу квартиру для позивача із дружиною. Належне йому право власності на спірну квартиру позивач зареєстрував ще 30 липня 2012 року, проте до цього не може вселитися у неї, оскільки у ній проживає ОСОБА_1. Остання на прохання звільнити житлове приміщення ніяким чином не реагує.
Також матеріалами справи підтверджується, що попередній власник спірної квартири - ОСОБА_3 втратила своє право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України у зв'язку із зверненням стягнення на квартиру за її ж зобов'язаннями.
Матір ОСОБА_3 - ОСОБА_1 була зареєстрована та користувалася спірною квартирою як член сім'ї попередньої власниці. З урахуванням цього правомірним є висновок суду першої інстанції з приводу того, що право користування ОСОБА_1 житловим приміщенням є похідним від права власності її доньки на квартиру, внаслідок чого воно припинилося разом із припиненням права власності ОСОБА_3.
Звідси вірним також є висновок, що ОСОБА_1 втратила своє право користування житловою площею, а саме: квартирою АДРЕСА_1, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, ст. 150 Житлового кодексу України вона мала таке право коли квартира була приватною власністю її доньки ОСОБА_3
Окрім цього судом встановлено, що ОСОБА_1 не являється членом сім'ї позивача, ніяких договірних відносин щодо порядку користування спірною квартирою з позивачем не укладала. Тобто у неї відсутні правові підстави на проживання у спірній квартирі..
Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на житі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту ( позику ) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жил приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
З урахуванням вищевикладених обставин, місцевий суд правомірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та усунення йому перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_1 з неї, а також вселення позивача у спірну квартиру.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не підтверджують їх неправомірність належними доказами, оскільки матеріалами справи підтверджується у повному обсязі відсутність у ОСОБА_1 правових підстав на користування спірним житловим приміщенням.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2013 року не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 21 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : __ В.І. Корнієнко
Судді: __ П.С. Абрамов __Ю.М. Винниченко
Судове рішення № 35441002, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 25.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/4382/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: