Рішення № 35436742, 20.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21143/13 20.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК - 108"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжний-15"

про стягнення 108 442,37 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача: Онучак Я.С. (дов. від 15.07.2013)

Від відповідача: Бойков О.С. (дов. від 20.11.2013)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕК - 108" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжний-15"(далі по тексту - відповідач) про стягнення 108 442,37 грн. заборгованості за Договором № 42 від 01.01.2007 "на обслуговування будинку та прибудинкової території, житлово-будівельного кооперативу"(далі по тексту - Договір), з яких: 81 643,73 грн. -сума основного боргу, 21 653,56 грн. -штрафні санкції у вигляді пені, 701,89 грн. - збитки від інфляції, 4 443,19 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/21143/13, розгляд справи призначено на 20.11.2013.

18.11.2013 представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 20.11.2013, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 20.11.2013, представник відповідача з'явився, проти позову заперечив в повному обсязі.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 між позивачем (далі по тексту - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) укладено Договір № 42 від 01.01.2007 "на обслуговування будинку та прибудинкової території, житлово-будівельного кооперативу " (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 5.1. договору термін дії договору встановлений з 01.01.2007 і діє по 31.12.2009 і договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах, якщо одна із сторін не виявить бажання розірвати договір, попередивши другу сторону за місяць до закінчення строку дії договору.

За твердженням позивача ні одна із сторін не заявляла про розірвання договору, тому, на думку позивача він вважається продовженим, і відповідно між сторонами існують господарські зобов'язання.

Предметом Договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт по обслуговуванню будинку № 16 по вул. ак. Заболотного і прилеглої прибудинкової території на рівних умовах з державним житловим фондом.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата провадиться не пізніше 20 числа наступного місяця на підставі рахунків акту виконаних робіт отриманого Замовником у Виконавця не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Позивач просить суд стягнути заборгованість по договору № 42 з відповідача за період з січня 2011 по липень 2013. Відповідно до Розрахунку суми основного боргу, поданого позивачем в матеріали справи, основна заборгованість відповідача по договору становить 81 643,73 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Укладений між сторонами спору договір № 42 від 01.01.2007 "на обслуговування будинку та прибудинкової території, житлово-будівельного кооперативу " є підставою для виникнення між сторонами зустрічних прав та обов'язків.

За твердженням позивача, він належним чином виконав взяті на себе згідно договору зобов'язання, надав послуги передбачені договором відповідачу вчасно та в повному обсязі та здійснив з свого боку можливі дії по узгодженню з відповідачем існуючої заборгованості.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 81 643,73 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 81 643,73 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 3.2. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 81 643,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 21 653,56 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 21 653,56 грн., оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 443,19 грн. трьох відсотків річних та 701,89 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжний-15" (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, буд 16; ідентифікаційний код 22893792) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК - 108" (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, буд 20-А; ідентифікаційний код 25199379) 81 643 (вісімдесят одна тисяча шістсот сорок три) грн.73 коп. основної заборгованості, 21 653 (двадцять одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 56 коп. пені за договором, 4 443 (чотири тисячі чотириста сорок три ) грн. 19 коп. 3% річних від простроченої суми заборгованості, 701 (сімсот одна) грн. 89 коп. індексу інфляції нарахованого на суму заборгованості та 2 168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн. 85 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.11.2013

Суддя М.О. Лиськов