Ухвала суду № 35439446, 20.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"20" листопада 2013 р. Справа № 817/2723/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника позивача Прищепи О.Г.,

представника відповідача Краська Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства продовольчої компанії "Десна" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-продовольча компанія «Десна» 31 липня 2013 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2013 №0000702342, №0000712342, №0000722342 та №0000732342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" від 20.02.2013 №0000702342, №0000712342, №0000722342, №0000732342.

Присуджено на користь позивача Приватного підприємства продовольчої компанії "Десна" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що виявлені під час проведення перевірки порушення мали місце, а тому прийнятті податкові поавідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що в період з 22.01.2013 по 30.01.2013 ДПІ у м. Рівному була проведена позапланова виїзна перевірка ПП ПК «Десна» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за якої складено акт №72/22-200/30352137 від 06.02.2013.

В результаті проведення перевірки встановлено порушення: п.1.20 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР та п.44.1 ст.44 розділу ІІ, пп.14.1.11, пп.14.1.257 п.14.1ст.14, ст. 39 п.135.1, п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 185537;

п. 44.1 ст. 44 розділу І, п.1.87.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 159787 грн.

На підставі виявлених порушень ДПІ у м. Рівному винесено податкові повідомлення-рішення від 20.02.2013:

№0000702342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 136 399,50 грн., у т.ч. 113 474,00 грн. - основний платіж та 22 925,50 грн. - штрафні санкції;

№0000712342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 79 292,00 грн., у т.ч. 72 063,00 грн. - основний платіж та 7229,25 грн. - штрафні санкції;

№0000722342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 116 796,50 грн., у т.ч. 95 508,00 грн. - основний платіж та 21 288,50 грн. - штрафні санкції;

№0000732342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 75 735,00 грн., у т.ч. 64 260,00 грн. - основний платіж та 11 475,00 - штрафні санкції.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність вказаних порушень та скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Що стосується посилання ДПІ у м. Рівному на заниження суб'єктом господарювання показників у рядку 03 декларації «інші доходи» в сумі 9960,00 грн. шляхом не включення кредиторської заборгованості до складу інших доходів в ІІІ кварталі 2012 року по наступних контрагентах: ТОВ ВКФ «Декор» в сумі 2000 грн., Березнівський хлібокомбінат в сумі 3920,40 грн., ВАТ «Мольва КЕН» в сумі 385,30 грн., ВАТ «Крона» в сумі 1000 грн., ПП ОСОБА_11 в сумі 1320 грн., ТОВ «Резон» в сумі 365,72 грн., ТОВ «ТД Ретан Дніпро» в сумі 764,96 грн., Державне управління охорони навколишнього природного середовища в сумі 204 грн.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, платник включає до складу інших доходів суми безповоротної фінансової допомоги, лише отриманої таким платником у звітному податковому періоді.

Податковий орган безпідставно ототожнює поняття безнадійної заборгованості та безповоротної фінансової допомоги.

Крім того, в акті перевірки податковим органом не описано, яким чином встановлена вказана заборгованість, коли вона виникла та якими первинними документами підтверджується.

Що стосується господарських операцій з поставки скрапленого газу.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Згідно п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу. У відповідності до п. 135.2. ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.

В п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

У відповідності до п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В силу пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України від не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Встановлено, що 19.03.2010 між позивачем та ТОВ «Євроавтогаз» укладено договір поставки скрапленого газу №19/03-10-сг. Відповідно до договору скраплений газ повинен відповідати ДСТУ 4047-2001.

24.11.2011 між позивачем та ТОВ «СПБТ» було укладено договір поставки скрапленого газу №241111.

Відповідно до умов вказаних договорів поставки скраплений газ поставляється транспортним засобом постачальника.

Оплата поставленого скрапленого газу здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Якість та відповідність скрапленого газу підтверджується паспортом якості №704 від 27.07.2010 на гази вуглеводневі скраплені паливні для комунально-побутового споживання ДСТУ 4041-2001, виданий Глинсько-Розбишівськоюхіміко-аналітичною лабораторією.

Крім того, встановлено, що під час перевірки податковим органом було проведено інвентаризацію основних засобів, за результатами якої були складено інвентаризаційний опис, відповідно до якого на балансі ПП ПК «Десна» перебуває три ємності для зберігання скрапленого газу загальним об'ємом 10 м. куб., 18 м. куб. та 6 м. куб. Окрім того, на балансі підприємства обліковується мазутосховище (2 ємності по 25 м. куб., 1 ємність 50 м. куб.), яке використовується для зберігання скрапленого газу. Вказане підтверджується також правовстановлюючими документами, зокрема договором купівлі-продажу №47 від 02.01.2001 та актом прийому-передачі нерухомого майна від 20.09.2001. Зазначене спростовує посилання ДПІ у м. Рівному на відсутність у позивача ємності для зберігання скрапленого газу та відсутність факту його придбання.

Скраплений газ використовувався у власній господарській діяльності ПППК «Десна» шляхом його реалізації на автозаправній станції, що підтверджується наявністю торгового патенту на здійснення торгівельної діяльності №853023. У зв'язку з припиненням торгівельної діяльності скрапленим газом 14.05.2012 року вказаний торговий патент було повернуто Костопільській МДПІ, що підтверджується відповідною заявою.

Факт реалізації скрапленого газу підтверджується z-звітами по товарах та податковими накладними, виписаними на кінцевого споживача у березні-грудні 2010 року, січні, березні, травні, липні та листопаді-грудні 2011 року.

Надані позивачем податкові накладні, виписані ТОВ «Євроавтогаз» та ТОВ «СПБТ» оформлені належним чином та відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт поставки позивачу скрапленого газу, оплата його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання скрапленого газу у контрагентів - ТОВ «Євроавтогаз» та ТОВ «СПБТ», які стали підставою для формування позивачем складу валових витрат.

ПП ПК «Десна» повністю підтверджено факт придбання та реалізації скрапленого газу у березні-грудні 2010 року, січні, березні, травні, липні та листопаді-грудні 2011 року.

Що стосується порушення порядку заповнення податкової декларації в частині перенесення залишку від"ємного значення.

За висновком податкового органу ПП ПК «Десна» згідно поданої уточнюючої декларації за липень 2010 року від 03.12.2012 №9075761669, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (рядок 22-рядок 23.1-рядок 21.2) становить 40717 грн. В податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 16.09.2010 №9003923007 платник переносить 45914 грн.

Зазначені обставини спростовуються уточнюючою податковою декларацією з ПДВ за липень 2010 року від 03.12.2012 №9075761669.

Так, відповідно до рядка 26 податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року від 19.08.2010 №9003508463 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24-рядок 25) становить 48414 грн.

03.12.2012 ПП ПК «Десна» було подано уточнюючу податкову декларацію з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року №9075761669, в якій залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (рядок 22-рядок 23.1-рядок 21.2) становить 40717 грн.

Крім того, у акті перевірки не міститься інформації про порушення позивачем п.5.12 ст.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форм податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення №0000702342 та №0000722342 від 20.02.2013 є протиправними та підлягали скасуванню.

Що стосується висновку відповідача про заниження ПП ПК «Десна» у період з 01.01.2011 по 30.09.2012 доходу від надання послуг по оренді майна шляхом завищення договірної ціни від рівня звичайних цін за договорами оренди приміщень, укладених з ПП ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_7

Відповідно до Розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України ст.39 Податкового кодексу України набрала чинності з 01.01.2013, а до цього часу застосовувались правила, встановлені в п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 1.20.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до п.14.1.71 ст.14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.20.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

При цьому враховуються звичайні, при укладанні угод між непов'язаними особами, надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Пунктом 1.20.6 ст. 1 даного Закону визначено, що у разі, коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Пунктами 1.20.8 та 1.20.10 ст. 1 цього Закону вказано, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. Аналогічна норма закріплена у п.39.14 ст.39 Податкового кодексу України.

Таким чином, якщо податковий орган не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Відповідно до п.39.11 Податкового кодексу України для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: - статистичні дані державних органів і установ; - ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; - довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; - звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; - інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Встановлено, що між позивачем та ПП ОСОБА_7 було укладено договір оренди №б/н від 01.01.2011 нежитлового приміщення загальною площею 316 кв. м. для торгівлі алкогольними та тютюновими виробами в АДРЕСА_1. Орендна плата становить 300,00 грн. (з ПДВ) в місяць.

31.12.2010 між ПППК «Десна» та ПП ОСОБА_6 укладено договір оренди №1 нежитлового приміщення загальною площею 316 кв. м. для розміщення боулінг клубу в АДРЕСА_1.

Рівень звичайних цін по оренді нежитлових приміщень ДПІ у м. Рівному було визначено на підставі інформації щодо середньої вартості орендної плати за 1 м. кв. нежитлових приміщень (приміщень для розміщення кафе, барів, ресторанів, закладів розваг тощо), за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 у м. Березне, отриманої від ПП агентства нерухомості «Челсі» та ФОП ОСОБА_10 за відповідними запитами від 04.02.2013 №2624/22-211 та від 04.02.2013 №2628/22-211.

Згідно відповідей від ПП агентства нерухомості «Челсі» та ФОП ОСОБА_10 вартість оренди одного метра квадратного нежитлових приміщень (приміщень для розміщення кафе, барів, ресторанів, закладів розваг тощо), за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 у м. Березне становила від 30 до 50 грн. за м. кв. за виключенням вартості комунальних послуг та інших витрат на отримання майна.

Встановлено, що податковим органом запит щодо оренди одного метра квадратного нежитлових приміщень ПП агентства нерухомості «Челсі» та ФОП ОСОБА_10 надавався 04.02.2013, тобто після вступу в дію ст. 39 ПКУ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Відтак, ДПІ у м. Рівному неправомірно було визначено рівень звичайних цін на основі інформації, отриманої від ПП агентства нерухомості «Чеслі» та ФОП ОСОБА_10

Крім того, при розгляді справи враховано, що податкові повідомлення-рішення від 20.02.2013 року №0000712342, №0000732342 не є відкликаними, оскільки скарга на прийняті рішення розглядалась Міністерством доходів та зборів України та за рішенням останнього від 17.07.2013 податкові повідомлення залишені без змін.

Відповідач в силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність прийнятих рішень.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000702342, №0000712342, №0000722342, №0000732342 від 20.02.2013 з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство продовольчої компанії "Десна" вул.Андріївська,83,м.Березне,Березнівський район, Рівненська область,34600

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023