Ухвала суду № 35438873, 31.10.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1312/1313/12 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/5016/13 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Крайник Н.П.

суддів - Мельничук О.Я., Курій Н.М.

секретаря - Данилик І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 22 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Українського Державного геологорозвідувального інституту про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

в с т а н о в и л а:

14.03.2012 року позивач звернулась до суду з позовом з остаточними вимогами про відшкодування шкоди в розмірі 16932 гривень, завданої порушенням її права на отримання гарантованого законом та Конституцією України мінімального розміру заробітної плати не нижче прожиткового мінімуму внаслідок дії незаконного наказу керівника Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту від 31.01.2011 року №5 "Про роботу Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту на умовах неповного робочого тижня", яку вона обраховує за весь період вимушеної роботи на умовах неповного робочого тижня як різницю між заробітною платою, яку вона отримувала, працюючи на 0,6 ставки до введення в дію цього наказу (до 05.04.2011 року), та заробітною платою, яку вона отримувала, працюючи на 0,2 ставки у період з 05.04.2011 року по 19.03.2012 року, до відновлення відповідачем попередніх умов праці.

В обґрунтування своїх вимог покликалася на те, що вказаний вище наказ було скасовано рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03.06.2011 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16.01.2012 року.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22.08.2012 року вказаний вище позов задоволено частково. Суд вирішив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві заборгованості по заробітній платі на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 17.01.2012 року по 19.03.2012 року.

Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29.04.2013 року визначено суму заробітної плати, яка підлягає виплаті позивачеві за вказаний вище період, і становить 3091 гривні 23 копійок (а.с.138-139).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача повинно бути відновлене, починаючи з дня набрання рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03.06.2011 року законної сили, оскільки ним було скасовано наказ, який позивач вважає незаконним.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22.08.2012 року оскаржила позивач, просить рішення суду в частині відмови скасувати у задоволенні решти її позовних вимог з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03.06.2011 року, яке набрало законної сили і, на її думку, має преюдиційне значення для вирішення даної справи, було визнано незаконним та скасовано наказ Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту №5 від 31.01.2011 року "Про роботу Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту на умовах неповного робочого тижня", а відтак, воно є підставою для задоволення її вимог про відшкодування шкоди за весь період дії цього наказу, аж до відновлення відповідачем попередніх умов праці.

Відповідач рішення суду не оскаржував, а тому апеляційний суд, в силу вимог ст.303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, не перевіряє законність рішення в частині задоволених вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що до 05.04.2011 року позивач працювала у Львівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту на посаді завідувача канцелярією з виплатою 0,6 ставки заробітної плати.

Згідно з наказом керівника Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту №5 від 31.01.2011 року "Про роботу Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту на умовах неповного робочого тижня", працівникам цього відділення, в тому числі й позивачеві, з 05.04.2011 року було встановлено неповний робочий тиждень 0,2 ставки (один день роботи в тиждень - понеділок).

У відповідності до ч.3 ст.32 Кодексу законів про працю (далі-КЗпП)України, у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (ч.4 ст.32).

Судом встановлено, що позивач про зміну істотних умов праці була повідомлена з дотриманням вимог ч.3 ст.32 КЗпП України, своїх трудових відносин після такої зміни умов праці не припинила, її вихід на роботу у спірний період один раз на тиждень підтверджується табелями обліку робочого часу, оплата праці в цей період проводилась пропорційно відпрацьованому часу, що відповідає вимогам ст.56 цього Кодексу, наказу про роботу підприємства в умовах неповного робочого тижня, який, окрім неї, стосувався й багатьох інших працівників, у встановленому цим Кодексом порядку вона не оспорювала, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для перерахунку їй заробітної плати до розміру 0,6 ставки за період з 05.04.2011 року до 17.01.2012 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в оскаржуваній частині рішення, підстав для скасування рішення в цій частині немає, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 22 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: