Постанова № 35439200, 29.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/574/13-а

29 липня 2013 року 12год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник ОСОБА_1

відповідача: представник представник Наконечний М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з позовом до Гощанської міжрайонної Державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень:

від 11 жовтня 2012р. №0016321742, згідно з яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 360 699,66 грн. (в тому числі 253 979,73 грн. основного зобов'язання та 62 719,93 грн. штрафної санкції);

від 11 жовтня 2012р. №0016311742, згідно з яким позивачу донараховано зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 481 143,08 грн. (в тому числі 438 167,99 грн. основного зобов'язання та 42 975,09 грн. штрафної санкції);

від 11 жовтня 2012р. №0016331742, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі штрафної санкції в розмірі 510 грн.

від 11 жовтня 2012р. №0016341742, згідно з яким до позивача застосовано адміністративний штраф за незабезпечення збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством в сумі 510 грн..

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в основу визначення податкових зобов'язань на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом покладено помилковий висновок про порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4: - Обсягу виручки передбаченого ст..1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.98р. (із змінами та доповненнями), а саме: перевищення обсягу виручки за 4 кв. 2010р. Внаслідок чого йому було донараховано зобов'язання з податку на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб;- включення ним до складу валових витрат коштів сплачених платнику єдиного податку; - включення ним до валових витрат та податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціям не підтвердженим первинними документами та по нікчемним правочинам по постачальникам останнього, а саме ТОВ «Перун» та ПП ОСОБА_6 Також податковий орган вказує що подача податкових розрахунків по формі 1-ДФ за 2,3,4 кв.2011р. не у повному обсязі, в результаті чого не повідомлено державну податкову інспекцію за встановленою формою 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за ознакою доходів 157 «Дохід виплачений самозайнятій особі» суми доходу нарахованих (сплаченого) на користь платників податку та щодо незабезпечення збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. В зв'язку з чим до позивача застосовано штрафну санкцію.

Вказує, що висновки податкового органу про перевищення обсягу виручки не відповідають дійсності і спростовуються доданими позивачем випискою по банківських рахунках. Посилається, що кошти в розмірі 46 000.00 грн.. на його рахунок ФОП ОСОБА_7 були перераховані помилково і повернуті ним в тому ж розрахунковому періоді.

Вказує, що Відповідно до пункту 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Спірні кошти не можуть бути зараховані до складу виручки у 2010 році, оскільки вони були зараховані на рахунок позивача помилково та повернуті платнику в тому ж самому податковому періоді.

З огляду на це й нарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та з податку на додану вартість та податковим органом за період з 01.01.2011 року по 19.04.2011 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Стосовно нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з підстав віднесення ним до складу витрат сум виплачених на корить фізичної особи-підприємця платника єдиного податку зазначив, що відображені в акті перевірки суми виплат на користь ФОП ОСОБА_8 ним не виплачувались, до складу валових витрат не включались.

А отже в податкового органу не було підстав донараховувати йому зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та стверджувати про порушення ним п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Стосовно донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб по взаємовідносинам з ТОВ «Перун» та ФОП ОСОБА_6 представник позивача зазначив, що вказані висновки ґрунтуються виключно на припущеннях працівників податкового органу, операції мають реальний характер та використовувались ним в господарській діяльності.

Щодо визначення адміністративного штрафу за незабезпечення збереження первинних документів представник позивача зазначив що матеріалами справи підтверджено, що первинні бухгалтерські документи були вилучені правоохоронними органами, відповідно оригінали та належним чином завірені копії позивач зміг представити лише після повернення вилучених в нього документів.

На підставі викладеного позивач просив суд податкові повідомлення-рішення скасувати.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У запереченнях зазначив, що в зв'язку з тією обставиною, що в четвертому кварталі 2010 року ФОП ОСОБА_4 перевищив встановлений ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.98р. (із змінами та доповненнями), обсяг виручки з 01.01.2011 року він мав зареєструватись платником ПДВ і здійснювати свою діяльність на загальній системі оподаткування.

Окремо вказав, що в ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 в частині визначення валових витрат, аналізу укладених правочинів, матеріалів перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже відсутність фінансово-господарської діяльності між підприємцем та ТОВ «Перун» , між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 за грудень 2011р. в частині формування валових витрат визначених розділом III Податкового кодексу України. Відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними підприємствами-постачальниками без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Вказав, що відповідно до пп. 139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу Країни не включаються до складу витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації), що діяли до 01.01.2012р. А отже кошти сплачені на користь СПД фізичної особи ОСОБА_8 безпідставно віднесені позивачем до валових витрат, як і правомірно застосована санкція за не відображення вказаних виплат в формі 1-ДФ.

Первинні документи позивача оформлені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. В ходжі перевірки позивачем не були надані всі витребувані документи та незабезпечене їх належне збереження.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 в Гощанській райнній держадміністрації 03 серпня 2004 року отримав свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_9 номер запису про державну реєстрацію 25910000000000010. На податковому обліку в Гощанській МДПІ перебуває з 10 серпня 2004 р. за № 1069. індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1. Згідно з реєстраційними даними основним видом діяльності згідно КВЕД є: 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Судом встановлено, що на підставі наказу №78 від 15.02.2012 року та направлення від 12 березня 2012 року №7 виданого Гощанською МДПІ Рівненської області ДПС, наказу № 28 від 15.03.2012 року головним ДПРІ відділу оподаткування фізичних осіб Гощанської МДПІ Рівненської області ДПС Савицькою Вікторією Володимирівною проведена позапланова виїзна перевірка дотримань податкового валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4.) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

На підставі проведеної перевірки складено акт від 25.09.2012 року №348/1742/НОМЕР_1. Згідно висновків до даного акту встановлено порушення позивачем :

ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.98р. (із змінами та доповненнями), а саме: перевищення обсягу виручки за 4 кв. 2010р.

пп.49.18.2, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп. 177.5.2, п. 177.5, п. 177.11 ст.177 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне подання декларацій про доходи до Гощанської МДПІ.

пп. п.7.1. ст.7, пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями та «б» ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992р. зі змінами і доповненнями, донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2010 рік в сумі 4460,02 грн.

. 44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, пп.139.1.5 пп.139.1.9, 139.1.12 п.139.1 ст.139, 177.2, 177.4 ст.177 Податкового Кодексу (зі змінами та доповненнями), п.6 ст.128 «Господарського кодексу України» №436-іV від 16.01.2003р., із змінами та доповненнями, донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснених підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 249519,71грн.

пп. 180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ, п.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88:

встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 453188 грн., в тому числі за лютий 2011р. - 98522,84 гри., за березень 2011р. - 99167,12 грн., за квітень 2011 р. - 33718,36 грн., за травень 2011р. - 16321,67грн., за червень 2011 р. - 23481,67 грн., за липень 2011 р. -

2839 грн., за серпень 2011 р. - 91148,67 грн., за вересень 2011р. - 2093,67грн., за жовтень 2011 р. - 2045,66 грн., за листопад 2011 р.-17678,33грн., за грудень 2011 р.-33171 грн.

встановлено не подання декларації по ПДВ за лютий, березень, квітень 2011р.

п.44.1 ст.44, п.177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України , п.6 ст.128 «Господарського кодексу України» №436-ІУ від 16.01.2003р. із змінами та доповненнями, абз"а" п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-111 від 22.05.2003 року, а саме: неналежне ведення обліку доходів та витрат.

п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України N 2755-УІ від 02.12.2010 та п. З «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, а саме: подача податкових розрахунків по формі 1-ДФ за 2,3,4 кв.2011р. не у повному обсязі, в результаті чого не повідомлено державну податкову інспекцію за встановленою формою 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за ознакою доходів 157 «Дохід виплачений самозайнятій особі» суми доходу нарахованих (сплаченого) на користь платників податку

Прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2012р. №0016311742, №0016321742, №0016331742, №0016341742 та донараховано податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 360 699,66 грн. (в тому числі 253 979,73 грн. основного зобов'язання та 62 719,93 грн. штрафної санкції), податку на додану вартість в сумі 481 143,08 грн. (в тому числі 438 167,99 грн. основного зобов'язання та 42 975,09 грн. штрафної санкції), податку з доходів фізичних осіб в сумі 510 грн. та адміністративного штрафу за незабезпечення збереження первинних бухгалтерських документів в сумі 510 грн..

Вказані повідомлення-рішення оскаржувались до ДПС в Рівненській області та ДПС України.

Рішенням ДПС в Рівненській області «Про результати розгляду скарги» від 24.12.2012 року скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, залишено без змін податкові повідомлення-рішення Гощанської МДПІ Рівненської області Державної податкової служби від 11.10.2012 року № 0016344742 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 438 167,99 грн. за основним зобов'язанням та в сумі 42 975,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 11.10.2012 року № 0016321742 про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 253 979,73 грн. за основним платежем та в сумі 62 719,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 11.10.2012 року № 0016331742 про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 11.10.2012 року № 0016341742 про визначення грошового зобов'язання в сумі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями .

Рішенням ДПС України від 28.01.2013 року №446/Д/10-2415 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Гощанської МДПІ Рівненської області ДПС від 11 жовтня 2012 року №0016321742 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб , № 0016311742 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість №0016331742 про застосування штрафної санкції, №0016341742 про сплату застосованої штрафної санкції за порушення вимог Податкового кодексу залишено без змін, скаргу ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 11 жовтня 2012р. №0016321742 яким визначено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб судом судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудреммонтаж інжиніринг» та Приватним підприємцем ОСОБА_7 було заключено договір купівлі-продажу від 01 вересня 2010 року. Предметом вказаного договору є купівля-продаж щебеневої продукції.

Листом від 14.09.2010 приватний підприємець ОСОБА_7 звертається до ПП ОСОБА_4 з проханням про повернення 46 000 грн., як помилково перерахованих останньому замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудреммонтаж інжиніринг» .

Згідно копії виписки з банківського рахунку, прибуткового касового ордеру №172 від 16.09.2010 року кошти у розмірі 46 000 грн. були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_4 і повернуті в тому ж розрахунковому періоді.

Вищезазначені кошти були враховані відповідачем при розрахунку обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, послуг) за 2010 рік, внаслідок чого відповідачем і було встановлено перевищення граничного обсягу виручки 500 тис. грн.

Статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98 (надалі Указ) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до пункту 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суд приходить до висновку, що спірні кошти не можуть бути зараховані до складу виручки у 2010 році, оскільки вони були зараховані на рахунок позивача помилково та повернуті платнику в тому ж самому податковому періоді.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 04 серпня 2011 року м. Київ справа К-28579/10 прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області.

З огляду на наведене висновок податкового органу про обов'язок позивача перейти на загальну систему оподаткування з 01 січня 2011 року не відповідає вимогам податкового законодавства.

За таких обставин на думку суду не відповідає вимогам закону також коригування відповідачем валових доходів, а саме збільшення валових доходів на 1 218 971,37 грн. та не взяття до уваги валових витрат на суму 259 930,73 грн.

Судом при дослідженні акта перевірки було встановлено, що при перевірці валових витрат та валових доходів за 2011 рік не вказано по яких господарських операціях відповідачем визначені валові витрати та валові доходи. Як розраховані відповідачем зазначені суми та по яких господарських операціях, в яких періодах, по акту перевірки встановити не можливо.

Стосовно визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з підстав віднесення позивачем до складу валових витрат витрат здійснених на користь платника єдиного податку ФОП ОСОБА_8, судом встановлено наступне:

В акті перевірки податковим органом зазначено, що Відповідно до пп. 139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації), що діяли до 01.01.2012р.;

В акті перевірки відповідачем зазначено, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлені розбіжності по причині включення до їх складу витрат понесених за отримані послуги від фізичної особи підприємця, що являються платниками єдиного податку. Зокрема до валових витрат включено витрати за отамані продукти харчування, а саме: «масло» від фізичної особи підприємця-платника єдиного податку всього за період з 01.04.2011 року по 31 12 2011 року реалізовані ФОП ОСОБА_8 в сумі 566 805,60 грн.

Згідно наданого позивачем акта звіряння розрахунків підписаного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8 по обліку позивача станом на 31.12.2011 року перед ФОП ОСОБА_8 рахується кредиторська заборгованість в сумі 566 805.60 грн. В ході судового розгляду представником позивача було надано пояснення, що валові витрати ФОП ОСОБА_4 формувались зі застосуванням касового методу, а саме після оплати за поставлений товар, роботи, послуги. Тобто, товари або послуги повинні бути не тільки отримані а й оплачені. Відповідно такі документи як видаткова накладна та акт виконаних робіт не підтверджують витрати підприємця. До них треба додати документ, що підтверджує оплату (банківську виписку, платіжне доручення, фіскальний чек і т.д.).

Згідно пункту 138.4 ПКУ собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнається витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З акту перевірки вбачається, що в ньому відсутній перелік платіжних документів (платіжних доручень, касових ордерів) на підтвердження оплати вказаних сум позивачем, Будь-якого посилання на первинні документи при встановленні податковим органом віднесення позивачем до складу валових витрат кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_8 акт від 25.09.2012 року №348/1742/НОМЕР_1 не містить.

З огляду на відсутність факту перерахування вказаних коштів на користь ФОП ОСОБА_8 у позивача не було й обов'язку повідомляти державну податкову інспекцію за встановленою формою 1-ДФ про суми доходу, (сплаченого) на користь платників податку за ознакою доходів 157 «Дохід виплачений самозайнятій особі» суми доходу нарахованих (сплаченого) на користь платників податку.

Стосовно висновків відповідача про завищення валових витрат за 2011р. всього в cумі 136 583,33 грн., а саме: віднесення до складу валових витрат ФОП ОСОБА_4 у 2011р. витрат на придбання цукру-піску, отриманого від ТзОВ «Перун» всього на суму 16666,65 грн. (без ПДВ), та витрат на придбання робіт (послуг) , отриманих від ФОП ОСОБА_6 всього на суму 119 916,65 грн. (без ПДВ), чим порушено пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Перун» факт постачання цукру-піску підтверджено видатковою накладною № П-00000890 від 15.07.2011 року та податковою накладною від 15.07.2011 року №127 на суму 15 000,00 грн. в тому числі ПДВ 2 500,00 грн. видатковою накладною № П-00000912 від 10.08.2011 року та податковою накладною від 10.08.2011 року №47 на суму 5 000,00 грн. в тому числі ПДВ 833,33 грн.

Факт використання в господарській діяльності підтверджується наступними документами: договір купівлі-продажу №56/1 від 15.04.2011 року, оприбуткування товару підтверджене витягом з 631 рахунку за липень-серпень 2011 року, оплата підтверджена випискою з банківського рахунку, повною оплатою заборгованості відповідно до платіжного доручення №90 від 15.07.2011 року на суму 15 000,00 грн. та платіжного доручення №100 від 10.08.2011 року на суму 5 000,00 грн., договором постачання №11 від 05.01.2011 року з додатковими угодами та укладеним між ФОП ОСОБА_4 та Управлінням освіти Рівненського міськвиконкому, податковими накладними від 31.08.2011 року №10.

Наданими позивачем копіями первинних документів спростовується факт віднесення до складу валових витрат , витрат не підтверджених відповідними розрахунковими , платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Крім того постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року Справа № 2а/1770/1466/2012 залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року спростовуються висновки податкового органу про безтоварність операцій позивача та ТОВ «Перун», та відсутності в ТОВ «Перун» основних засобів та трудових ресурсів для здійснення вказаних господарських операцій.

Стосовно взаємовідносин позивача та приватного підприємця ОСОБА_6 податковим органом в акті перевірки зазначено про віднесення до складу валових витрат , витрат не підтверджених відповідними розрахунковими , платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку та про віднесення до валових витрат вартості товарів і робіт за нікчемними правочинами.

Висновки податкового органу про віднесення до валових витрат витрат не підтверджених первинними документами спростовуються наданими позивачем копіями видаткової накладної № РН-12/0001 від 9 грудня 2011 року та податковою накладною № 2 від 09.12.2011 року на суму 60 300,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 10 500,00 грн. , видаткової накладної № РН-0000009 від 23 грудня 2011 року та податковою накладною № 9 від 23.12.2011 року на суму 50 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8 333,33 грн., актом здачі-прийняття робіт від 27 грудня 2011 року № ОУ-12/0010 та податкової накладної №10 від 27.12.2011 року на суму 33 600,00 грн. в тому числі ПДВ 5 600,00 грн., копіями договору купівлі продажу від 20.04.2011 року № 22-04, договору про надання автопослуг від 20.04.2011 року №20/4/11 з додатковими угодами, товарно-транспортною накладною №12/11 від 09.12.2011 року.

Оплата за вказані товари та послуги перерахована в повному обсязі на підставі платіжних доручень № 181 від 09.12.2011 року в сумі 60 300,00 грн., №185 від 22.12.2011 року в сумі 32 200,00 грн., №186 від 23.12.2011 року в сумі 50 000,00 грн., №189 від 27.12.2011 року в сумі 1 400,00 грн.

Використання в господарській діяльності підтверджується копією виписки з 631 рахунку, якою підтверджено факт оприбуткування вказаного товару, фактом подальшої реалізації покупцям позивача на підставі наступних документів: видаткова накладна від 30.12.2011 року № 00000034 та податкова накладна №7 від 30.12.2011 року, видаткова накладна від 30.12.2011 року № 00000030 та податкова накладна №3 від 30.12.2011 року, видаткова накладна від 30.12.2011 року № 1-00000031 та податкова накладна №4 від 30.12.2011 року, видаткова накладна від 22.03.2012 року № РН-0000028 та податкова накладна №15 від 22.03.2012 року, видаткова накладна від 09.04.2012 року № РН-0000033 та податкова накладна №4 від 09.07.2012 року,

Висновки податкового органу про нікчемність господарських операцій мід ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_6 податковим органом прийняті на підставі отриманого Гощанською МДПІ листа від ДПІ в м. Рівному Рівненської області ДПС №11712/17-227 від 25.06.2012 року (зокрема : акт від 22.06.2012 року №140/1745/НОМЕР_7 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій СПД ОСОБА_6)

Наданим в ході судового розгляду представником позивача актом «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичної особи підприємця ОСОБА_6 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012р».в повній мірі спростовуються відображені в акті перевірки від 22.06.2012р. № 140/1745/НОМЕР_7 посилання на відсутність основних засобів і трудових ресурсів , та підтверджується реальність і товарність господарських операцій між ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_6

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем неправомірно за наслідком проведеної перевірки збільшено суми грошового зобов'язання Позивача за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 360 699,66 грн. (в тому числі 253 979,73 грн. основного зобов'язання та 62 719,93 грн. штрафної санкції);, а відповідно оскаржуване повідомлення-рішення №0016321742 є протиправним

Стосовно визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням рішенням №0016311742 донараховано зобов'язання в сумі 481 143,08 грн. (в тому числі 438 167,99 грн. основного зобов'язання та 42 975,09 грн. штрафної санкції. Вказані нарахування зроблені податковим органом на підставі висновків про обов'язок позивача перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.2011 року та обов'язку зареєструватись платником ПДВ з 01.01.2011 року, внаслідок чого було визначено суму податкового зобов'язання на підставі банківських виписок та первинних документів в наступних розмірах : за січень-лютий 2011 року - 98 522,84 грн., за березень 2011 року - 99 167,12 грн., за період з 01.04.2011р. по 19.04.2011р. - 33718,36 грн.

Як зазначалось вище судом встановлено відсутність перевищення обсягу виручки визначеного ст..1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727 від 03.07.98р в четвертому кварталі 2010 року, а отже і висновок податкового органу про обов'язок позивача зареєструватись, як платник податку на додану вартість з січня 2011 року є передчасним. Отже передчасним є і визначення податкового зобов'язання за період з 1 січня по 19 квітня 2011 року в розмірі 231 408,32 грн.

Стосовно висновків податкового органу про непідтвердженість первинними документами та нікчемності правочинів позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Перун» та ПП ОСОБА_6 судом вже зазначалось вище. Крім того, згідно акту перевірки, посадовими особами позивача не надано будь-яких первинних документів, які могли б підтвердити отримання товарів та використання їх у господарській діяльності, а саме для перевірки не надано видаткових та податкових накладних.

Дані висновки відповідача є безпідставними та спростовуються наступним.

Під час розгляду справи, представником позивача було надано суду належним чином завірені копії видаткової накладної № П-00000890 від 15.07.2011 року та податкової накладної від 15.07.2011 року №127 на суму 15 000,00 грн. в тому числі ПДВ 2 500,00 грн. видаткової накладної № П-00000912 від 10.08.2011 року та податкової накладної від 10.08.2011 року №47 на суму 5 000,00 грн. в тому числі ПДВ 833,33 грн.

Також, в акті перевірки по взаємовідносинам ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_6 податковий орган зазначає про віднесення до податкового кредиту сум за нікчемними правочинам в сумі 23 983,33 грн. в тому числі з підстав не підтвердження податковими накладними на суму 13 933,33 грн.

Дані висновки відповідача спростовуються наданими позивачем копіями видаткової накладної № РН-12/0001 від 9 грудня 2011 року та податковою накладною № 2 від 09.12.2011 року на суму 60 300,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 10 500,00 грн. , видаткової накладної № РН-0000009 від 23 грудня 2011 року та податковою накладною № 9 від 23.12.2011 року на суму 50 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8 333,33 грн., актом здачі-прийняття робіт від 27 грудня 2011 року № ОУ-12/0010 та податкової накладної №10 від 27.12.2011 року на суму 33 600,00 грн. в тому числі ПДВ 5 600,00 грн.

Непредставлення для перевірки актів здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних спростовуються дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме: копіями видаткової накладної № П-00000890 від 15.07.2011 року та податкової накладної від 15.07.2011 року №127 на суму 15 000,00 грн. в тому числі ПДВ 2 500,00 грн. видаткової накладної № П-00000912 від 10.08.2011 року та податкової накладної від 10.08.2011 року №47 на суму 5 000,00 грн. в тому числі ПДВ 833,33 грн. , видаткової накладної № РН-0000009 від 23 грудня 2011 року та податковою накладною № 9 від 23.12.2011 року на суму 50 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8 333,33 грн., актом здачі-прийняття робіт від 27 грудня 2011 року № ОУ-12/0010 та податкової накладної №10 від 27.12.2011 року на суму 33 600,00 грн. в тому числі ПДВ 5 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечувалось в ході судового засідання сторонами вказана перевірка проводилась в приміщенні ДПС Рівненської області на підставі документів вилучених слідчими податкової міліції, згідно протоколу обшуку від 03.02.2012р..

У вказаному протоколі детального переліку вилучених документів немає. З нього вбачається , що документи вилучались за відсутності ФОП ОСОБА_4 і будь-якої можливості здійснити опис вилучених документів у позивача не було.

На момент розгляду справи в суді вказані документи були повернуті позивачу і копії їх надані при розгляді вказаної справи.

Реальне виконання зобов'язань, а саме використання отриманих від контрагента ТОВ «Перун» та ПП ОСОБА_6 товарно-матеріальних цінностей та робіт у своїй господарській діяльності підтверджено належними та достатніми доказами, про що зазначено вище.

На доводи відповідача щодо відсутності товарно-транспортних документів, суд зауважує наступне.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568:

подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Отже, жоден з перерахованих вище документів (подорожній лист, товарно-транспортна накладна, залізнична накладна) не є документами, що засвідчують отримання будь-яким підприємством товарно-матеріальних цінностей (послуг). Це документи, які свідчать про фізичне переміщення цінностей, визначають осіб які відповідають за збереження майна під час транспортування.

На думкау суду лише відсутність транспортних накладних без підтвердження іншими належними доказами не може свідчити про безтоварність операції.

В даній справі відповідачем не доведено що контрагенти позивача не мали наміру та можливостей на реальне виконання господарських операцій.

Таким чином, вищевикладене свідчить, що у позивача, відповідно до законодавства України, були наявні всі підстави щодо формування витрат в податковому обліку за операціями вказаними в акті перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, а органом державної податкової служби і в акті перевірки, і в судових засіданнях не заперечується, що на момент видачі податкових накладних ТОВ «Перун» та ФОП ОСОБА_6 були включені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому на законних підставах видали податкові накладні .

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Тобто, на момент виникнення та фактичної реалізації договірних відносин даний контрагент був зареєстрований, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Що ж до доводів Відповідача, про те, що правочини Позивача з ТОВ «Перун» та ФОП ОСОБА_6 порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку здоходів фізичних осіб, внаслідок формування «штучного» податкового кредиту і «штучних» валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та Акту перевірки Позивача, вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отож, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування повинен нести безпосередньо той платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустив правопорушення.

Крім того, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Відповідачем не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди. (Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України у справі №К/9991/1557/11, ухвала від 20.07.2011).

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно акту перевірки встановлено порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме, що СПД ОСОБА_4 не включив до податкового зобов'язання суму ПДВ 8 200,00 грн. згідно коштів отриманих на рахунок в Приватбанку, як оплату від ПВКФ «Фіалка» за поставлений товар в сумі 49 200,00 грн.. Згідно наданих представником позивача пояснень та бухгалтерської довідки, вказаною сумою було погашено заборгованість 2010 року, а отже у позивача не було обов'язку формувати по вказаній операції податкові зобов'язання.

Відповідно до ст.187 Податкового кодексу України Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так як перша подія сталась в період коли ФОП ОСОБА_4 не був зареєстрований платником ПДВ обов'язку, щодо формування податкових зобов'язань в нього не було.

Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_4 не включив до податкового зобов'язання у серпні 2011 року на загальну суму 366,67 грн. за отримані кошти за товар, а саме: 23.08.2011 року на рах.НОМЕР_10 відкритий в Приватбанку надійшли кошти оплата за товар. у сумі 2200,0 грн., у т.ч. ПДВ - 366,67 грн. від ФОП ОСОБА_11 реєстр, номер НОМЕР_8 всього на суму 2200,0 грн., чим порушено п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Відсутність поставки за вказаною операцією підтверджується копією листа від 28.08.2011 року, копією виписки з рахунку позивача та копією корінця квитанції від прибуткового касового ордеру від 23.08.2011 року №32 про повернення коштів на суму 2 200,00 грн., а отже й обов'язку щодо формування податкового зобов'язання по вказаній операції у позивача не було.

Також перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_4 занизив податкове зобов'язання по ПДВ за серпень 2011р. на загальну суму 57798,33 грн., а саме:

У декларації за серпень 2011 року вх. .№ 9008082815 від 20.09.2011р. СПД ОСОБА_4 декларує податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 153788 грн., а у жовтні 2011 року подає уточнюючу декларацію за серпень 2011 року вх..№900957068 від 27.10.2011 року, в якій зменшує податкове зобов'язання по ПДВ по контрагенту ТОВ «Євроклас-Захід» код 35953733 на суму 57798 грн. В ході перевірки встановлено, що СПД ОСОБА_4 подає уточнення до зменшення ПДВ за серпень 2011 р на суму 57798 на підставі розрахунку коригування №1 від 18.08.2011 року , як повернення коштів за матеріали та розрахунку коригування №2 від 31.08.2011 року , як повернення коштів за матеріали, проте в розрахунках коригування відсутній підпис особи, яка виписала розрахунки коригування, крім того повернення коштів проводиться шляхом внесення коштів в касу ТОВ «Євроклас-Захід» згідно квитанцій до прибуткових касових проте в квитанціях до прибуткових касових ордерів відсутні підписи про отримання коштів від СПД ОСОБА_4, чим порушено п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_4 занизив податкове зобов'язання по ПДВ за листопад 2011р. на загальну суму 1200 грн., а саме:

СПД ОСОБА_4 у декларації за листопад 2011 року декларує коригування податкового зобов'язання до зменшення 1200 грн., як непоставлений товар відповідно до розрахунку коригування №1 від 02.11.2011 року для ФОП ОСОБА_12 за накладною від 02.11.2011 року, та повертає кошти ФОП ОСОБА_12 в сумі 7200 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордера №5 від 03.11.2011 року, проте у вказаній квитанції до прибуткового касового ордера відсутній підпис про отримання коштів від СПД ОСОБА_4 та відсутня печатка ФОП ОСОБА_12, чим порушено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України

Перевіркою встановлено, що ПП ОСОБА_4 занизив податкове зобов'язання по ПДВ у грудні 2011р. на загальну суму 10207,00 грн., а саме:

СПД ОСОБА_4 у декларації за грудень 2011 року декларує коригування податкового зобов'язання зменшення 10207,00 грн., як повернення коштів 30.12.2011 року для ФОП ОСОБА_7 за накладною від 29.07.2011 року, проте по банківських рахунках відсутня операція на повернення коштів ФОП ОСОБА_7, крім того для перевірки не представлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4 від 29.07.2011 року, чим порушено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України

Вказані висновки податкового органу спростовуються наданими в ході розгляду справи представником позивача копіями первинних документів, а саме: розрахунку коригування №1 від 18.08.2011 року, розрахунку коригування №2 від 31.08.2011 року квитанцій до прибуткових касових ордерів №12 від 18.08.2011 року в сумі 96790,01грн., №13 від 19.08.2011 року в сумі 50000,0 грн., 14 від 22.08.2011 року в сумі 30000,0 грн., №15 від 23.08.2011 року в сумі 30000,0 грн., №16 від 24.08.2011 року в сумі 30000,0 грн., №17 від 25.08.2011 року в сумі 50000,0 грн., №17 від 29.08.2011 року в сумі 60000,0 розрахунку коригування №1 від 02.11.2011 року, квитанції до прибуткового касового ордера №5 від 03.11.2011 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4 від 29.07.2011 року, прибутковим касовим ордером, №22 від 29.12.2011 року, №23 від 30.12.2011 року.

Вищезазначені акти складені відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є первинними бухгалтерськими документами.

Стосовно податкового повідомлення рішення №0016331742, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі штрафної санкції в розмірі 510 грн.

Вказане рішення було прийнято податковим органом з підстав порушення позивачем п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Відповідно до п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно з п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем не було виплачено коштів на користь платника єдиного податку ФОП ОСОБА_8, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0016341742, згідно з яким до позивача застосовано адміністративний штраф за незабезпечення збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством в сумі 510 грн..

Судом встановлено наступне:

Вказана перевірка проводилась на підставі вилучених документів в приміщенні ДПС В Рівненській області. Документи були вилучені на підставі протоколу обшуку від 02.03.2012 року. Вилучення здійснювалось працівниками податкової міліції УПМ ДПС в Рівненській області. В вказаному протоколі переліку вилучених документів не міститься. З огляду на наведене встановити їх відсутність на момент проведення перевірки неможливо. На момент розгляду справи в суді, кримінальна справа відносно посадових осіб ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» закрита в зв'язку з відсутністю складу злочину, первинні бухгалтерські документи повернуті (обставина підтверджується копією листа від 16.11.2012 року ). Належним чином завірені копії первинних документів на відсутність, яких посилається податковий орган позивачем надані в ході розгляду справи, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України - при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Поряд з цим, відповідно до глави 4 Податкового кодексу України суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом в праві визначати платник податків та у випадках передбачених податковим законодавством - контролюючий орган.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вказаний конституційний принцип, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Отже, до складу повноважень суду не входять питання проведення документальної перевірки платника податків на предмет встановлення наявності або відсутності порушень податкового законодавства та визначення суми податкового зобов'язання. Суд виключно досліджує прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на предмет їх правомірності.

З наданих відповідачем розрахунків визначення основного зобов'язання та штрафних санкцій не вбачається можливим визначити по яким операціям визначені податкові зобов'язання.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України викладеній в Постанові від 5 грудня 2006 року та Постанові Вищого Адміністративного суду України від 17 лютого 2011 року у справі К-17781/07.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2012р. №0016321742, згідно з яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 360 699,66 грн., №0016311742, згідно з яким позивачу донараховано зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 481 143,08. №0016331742, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі штрафної санкції в розмірі 510 грн., №0016341742, згідно з яким до позивача застосовано адміністративний штраф за незабезпечення збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством в сумі 510 грн.. не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 2294 грн. 00 коп. судового збору,

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повінстю.

Визнати протиправними та скасувати податковї повідомлення рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 11.10.2012 р. №0016311742, №00116321742, №0016331742, №0016341742.

Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.