Рішення № 35433340, 11.11.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/137/13-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук С.Ф.

Категорія 2 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Борисюка Р.М., Матюшенка І.В.

при секретарі

судового засідання: Кузьмінській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування майнового паю дійсним та визнання права власності на майно

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Некраші» на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2013 року -

встановила:

23 січня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договір дарування від 15.06.2012 року майнового паю, укладеного між ним та ОСОБА_3 дійсним та визнати за ним право власності на майно, яке було виділено ОСОБА_3 в натурі відповідно до протокольного рішення комітету спілки співвласників майнових паїв КСП «Мирне» від 17.09.2007 року.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15.06.2012 року між ним та відповідачем був укладений в простій письмовий формі договір дарування майнового паю вартістю 54391,00 грн., який належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП «Мирне» серії ЖИ-6 № 0567 від 12.03.2007 року виданого Троковицькою сільською радою Черняхівського району, який в подальшому відповідач зобов'язувалась посвідчити у нотаріуса. Зазначає, що при укладенні вказаного договору вони досягли з відповідачем всіх істотних умов, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору, що не дає можливості позивачу належним чином оформити право власності на майно.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що до участі у розгляді справи судом першої інстанції ПП «Некраші» не залучалось, проте ухвалене по справі рішення безпосередньо стосується його прав та обов'язків, оскільки підприємство є власником майнового паю члена КСП «Мирне», відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 № 0052 від 26.07.2007 року, та співвласником спірного майна. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов хибних висновків щодо наявності підстав та їх доведеності для визнання договору дарування майнового паю дійсним та визнання права власності на майно, оскільки відповідачу у встановленому законом порядку спірне майно в натурі зі складу пайового фонду не виділялось, а тому остання не мала права його відчужувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 № 0567 від 12.03.2007 року, виданого Троковицькою сільською радою Черняхівського району Житомирської області, частка ОСОБА_3 в майні пайового фонду підприємства КСП «Мирне» с.Некраші Черняхівського району становить 54391 грн. або 1,33 відсотків.

Згідно протоколу засідання комітету спілки співвласників майнових паїв від 17 вересня 2007 року позивачці виділено в натурі свинарник, автомобіль САЗ-3507-82-97, два комбайна «Дон-1500», трактор ТЛ з навіскою, трактор МТЗ-80, ворохоочищувач ДВС-25, котки кольчисті, плуг ПЛРН-5-35, плуг парообразний, причіп 2ПТС-4М, причіп ПСЄ-20, причіп 2 ПТС, гноєрозкидач ПРТ-10, гноєрозкидач МКТ-11, сівалку С-36, сівалку С-3,6, борону дискову БДТ-7, сцепку С-11У, зернометатель 3м-60, жатку ЖВН-6, косілку КСП-55, вспушувач льону, колонку дизельного палива, картоплесортировку, ваги ВУЛ-300, станок деревообробний, трансформатор ПС-ПТ-250/60, дробинку КДУ, танк охолоджуючий ТОМ-2а, під'їзд тракторного парку, 6 корів, 5 телят, 4 коней.

15 червня 2012 року між позивачем та відповідачем у письмовій формі був укладений договір дарування майнового паю, відповідно до якого ОСОБА_3 безоплатно передала у власність ОСОБА_2, а останній прийняв у свою власність майновий пай у розмірі 54391,00 грн. або 1,33% у пайовому фонді майна КСП «Мирне».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 220, 719 ЦК України та виходив з наявності підстав для визнання вказаного договору дарування дійсним та визнання за позивачем права власності на майно.

З такими висновками суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.206 Цивільного Кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Водночас, згідно з ч.3 ЦК України, правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Стаття 208 ЦК України визначає правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, зокрема у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до положень ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Стаття 719 ЦК України передбачає перелік договорів дарування, які підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема це договори дарування нерухомої речі дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що договір дарування майнового паю не належить до вищевказаного переліку договорів, які підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції щодо можливості визнання договору дарування майнового паю дійсним в судовому порядку через відмову відповідача посвідчити його нотаріально не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 14 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, право власності на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Проте, вищевказані дії сторонами, у зв'язку з укладенням договору дарування, вчинені не були, свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП «Мирне», у встановленому законом порядку позивач ОСОБА_2 не отримував.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, рішення апеляційного суду Житомирської області від 11.11.2010 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.11.2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 до Дочірнього сільськогосподарського підприємства ВАТ «Житомирпиво», треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП «Некраші» про зобов'язання передати майно відмовлено за безпідставністю. Вказаним рішенням встановлено, що комітет співвласників майнових паїв, який своїм протокольним рішенням від 17 вересня 2007 року виділив позивачці із складу пайового фонду реформованого КСП «Мирне» в натурі спірне майно, не наділений повноваженнями виділяти із складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням. Відповідно до п. 12 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р. № 62 (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що питання розподілу майна пайового фонду вирішуються загальними зборами співвласників майнових паїв, які затверджують подані комісією пропозиції, після чого згідно п.5 даного Порядку таке майно виділяється підприємством правонаступником з оформленням акту приймання-передачі.

Вказані вище обставини справи та вимоги зазначених норм матеріального права свідчать про те, що відповідачу ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не було виділено в натурі спірне майно, а тому підстав для визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на нього у зв'язку з укладенням договору дарування у суду не було.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до ухвалення незаконного рішення, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Некраші» задовольнити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2013 року скасувати, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування майнового паю дійсним та визнання права власності на майно відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: