ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
20.11.2013 р. Справа № 907/927/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АДІТОН", м. Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород
про стягнення 17 225 грн. 64 коп., в тому числі 16 630 грн. основного боргу за договором про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів, 484 грн. 93 коп. пені та 110 грн. 71 коп. три проценти річних,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
представники:
Позивача -
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „АДІТОН", м. Дніпропетровськ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород про стягнення 17 225 грн. 64 коп., в тому числі 16 630 грн. основного боргу за договором про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів, 484 грн. 93 коп. пені та 110 грн. 71 коп. три проценти річних.
Позивач просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 2804/13 від 28.04.2013 року, а саме не оплатив вартість наданих йому транспортних послуг в розмірі 16 630 грн. Крім того, за порушення термінів оплати за надані відповідачу транспортні послуги, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 484 грн. 93 коп. (п. 6.2.5. договору) та 110 грн. 71 коп. три проценти річних (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.09.2013 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 25.09.2013 року, 07.10.2013 року та 05.11.2013 року, надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві; повідомлення про вручення ухвали від 12.09.2013 року долучено до матеріалів справи) у судові засідання 25.09.2013 року, 07.10.2013 року, 05.11.2013 року та 20.11.2013 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, доказів оплати за надані транспортні послуги не надав. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався. Позивачем подано до матеріалів справи Витяг серії АВ № 941585 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що станом на 09.09.2013 року в ЄДР містяться відомості про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „МП ГРУП 2000", зареєстроване як юридична особа, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, будинок 18, кв. 2.
Таким чином, місцезнаходження відповідача за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і на яку позивач скерував копію позовної заяви з доданими до неї документами, а суд ухвали по справі від 12.09.2013 року, 25.09.2013 року, 07.10.2013 року та 05.11.2013 року - відповідає місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю „МП ГРУП 2000", відомості про яке містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд встановив:
28 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000" (експедитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адітон" (перевізником) був укладений договір про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 2804/13. Згідно умов даного договору перевізник (позивач) взяв на себе зобов'язання доставити надані експедитором (відповідачем) вантажі до пункту призначення в установлений договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а експедитор (відповідач) взяв на себе зобов'язання вчасно сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов договору та на підставі наданих перевізником (позивачем) рахунків за перевезення (п. 1.3. договору). Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в заявці на перевезення вантажу, що є невід'ємною частиною договору (п. 2.2. договору).
Розділом 4 договору сторони передбачили, що після узгодження з перевізником (позивачем) умов перевезення експедитор (відповідач) надає по факсу заявку на перевезення вантажу. Експедитор (відповідач) несе відповідальність за достовірність зазначеної в заявці інформації у формі штрафу в розмірі 10% вартості заявки та відшкодовує понесені перевізником (позивачем) збитки.
Розділом 5 договору встановлено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках фактурах перевізника (позивача), або окремих додатках. Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку експедитора (відповідача) на розрахунковий рахунок перевізника (позивача) або готівкою шляхом внесення коштів в касу перевізника (позивача) протягом 5 - ти банківських днів після отримання оригіналів документів (рахунка - фактури експедитора, товарно - транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт, якщо в заявках не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення).
Згідно до заявки № 26/04/2013/23 від 26.04.2013 року, яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств, відповідач - ТОВ „МП ГРУП 2000" замовив у позивача перевезення за маршрутом м. Донецьк (Україна) - м. Клайпеда (Литва), автомобілем Рено АЕ 39 95 НА/АЕ 39 09 ХО, вартість робіт - 16 630 грн. Вказана заявка містить всі істотні умови.
Позивачем було здійснено замовлене перевезення згідно отриманої заявки № 26/04/2013/23 від 26.04.2013 року в повному обсязі, в визначений термін, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною CMR № 0475156, згідно якої вантаж було доставлено в місце призначення без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) (арк. спр. 16) та актом надання послуг № 233 від 10.05.2013 року на суму 16 630 грн. підписаного обома сторонами та скріпленого печатками обох підприємств із зазначенням про те, що замовник (відповідач) претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. За надані транспортні послуги позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 220 від 10.05.2013 року на загальну суму 16 630 грн.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної, а саме міжнародною товарно - транспортною накладною CMR № 0475156, що підтверджує факт виконання вказаного перевезення.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було узгоджено строк розрахунків за надані позивачем послуги, який визначений в розділі 4 Договору.
Позивач претензією № 113 від 17.07.2013 року звернувся до відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості за надані транспортно - експедиційні послуги згідно договору та заявки, однак вимоги позивача, викладені у зазначеній претензії, залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
В порушення зазначених норм Закону та умов договору відповідач, як експедитор, свій обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих послуг не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16 630 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами у справі, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за надані транспортні послуги у розмірі 16 630 грн.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 16 630 грн. заборгованості за надані транспортні послуги.
Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 484 грн. 93 коп.
Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Пунктом 6.2.5. договору сторони передбачили, що у випадку порушення експедитором (відповідачем) строків проведення розрахунків, він зобов'язаний сплатити на користь перевізника (позивача) пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у
відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 484 грн. 93 коп., підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України одна сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, на вимогу другої сторони зобов'язана сплатити три проценти річних від простроченої суми. Сума трьох процентів річних за період прострочки складає 110 грн. 51 коп., підлягають стягненню з відповідача.
З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за надані транспортні послуги, пені та трьох процентів річних документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 720 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 3 ст. 909, ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 230 - 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000", м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 18, кв. 2 (код ЄДРЮОФОП 36132332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АДІТОН", м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 3-а (код ЄДРЮОФОП 21870366) суму 17 225 (Сімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять гривень) грн. 64 коп., в тому числі 16 630 (Шістнадцять тисяч шістсот тридцять гривень) грн. основного боргу за договором про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів, 484 (Чотириста вісімдесят чотири гривень) грн. 93 коп. пені та 110 (Сто десять гривень) грн. 71 коп. три проценти річних, а також суму 1 720 (Одна тисяча сімсот двадцять гривень) грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25.11.2013 року
Суддя Пригара Л.І.
Судове рішення № 35439277, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 907/927/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: