Рішення № 35436681, 18.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/76/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 Справа № 908/3081/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемстрой-2009" (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Революції, 138, ідентифікаційний код 36371710)

про стягнення заборгованості в сумі 61 050, 11 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Суберляк Д.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 4007-О від 31.10.2012р.

від відповідача: не з'явився

ПуАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "Тандемстрой-2009" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р. в сумі 61 050, 11 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 16.09.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1, 15, 49, 54-57, 64 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3081/13, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 26.09.2013р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалами від 26.09.2013р., від 22.10.2013р., від 05.11.2013р. розгляд справи відкладався на 22.10.2013р., 05.11.2013р. та 18.11.2013р. відповідно.

В судовому засіданні 18.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено про те, що повне рішення буде складено 22.11.2013р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 18.11.2013р. представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві від 20.08.2013 (т.1, а.с. 3-6).

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що 14.10.2011р. ТОВ "ТАНДЕМСТРОЙ-2009" було підписано заву про відкриття поточного рахунку (Заява).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (Умов), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р., та взяв на себе зобов'язання виконати умови Договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 40 000,00 грн. на поточний рахунок 260080603811713 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 40 000,00 грн.

У зв'язку із порушеннями умов договору обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідача станом на 15.08.2013р. утворилась заборгованість у розмірі 61 050, 11 грн. а саме:

40 000, 00 грн. заборгованість за кредитом;

13 177, 58 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

4 632, 53 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором;

3 240, 00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АВ № 951271, станом на 02.10.2013р. ТОВ "ТАНДЕМСТРОЙ-2009" знаходиться за адресою: 72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівна, вул. Революції, 138.

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/3081/13 для відповідача.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 17.09.2013р. про порушення провадження у справі, яка направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою пошти "За зазначеною адресою не проживає".

Копії ухвал суду від 26.09.2013р., від 22.10.2013р. та від 05.11.2013р. про відкладення розгляду справи повернулись до суду з відміткою пошти "За зазначеною адресою не знаходиться".

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2011р. між ПуАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Банк) і ТОВ "Тандемстрой-2009" (Клієнт) підписано заяву № б/н про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", за умовами якої Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Клієнт, підписавши вказану заяву, погодився із умовами та Правилами надання банківських послуг, у т.ч. з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитку печатки складають Договір банківського обслуговування.

Документи, розміщенні на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Згідно із розділом 1 (Загальні положення) вказаних Умов та правил надання банківських послуг, банк: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.09, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила та/або Договір).

Відповідно до п.п. 1.5.1. вказаних Умов, сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України та умов Публічного договору, Договору.

Підпунктом 1.5.20 Умов визначено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до цього Договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості. У разі непогашення зазначеного простроченого зобов'язання протягом 30 календарних днів усі платежі, що сплачуються після зазначеної дати, є пенею, крім платежів, що направляються з урахуванням встановленої Договором черговості на погашення тіла кредиту. У період нарахування пені на всю суму заборгованості за кредитним договором відсотки не нараховуються (п.п. 1.5.21 Умов).

У разі порушення Банком встановлених термінів виконання доручення Клієнта на перерахування або у разі порушення термінів завершення перерахування Банк платить Клієнту пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 0,1 % від суми перерахування (п.п. 1.5.22 Умов).

Як зазначено в п.п. 1.5.23 Умов, у разі порушення Клієнтом встановленого законом зобов'язання з повернення неналежним чином зарахованих коштів Клієнт платить Банку пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день, починаючи з дати завершення помилкового перерахування до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми перерахування .

За несвоєчасну оплату послуг, передбачених цих Договором, Умовами і Правилами Клієнт платить Банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення (п.п. 1.5.25 Умов).

Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - Кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (надалі - Ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення та інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, яке складається в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п.п. 3.18.1.2 Умов, якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, що регулюють кредитні відносини.

Відповідно до приписів п.п. 3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта повернути кредит, сплатити відсотки та винагороди.

Кредитний ліміт відносно до цього розділу Умов та правил надання банківських послуг представляє собою суму грошових коштів, в межах яких Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта зверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку (п.п. 3.18.1.5.).

Як зазначено в п.п. 3.18.1.6. Умов, Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через висловлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Підпунктом 3.18.1.8. Умов визначено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

У відповідності до п.п. 3.18.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій ін. формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п. 3.18.4.1.4 Умов).

Підпунктом 3.18.2.3.4 Умов унормовано, що Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання ін. зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій ін. формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах здійснених у них сум та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (підпункт 3.18.6.1 Умов).

Банк свої зобов'язання по договору виконав, протягом його дії здійснював кредитування рахунку позичальника, що підтверджується:

банківською випискою за період з 01.10.2011р. по 26.09.2013р. по рахунку № 26008060381713 (т.1 а.с. 66-68);

платіжним дорученням № 1 від 20.10.2011р. на суму 40 000, 00 грн.( т.1 а.с.68);

меморіальним ордером № 0058 від 26.12.2012р. на суму 40 000, 00 грн. (т.1 а.с. 70).

Позичальник, всупереч умовам надання банківських послуг та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, тому у нього виникла заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 61 050, 11 грн., а саме: 40 000, 00 грн. заборгованості за кредитом, 13 177, 58 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 240, 00 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 4 632, 53 грн. пені.

12.08.2013р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 11014HFG5S0HK від 06.08.2013р. про сплату заборгованості у розмірі 60 360, 22 грн., що підтверджується описом № 8161 вкладення до цінного листа від 12.08.2013р. та списком згрупованих поштових відправлень пріоритетних листів з оголошеною цінністю поданих в Поштамт - ЦПЗ № 1 ДД УДППЗ (т.1 а.с. 42-44).

Претензія позивача залишилась без задоволення.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку між ПуАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Банк) і ТОВ "Тандемстрой-2009" (Клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПуАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Клієнт, підписавши вказану заяву, погодився із умовами та Правилами надання банківських послуг, у т.ч. з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитку печатки складають договір банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р.

Підпунктом 3.18.1.16 Умов сторонами передбачено використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Наказом ПуАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 28.01.2011р. № СП-2011-85 "Про введення нової властивості розрахунку для корпоративних клієнтів та супер-проекту МСБ 2011 року" впроваджено спрощену форму укладення договорів.

Відповідно до ст. 3 Закону України № 852-IV від 22.05.2003р. "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже в даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1069 ЦК України передбачено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено в ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ст. 1050 (параграф 1) ЦК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р. з боку позивача виконані у повному обсязі. Факт одержання відповідачем кредитних коштів на загальну суму 40 000, 00 грн. підтверджується банківськими виписками за період з 01.10.2011р. по 26.09.2013р. по рахунку № 26008060381713, платіжним дорученням № 1 від 20.10.2011р. на суму 40 000, 00 грн. та меморіальним ордером № 0058 від 26.12.2012р. на суму 40 000, 00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Сторони в договорі домовились про нарахування процентів за користування кредитом. Порядок розрахунків встановлений в п.п. 3.18.1 Умов, згідно якому за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (дефіринційована процентна ставка).

Порядок розрахунку процентів є наступним:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1 Умов).

Як зазначено в п.п. 3.18.4.1.2 Умов, при необнуленні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Підпунктом 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважається порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації прав Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0, 1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Клієнт виплачує Банку винагороду за використання Ліміту у відповідності з п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існує на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Виплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається у іноземній валюті, винагорода виплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату уплати.

При зміні Ліміту на протязі одного місяця більше одного разу:

У випадку, якщо знов установлений Ліміт по величині перевищує Ліміт, встановлений раніше на поточний місяць згідно п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, то Банк може вимагати Виплати винагороди від різниці між знов установленим лімітом та раніше діючим Лімітом. Строк виплати винагороди: не пізніше трьох днів з дати встановлення нового Ліміту.

У випадку, якщо знов встановлений Ліміт по величині менше Ліміту, встановленого раніше на поточний місяць згідно п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, то винагорода за знов встановлений на поточний місяць Ліміт не виплачується (п.п. 3.18.4.4 Умов).

ТОВ "ТАНДЕМСТРОЙ-2009" зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р. не виконало, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Банком в сумі 56 417, 58 грн. а саме:

- 40 000, 00 грн. сума заборгованості за кредитом;

- 13 177, 58 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 3 240, 00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Розрахунок зазначених сум міститься в матеріалах справи (т.1 а.с. 39-40), перевірений судом і визнається таким, що здійснений відповідно до закону та умов договору банківського обслуговування № б/н від 14.10.2011р.

Відповідач власний контррозрахунок заявлених до стягнення позивачем сум суду не надав.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 4 632, 53 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В даному випадку підпунктом 3.18.5.1 Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами підпунктів 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від

суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, визначеному в п.п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні (п.п. 3.18.5.1).

Відповідно до підпункту 3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 4 632, 53 грн. (т.1 а.с.39-40), оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству.

Тому вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 632, 53 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемстрой-2009" (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Революції, 138, ідентифікаційний код 36371710) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 13 177 (тринадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 58 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 632 (чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн. 53 коп. пені, 3 240 (три тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 22.11.2013р.

Суддя Соловйов В.М.