Постанова № 35436940, 20.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.11.2013 р. справа №905/5837/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.від позивача:Чумаков А.В. - довіреність від 22.11.2012 року №78/13від відповідача:Писляков І.Ф. - довіреність від 30.10.2013 року №08/642-2розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької області від02.10.2013 року у справі№ 905/5837/13 (Суддя:Мельниченко Ю.С.)за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод», м. ДонецькдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт», м Донецькпростягнення штрафу в розмірі 6500 грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» грошових коштів у вигляді штрафу в розмірі 6500 грн. 00 коп. за договором підряду від 10.08.2012 року №308986.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2013 року по справі №905/5837/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, визнано п.п.6.5. та 6.6. договору підряду від 10.08.2012 року недійними.

Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити .

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Позивач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовані до спірних правовідносин норми трудового законодавства та вважає, що п.п. 6.5. та 6.6. договору підряду в повній мірі відповідають вимогам , які застосовуються при укладанні договору підряду.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін та надав клопотання про направлення судом Прокурору Донецької області інформації щодо довготривалої системності навмисних порушень ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод» (далі ПАТ«Донецьксталь»-металургійний завод» (Замоввник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» (далі - ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт») (Підрядник) 10.08.2012 року уклали договір підряду № 308986 (далі - договір) (а.с. 11-13, 152-153).

За умовами п. 1.1 договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту доменної печі №2, інв. № 04200002.

Відповідно до п. 2.5. договору Підрядник виконує роботи у суворій відповідальності вимогам правил та стандартів, які діють в Україні.

Підрядник зобов'язується при виконанні робіт на території Замовника беззаперечно виконувати діючий його пропускний режим.

Згідно п. 2.10. договору Підрядник зобов'язаний щоденно до 10:00 год. Передавати замовнику список представників підрядника, які працюють на даний день на об'єктах Замовника. Зазначений список повинен бути підписаний уповноваженою особою Підрядника.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги умовами п. 6.5. та 6.6. договору.

Пунктом 6.5. договору сторони передбачили, що у випадку ненадання підрядником щоденного списку, передбаченого п. 2.10. цього договору, або виявлення невідповідності фактичної кількості робочих представників підрядника заявленому у списку, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 500 грн. 00 коп. за кожний випадок порушення.

Відповідно до п. 6.6. договору за порушення пропускного режиму при виконанні цього договору Підрядник сплачує Замовнику штраф в наступних розмірах за кожний виявлений Замовником нижче перелічений випадок:

- поява в нетверезому стані та території Замовника - 1500 грн. 00 коп.;

- крадіжка майна (спроба крадіжки майна) - 2000 грн. 00 коп.;

- будь-яке інше виявлене Замовником порушення пропускного режиму - 500 грн. 00коп.

За своєю правовою природою договір, на підставі якого заявлений позов, є договором підряду.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору є господарськими правовідносинами згідно ст.ст. 1 - 3 Господарського Кодексу України.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Порядок встановлення та межі відповідальності в господарських правовідносинах визначений також ст.ст. 216-219 Господарського Кодексу України.

Зокрема, п. 1 ст. 216 Господарського Кодексу України встановлено, що учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договорами.

Тобто, правовідносини, які виникають на підставі договору підряду, регулюються відповідними нормами Глави 61 Цивільного Кодексу України.

Відповідальність підрядника за договорами підряду визначена ст. 883 Цивільного Кодексу України. Згідно до цієї статті підрядник відповідає за недоліки виконаних робіт та неналежне виконання умов договору. Санкцією за порушення, встановлені в ст. 883 Цивільного кодексу України є неустойка.

Нормами п. 1 ст. 218 Господарського Кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У даному випадку, з змісту п.п. 6.5. та 6.6. договору вбачається, що сторони в межах господарських правовідносин передбачили відповідальність юридичної особи за дії третіх осіб - працівників підприємства, що є фізичними особами, відносини між якими регулюються трудовим законодавством.

Визначена сторонами у договорі підряду відповідальність за своєю суттю суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства, оскільки відносини між працівниками та підприємством регулюються нормами трудового права.

Так, ст.ст. 147-152 Кодексу Законів про працю України встановлені стягнення за порушення трудової дисципліни та визначений порядок застосування дисциплінарних стягнень до працівників підприємства, які порушують правила внутрішнього трудового розпорядку.

Також, нормами п. 7 абзацу 1 ст. 40 вищевказаного Кодексу встановлено, що поява на роботі в нетверезому стані є підставою для розірвання з працівником трудового договору з ініціативи роботодавця.

За умов абзацу 2 п. 3 ст. 6 Цивільного Кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Трудові правовідносини між роботодавцем та фізичною особою - працівником є предметом регулювання Кодексу Законів про працю України, тобто, регулювання цих правовідносин умовами господарських договорів є недопустимим. Таким чином, встановлення у господарському договорі відповідальності юридичних осіб за дії працівників підприємства є неправомірним.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 217 Цивільного Кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Пунктом 1 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Пункти 6.5. та 6.6. договору № 3089864 від 10.08.2012 року не відповідають приписам ст. 883 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 216 - 219 Господарського Кодексу України та ст. 40 Кодексу Законів про працю України, а тому судом обґрунтовано визнано недійсними ці пункти договору на підставі ч. 1 ст. 83 господарського процесуального Кодексу України.

Нормами ст. 217 Цивільного Кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідальність сторін не є істотною умовою договору підряду, а тому судова колегія вважає, що договір № 308986 від 10.08.2012 року є дійсним відповідно до ст.ст.179, 180 Господарського Кодексу України, ст.ст. 203-214, ст. ст. 837-864, ст.ст. 875-891 Цивільного Кодексу України, тому решта умов цього договору повинна виконуватись сторонами належним чином згідно до ст. 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 Господарського процесуального Кодексу України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства та організації порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справи чи прокуратури.

В діях позивача не вбачається ознак порушень норм кримінального законодавства, а тому клопотання відповідача про направлення судом апеляційної інстанції Прокурору Донецької області інформації щодо довготривалої системності навмисних порушень ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» норм чинного законодавства, є таким, що підлягає відхиленню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, рішення суду першої інстанції є таким, що повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод» на рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2013 року у справі №905/5837/13 - залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2013 року у справі №905/5837/13 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова