Ухвала суду № 35440754, 19.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/3771/2013 Головуючий в І інстанції Єйбог І.М.

Категорія: 57 Доповідач: Пузанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року листопада місяця 19 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Пузанової Л.В.Суддів:Фурман Т.Г. Чиркової К.Г.при секретарі:Бараш Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року в справі за позовом Херсонського національного технічного університету до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з оплати послуг,

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013 року Херсонський національний технічний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з оплати послуг з навчання, зазначаючи, що 25.08.2011 року між позивачем та ОСОБА_5 укладений типовий договір № 40 про навчання.

Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг у розмірі, встановленому договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 суму заборгованості за договором про навчання № 40 від 25.08.2011 року у розмірі 550 грн. та судові витрати.

Рішенням суду від 15 жовтня 2013 року позовні вимоги Херсонського національного технічного університету задоволено у повному обсязі.

Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь Херсонського національного технічного університету заборгованість за договором про навчання № 40 від 25.08.2011 року в сумі 550 грн. та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Херсонського національного технічного університету, зазначаючи, що висновки суду щодо невиконання нею зобов'язань з оплати отриманих послуг за навчання не відповідають обставинам справи, а визначена позивачем сума заборгованості стягнута з неї безпідставно без підтверджуючих на те належних доказів.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник Херсонського національного технічного університету її доводи не визнав, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.08.2011 року між позивачем Херсонським національним технічним університетом та відповідачкою ОСОБА_5 укладено типовий договір № 40 про навчання, згідно умов якого позивач (виконавець) надає відповідачці (замовнику) за рахунок її коштів освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, а саме: здійснює її навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» спеціальності 7.050401 «Економіка підприємства» заочної форми навчання, а відповідачка зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу в розмірах та у строки, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 4.2 цього ж договору загальна вартість освітньої послуги за один рік навчання становить 6000 грн., яку відповідачка зобов'язана була вносити через установу банку до 30 серпня за осінній та до 10 лютого за весняний семестри (п. 4.3 Договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір освітньої послуги за осінній семестр 2011 року складає 1900 грн., який відповідачкою не оспорюється у сумі 1350 грн., сплаченою нею у добровільному порядку.

Визначений позивачем розмір заборгованість за отримані послуги в сумі 550 грн. ОСОБА_5 оплачувати відмовляється, посилаючись на подану нею у жовтні місяці заву про відрахування та як наслідок - не отримання вказаних послуг.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір розірвано за домовленістю сторін на підставі заяви відповідачки про відрахування з університету за власним бажанням, про що позивачем видано відповідний наказ № 761-с від 05.12.2011 року. (а.с. 12).

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що розмір плати встановлюється за весь строк надання освітньої послуги і не може змінюватись (п. 4.1.1 Договору).

Враховуючи, що неможливість виконати договір в повному об'ємі виникла з вини відповідача, як замовника та зважаючи, що укладена сторонами угода розірвана в установленому законом порядку 05 грудня 2011 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 зобов'язана відповідно до умов договору та ч. 2 ст. 903 ЦК України виплатити позивачеві, як виконавцеві, плату в межах дії договору.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Так, колегія суддів, не приймає до уваги посилання відповідачки на неотримання нею освітньої послуги у період з 15 жовтня 2011 року по 05 грудня 2011 року та як наслідок нездійснення відповідної оплати, оскільки припинення договору відбулося в зв'язку з відрахуванням відповідачки з навчального закладу згідно із законодавством та відповідно до п. 6.1 укладеного сторонами договору 05 грудня 2011 року, тому дата написання нею заяви про відрахування не має правового значення при вирішенні даної справи.

До того ж заява ОСОБА_5 про припинення навчання не містить дати її написання та подання на погодження позивачеві, а тому пояснення відповідачки з цього приводу та показання свідків щодо дати написання ОСОБА_5 заяви не можуть бути прийнятими до уваги, як такі, що спростовують дату відрахування з навчального закладу (а.с. 15).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: