Рішення № 35436893, 18.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р.Справа № 922/479/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Лавренюк Т.А.

судді: Жиляєв Є.М. , Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Харківської обласної державної адміністрації м. Харків про стягнення 52 051,28 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мартіної Л.Г., дов. № 1154 від 20.12.12р.;

відповідача - Соловйової Н.В., дов. № 01-53/627 від 30.01.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 52 051,28грн, яка складається з суми основного боргу в розмірі 51 347,76грн., збитків від інфляції в розмірі 157,87грн., 3% річних в розмірі 545,66грн. за неналежне виконання зобов'язань по оплаті за отримані телекомунікаційні послуги, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.13р., яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.13р. залишено без змін, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задоволено повністю та стягнуто на користь останнього з Харківської обласної державної адміністрації 51 347,76грн. основної заборгованості, 545,66грн. 3% річних, 157,87грн. збитків від інфляції та 1 720,50грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.13р. касаційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.13р. та рішення господарського суду Харківської області від 25.03.13р. у даній справі скасовано, справу № 922/479/13-г направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

17.10.13р. Розпорядженням голови суду № 1308 призначено для розгляду справи № 922/479/13-г колегію у складі головуючого судді Лавренюк Т.А., суддів Жиляєва Є.М., Ємельянової О.О.

17.10.13р. ухвалою суду справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.11.13р.

В межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.11.13р. на 18.11.13р.

18.11.13р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити. Звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд витребувати у відповідача журнал (книгу) реєстрації телефонограм за 2012р., посилаючись на те, що зазначений доказ підтвердить замовлення відповідачем послуги з групового міжміського телефонного зв'язку (конференц-зв'язок).

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить суд в їх задоволенні відмовити. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, посилаючись на відсутність договору на надання телекомунікаційних послуг у 2012 році, укладеного між позивачем та відповідачем, та виділення бюджетного фінансування у 2012 році на відшкодування витрат на ці послуги лише у сумі 12 000грн. Проти клопотання позивача про витребування доказів представник відповідача заперечує, посилаючись на відсутність в нього журналу реєстрації телефонограм.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство

чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

До клопотання позивача не додано доказів того, що позивач звертався до відповідача для отримання тих доказів, які він просить витребувати. В порушення ст.38 Господарського процесуального кодексу України, позивач у своєму клопотанні не навів обставини, що перешкоджають наданню доказу, що витребовується.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач повідомив про відсутність в нього журналу реєстрації телефонограм за 2012 рік.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування у відповідача доказів задоволенню не підлягає.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) є оператором на ринку телекомунікаційних послуг та надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до Законів України "Про телекомунікації", "Про захист прав споживачів", інших актів законодавства, у тому числі Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджуються постановою Кабінету Міністрів України та інших нормативних документів в сфері телекомунікацій.

Статтею 1 Закону України "Про телекомунікації" (далі - Закон) встановлено, що споживач телекомунікаційних послуг це юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб, а телекомунікаційна послуга (послуга) це продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Позивач, як оператор на ринку телекомунікаційних послуг, за замовленнями Харківської обласної державної адміністрації (відповідач) протягом 2012 року надавав останньому послуги "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)" (далі ГМТЗ) для проведення селекторних нарад за системою ГМТЗ з районами Харківської області.

Послуги відповідачу надавались позивачем відповідно до Тимчасового регламенту з надання послуги "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)", затвердженого розпорядженням Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від 24.12.2010р. № 67 та розробленого відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та інших нормативних документів в сфері телекомунікацій.

Відповідач звертався до позивача з замовленнями про організацію послуги "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)", в яких зазначалась певна дата та час проведення наради, найменування адміністративно-територіальних одиниць, які необхідно підключити до студії відповідача/позивача для проведення наради. Дані замовлення відповідач надавав позивачу шляхом направлення телефонограм, відповідно до розділу 6 Тимчасового регламенту з надання послуги "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)".

На підставі замовлень, наданих відповідачем, позивач складав схему № 504 (телеграми), відповідно до якої проводилась нарада (розділ 6 Тимчасового регламенту з надання послуги "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)").

Всього протягом 2012 року позивачем було проведено 55 нарад, загальною вартістю 51 347,76грн., а саме:

- за січень 2012р. - 1 нарада, вартість послуги складає 932,00грн.;

- за лютий 2012р. - 7 нарад, вартість послуги складає 6 533,76грн.;

- на березень 2012р. - 4 наради, вартість послуги складає 5 059,20грн.;

- за квітень 2012р. - 5 нарад, вартість послуги складає 4 302,24грн.;

- за травень 2012р. - 4 наради, вартість послуги складає 4 755,84грн.;

- за червень 2012р. - 5 нарад, вартість послуги складає 3 290,88грн.;

- за липень 2012р. - 4 наради, вартість послуги складає 3 511,68грн.;

- за серпень 2012р. - 6 нарад, вартість послуги складає 7 579,20грн.;

- за вересень 2012р. - 3 наради, вартість послуги складає 2 280,48грн.;

- за жовтень 2012р. - 9 нарад, вартість послуги складає 6 918,00грн.;

- за листопад 2012р. - 4 наради, вартість послуги складає 3 655,68грн.;

- за грудень 2012р. - 3 наради, вартість послуги складає 2 528,64грн.

Відповідачу було відкрито особовий рахунок № 62239. Вартість послуги "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)" розраховувалась позивачем на підставі тарифів, затверджених наказом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від 22.09.10р. № 376 "Про затвердження тарифів на послугу "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)".

Як свідчать матеріали справи, позивач на адресу відповідача направляв рахунки-акти, в яких зазначено, що "цей рахунок є одночасно актом передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період...", які отримані останнім без будь-яких заперечень та зауважень. Факт отримання відповідачем рахунків-актів підтверджується належними доказами, наявними у справі.

В рахунках зазначався строк оплати за надані послуги - до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір про надання телекомунікаційних послуг у спрощений спосіб.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 33 Закону встановлений обов'язок споживача своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно зі ст.68 Закону розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за телекомунікаційні послуги не виконав, виставлені позивачем рахунки не сплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 51 347,76грн., яка на момент пред'явлення позову до суду була несплаченою.

Відповідач листом від 11.09.12р. за вих. № 01-83/7142 визнав факт отримання ним телекомунікаційних послуг та повідомив позивача про прийняття заходів щодо погашення кредиторської заборгованості шляхом перерозподілу кошторисних призначень між іншими статтями видатків та по мірі надходження фінансування гарантував здійснити погашення заборгованості за фактично отримані послуги.

Факт надання телекомунікаційних послуг позивачем підтверджується витягом з книги телефонограм позивача, схемами 504, довідками, в яких визначена дата, час та місто проведення нарад, з участю яких міст та районів області (т.1 а.с.53-150, т.2 а.с.1-10).

Позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з листами про сплату заборгованості, наявність якої відповідач не оспорював, однак посилаючись на низький рівень фінансування з державного бюджету видатків на утримання державних адміністрацій, гарантував здійснити погашення заборгованості по мірі надходження фінансування.

Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач не мав правових підстав для надання послуг відповідачу, на відсутність доказів про надання цих послуг повністю спростовуються доказами, наявними у справі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за несплату отриманих ним послуг.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.12р. № 11/446 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД" Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05р.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про телекомунікації" споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на:

- вільний доступ до телекомунікаційних послуг;

- безпеку телекомунікаційних послуг;

- вибір оператора, провайдера телекомунікацій;

- вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг;

- безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг;

- своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг;

- отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг;

- обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви.

Відповідач протягом всього 2012 року продовжував замовляти та отримувати від позивача послуги. Жодного разу на адресу позивача щодо зменшення об'єму телекомунікаційних послуг не звертався.

Враховуючи приписи Вищого господарського суду України, суд ухвалою про призначення справи до розгляду витребував у відповідача правове та документальне обґрунтування своїх заперечень.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду справу було відкладено. Ухвалою від 04.11.13р. суд повторно зобов'язав відповідача надати документальне підтвердження його правової позиції по справі.

Відповідач витребуваних судом документів не надав, доводи позивача документально не спростував.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Надаючи правову оцінку правовідносинам між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що позивачем документально доведено факт надання відповідачу послуг "Груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок)" протягом січня-грудня 2012р., на адресу відповідача належним чином надходили рахунки на оплату наданих йому послуг, які були отримані останнім без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки відповідач з питань нарахування вартості послуг до позивача не звертався та отримані для сплати рахунки, які одночасно є актами виконаних робіт, не повертав та ніяких заперечень на адресу позивача не направляв.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно рахунків-актів відповідач повинен був здійснювати оплату до 20 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, чого останнім зроблено не було.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 51 347,76грн. є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з невиконання відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу за період з 01.02.12р. по 31.12.12р. три відсотки річних в сумі 545,66грн. та збитки від інфляції за період із лютого 2012 року по грудень 2012 року в сумі 157,87грн.

Зробивші перерахунок 3% річних, судом встановлено, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних в сумі 545,66грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено приписами ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України в Постанові від 05.04.11р. за № 23/466 та в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.12р. за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Здійснивши розрахунок збитків від інфляції із врахуванням дефляції, що мала місце за цей період, судом встановлено, що збитки від інфляції відсутні, оскільки загальна сума має від'ємне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується порядку розподілу господарських витрат між сторонами суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 23912956 (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, п/р 35212001000032 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ 25614660 (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, р/рахунок 26008898 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Харкова, МФО 350589) - 51 347,76грн. основного боргу, 545,66грн. 3% річних, 1 715,28грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 157,87грн. відмовити.

Повне рішення складено 22.11.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Лавренюк Т.А. Жиляєв Є.М. Ємельянова О.О.