Ухвала суду № 35434736, 22.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року справа №812/6999/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А.,Бишова М.В.,

секретар судового засідання Корадо А.А.,

за участю представника позивача Бойка В.І.,

представника відповідача Немчілової Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми «ЛІА» ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі №812/6999/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми «ЛІА» ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000012100 від 01.08.2013 року про збільшення ТОВ Виробничо - комерційній фірми «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених на території України товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 101442,00 грн., у тому числі за основним платежем 67628,00 грн., за штрафними санкціями 33814 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що за результатами камеральної перевірки позивача податковим органом був зроблений висновок про порушення товариством п.п.198.6 ст.198 ПКУ, внаслідок чого позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 67628,00 грн.

В зв'язку з цим податкові накладі, якими уточнювався розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно уточнюючого розрахунку за червень 2012 року, були указані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який додається до декларації за травень 2013 року. При цьому у графі «Вид документа» було указано позначення виду «ПНП» (податкова накладна паперова), оскільки програма «M.E.DOK» не приймає позначення виду «ПНПУ» (податкова накладна паперова уточнююча).

У звітному періоді травня 2013 року податковими накладними №578 від 18.08.2011 та №586 від 19.08.2011 була уточнена декларація за червень 2012 року.

Тобто, зазначені податкові накладні надають позивачу право сформувати податковий кредит звітного періоду червня 2012 року оскільки вони виписані у податковому періоді, що передує звітному періоду червня 2012 року, так як датами їх виписки є 18.08.2011 та 19.08.2011, а з дати їх виписки до звітного періоду який уточнювався, минуло менше 365 днів, а саме лише 285 днів. Той факт, що таке уточнення було зроблено позивачем в травні 2013 року у відповідності до приписів ст.50 ПК України, ніяким чином не впливає на використання цих податкових накладних для уточнення звітного періоду червня 2012 року, оскільки правило не перевищення 365 днів передбачене абзацом 3 п. 198.6 ст.198 ПКУ ніяким чином не порушено.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач - ТОВ Виробничо - комерційна фірма «ЛІА» ЛТД подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що підприємство відповідно до податкового законодавства наділене правом враховувати при наданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань (коригування податкового кредиту) з податку на додану вартість в строк у 1095 календарних днів за умови включення податкових накладних у реєстр виданих та отриманих податкових накладних, з приводу яких подається уточнюючий розрахунок. Таким чином, за умови включення підприємством спірних податкових накладних до реєстру виданих та отриманих податкових накладних і не включення їх до відповідних податкових декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, позивач мав право в травні 2013 року відкоригувати податковий кредит шляхом подання уточнюючого розрахунку протягом 1095 (усунути помилку).

Таким чином, подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок щодо реквізитів податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит попереднього звітного періоду, по своїй суті не може вважатися новим включенням сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного попереднього звітного податкового періоду. Тому відсутні підстави для застосування приписів абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.05.2013 року TOB «ВКФ «ЛІА» ЛТД, скориставшись наданим платнику правом на формування податкового кредиту, поза межами встановленого абз. 3 п.198.6 ст. 198 строку, тобто після спливу 365 днів з дати виписки податкових накладних подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивач виправляв помилки у декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, включивши у склад податкового кредиту суму податку на додану вартість визначену у таких податкових накладних, як від 18.08.11 №578 та від 19.08.11 №586.

Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД за травень 2013 року, якою встановлено заниження суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації. Результати зазначеної перевірки оформлено актом від 17.07.13 №12/21-0/20163224 (а.с.8-10), за висновками якого ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД порушив вимоги п.198.6 ст.198 ПК України, а саме неправомірне відніс до податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість по податковим накладним із датою складання більш ніж 365 днів.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.08.13 форми «Р» №0000012100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67628,00 грн. та встановлені штрафні санкції у сумі 33814,00 грн. (а.с.12).

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК, у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи зазначені приписи, з огляду на дати виписки податкових накладних від 18.08.11 №578 та від 19.08.11 №586, - граничним терміном (датою) формування податкового кредиту по цим накладним або подання уточнюючих розрахунків був серпень 2012 року.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На підставі п.п.9.1- 9.3 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року №244 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 року за № 770/11050), із змінами та доповненнями, у графі 1 реєстру записується порядковий номер податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, указаних у підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, вантажної митної декларації. Указаний порядковий номер переноситься на зазначений документ. У графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту. У графі 3 вказується дата виписки податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Згідно з п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982), із змінами та доповненнями, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 серпня 1997 року за №284/2088, із змінами та доповненнями). при неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані сировину, матеріали, товари, основні фонди та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги, які придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або при порушенні постачальником порядку її заповнення, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 644 "Податковий кредит" у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань. При отриманні податкової накладної або поданні покупцем до органу державної податкової служби заяви, оформленої відповідно до податкового законодавства, зазначена в них сума податкового кредиту відображається за дебетом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 "Податковий кредит". Для складання податкової декларації з податку на додану вартість використовуються дані субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість". Платники податку на додану вартість запроваджують ведення аналітичного обліку з іншою потрібною деталізацією для забезпечення узагальнення інформації для складання податкової декларації з податку на додану вартість та оперативного контролю розрахунків за податком на додану вартість. У регістрах бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, записи в яких здійснюються на підставі первинних документів (накладних, платіжно-розрахункових документів, податкових накладних, митних декларацій тощо), суми податку на додану вартість виділяються в окремі графи (дебет субрахунків 641 і 644).

На підставі п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетноговідшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно дорозділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.12 TOB ВКФ «ЛІА» ЛТД до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет дорівнює 758 441,00 грн.. Дана сума податкового кредиту сформована на підставі податкових накладних відображених у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2012 року, зокрема сума податку на додану вартість сформована по податковим накладним від 31.05.12 №225 виписаній TOB «Риглі Україна» на 43 171,3 грн., від 01.06.12 №533 виписаній TOB «Арда Трейдинг» на 8087,4 грн., та від 21.06.12№110793 виписаній TOB «ТД Ресурс» на 150 грн., які згідно уточнюючого розрахунку, поданого TOB ВКФ «ЛІА» ЛТД 22.05.13, були нібито помилково включені до реєстру отриманих податкових накладних та податкової звітності за червень 2012 року.

Тобто, замість зазначених податкових накладних від 31.05.12 №225, від 01.06.12 №533, від 21.06.12 №110793 до податкової звітності за червень 2012 року повинні бути включені податкові накладні від 18.08.11 №578 виписані TOB «Ріглі Україна» на 38 571,79 грн. та від 19.08.11 №586 виписані TOB «Ріглі Україна» на 29 533,43 грн.(а.с.15-29).

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що під арифметичною помилкою чи опискою, слід розуміти помилки чи описки допущені платником під час заповнення декларації або додатків до неї, зокрема при виконанні арифметичних дій під час визначення податкових зобов'язань, а також описки, допущені під час перенесення даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні строки декларації (невірно поставлена кома, невірно перенесений підсумок тощо).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми «ЛІА» ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі № 812/6999/13-а- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі № 812/6999/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена до 25 листопада 2013 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В. Бишов