Рішення № 35434371, 20.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1023/13-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В.І.Провадження № 22-ц/780/5858/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 26 20.11.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 20 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір на суму 12 244 доларів США зі сплатою 12,5 % річних з терміном погашення кредиту до 20 лютого 2013 року. Одночасно з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір застави, за яким ОСОБА_2 передав банку в заставу легковий автомобіля «ВАЗ - 21114» д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску. Крім того, того ж дня між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки. Банк взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 обумовлену договором суму кредиту, однак останній свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. Оскільки ОСОБА_2 прострочив виконання договірних зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та, враховуючи, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ст.554 ЦК України), позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 30 квітня 2013 року у розмірі 1 304 427 грн. 09 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту у сумі 9 179, 53 доларів США, що за курсом НБУ становить 73 371 грн. 98 коп., заборгованості по процентах у розмірі 4 373,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 34 961 грн. 30 коп., пені у розмірі 1 297 763 грн. 70 коп. та три відсотки річних - 6 663 грн. 39 коп. Також позивач просив стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 3 441 грн.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 553,52 доларів США та 106 663 грн. 39 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту у сумі 9 179, 53 доларів США, що за курсом НБУ складає 73 371 грн. 98 коп., заборгованості по процентах у сумі 4 373,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 34 961 грн. 30 коп., пені у розмірі 100 000 грн. та три відсотки річних - 6 663 грн. 39 коп. Також стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі по 261 грн. 86 коп., з кожного.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову до ОСОБА_4 та стягнення солідарно з відповідачів неустойки у розмірі 106 663 грн. 39 коп. скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону в повному обсязі не відповідає.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст.553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитом за виконання боржником свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», який в подальшому був перейменований у публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №33.3/АА-006.08.2, за яким банк надав позичальнику кредит на суму 12 244 доларів США (для придбання автомобіля та сплати страхових платежів), зі сплатою 12,5 % річних з терміном погашення кредиту до 20 лютого 2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 того ж дня передав банку в заставу легковий автомобіль марки «ВАЗ» модель « 21114» д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску.

Також того ж дня між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким останній зобов'язався перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредитні ресурси та сплачувати проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим кредитним договором.

Згідно з пунктом 3.9 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів, позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню за кожний день прострочення у розмірі 1,6 процента від суми простроченої заборгованості.

Однак позичальник взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і згідно з розрахунком заборгованість станом 30 квітня 2013 року за кредитним договором становить 13 553,52 доларів США та 106 663 грн. 39 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту у сумі 9 179, 53 доларів США, що за курсом НБУ складає 73 371 грн. 98 коп., заборгованості по процентах у сумі 4 373,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 34 961 грн. 30 коп., пені у сумі 1 297 763 грн. 70 коп. та три відсотки річних - 6 663 грн. 39 коп.

Встановивши вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд дійшов до законного і обґрунтованого висновку про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором відповідно до положень кредитного договору, договору поруки та ст.ст.526, 554 ЦК України.

Однак колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині стягнення солідарно з відповідачів пені у розмірі 100 000 грн. з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Родовід Банк» пред'явило даний позов до суду 31 травня 2013 року.

Згідно з розрахунком позивача пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за несвоєчасне погашення процентів по кредиту розрахована за період з 13 січня 2009 року по 30 квітня 2013 року і становить 1 297 763 грн. 70 коп.

Зменшуючи розмір пені до 100 000 грн., суд першої інстанції виходив із того, що розмір пені значно перевищує розмір збитків.

Однак суд першої інстанції не врахував положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, згідно з якими до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. У зв'язку з цим суд першої інстанції не визначив фактичний розмір заборгованості пені за вказаний період та виходив лише з розрахунку розміру пені, наданого позивачем.

Таким чином в разі пропущення річного строку пеня має бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням та підлягає нарахуванню з 31 травня 2012 року по 31 травня 2013 року.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що за вказаний період розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом становить 361 566 грн. 60 коп. (7342,19 доларів СШАЧ12Ч1,6% + 45235, 4 доларів США), а розмір пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту становить 170 407 грн. 10 коп. = (3445,55 доларів СШАЧ12Ч1,6% + 21319, 54 доларів США).

Загальний розмір заборгованості по пені становить 531 973 грн. 70 коп.

Відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як вбачається з матеріалів справи, основна сума боргу складає 73 371 грн. 98 коп., заборгованість за відсотками - 34 961 грн. 30 коп., а пеня становить 531 973 грн. 70 коп., що значно перевищує розмір боргу.

Судом встановлено та не заперечується представником позивача, що ОСОБА_2 частково виконав зобов'язання за кредитним договором, сплативши кошти у розмірі 4 400 доларів США, є інвалідом 2 групи, у зв'язку з цим з 2008 року не працює та у суді першої інстанції просив зменшити розмір пені, нарахованої позивачем. Також колегія суддів враховує, що заборгованість за даним кредитним договором виникла у січні 2009 року, а з позовом ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду лише у травні 2013 року, що призвело до значного збільшення пені.

Отже, враховуючи вказані вимоги закону та встановлені обставини, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені до 20 000 грн., стягнувши солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» пеню у вказаному розмірі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, з ухваленням нового рішення в цій частині про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд необґрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивача три відсотки річних, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача загальна сума трьох відсотків річних від суми простроченої заборгованості за кредитом становить 6 663 грн. 39 коп.

Пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 6 663 грн. 39 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не повідомив поручителя ОСОБА_3 про порушення зобов'язань за кредитним договором, а тому останній не порушив своїх зобов'язань, не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір у розмірі 3 441 грн. Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і позов задовольняє частково, то понесені ПАТ «Родовід Банк» витрати присуджуються йому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року в частині стягнення пені та судового збору скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

Позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» пеню у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судовий збір у розмірі по 164 грн. 40 коп., з кожного окремо.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді