Рішення № 35432264, 01.06.2013, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 415/1838/12

№ провадження 2/415/2530/12

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі Щербацевич Д.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 третя особа профспілкова організація робітників малого, середнього бізнесу та плавскладу «Єднання» Дніпропетровської області про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 третя особа профспілкова організація робітників малого, середнього бізнесу та плавскладу «Єднання» Дніпропетровської області в якій просить суд визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать гідність та ділову репутацію відомості викладені у депутатських зверненнях депутата ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) грн.

27 грудня 2012 року справу було розглянуто та по справі оголошено заочне рішення, яким вимоги позивача були задоволені.

11.01.2013 року до суду надійшла заява від представника відповідача про скасування заочного рішення, та ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 січня 2013 року заочне рішення було скасовано, а справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

28 березня 2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив суд розглядати уточнений позов та задовольнити його вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він з 2007р. є директором ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» Дніпропетровської обласної спілки, споживчих товариств, є членом виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради, входить до складу міської координаційної ради розвитку підприємництва. За весь час роботи зарекомендував себе лише з позитивного боку, що підтверджується його характеристиками з місця роботи, думкою самих робітників організації де він працює. З грудня 2011р. від відповідача, ОСОБА_4, як від депутата міської ради по багатомандатному виборчому округу, почали надходити чисельні безпідставні звернення, щодо неправомірних дій з боку позивача, а саме: «невміння і небажання професійно вирішувати поточні питання життєдіяльності підприємства, що належать до компетенції керівника ДП «Центральний ринок» ОСОБА_3; …чисельні порушення чинного законодавства щодо забудови ДП «Центральний ринок» МАФами…; ... систематичне зловживання службовими повноваженнями директором ДП «Центральний ринок» ОСОБА_3В….; .... грубе спонукання підприємців до хабарів і таким чином отримання особистого матеріального прибутку ОСОБА_3В…, ...... залякування та погрози до підприємців... і таке інше. Як вирішення поставлених питань, відповідач ОСОБА_4 у зверненнях наполягає на звільненні позивача з посади директора ДП «Центральний ринок м. Дніпроджержинська», та більш того вказує що «такому руководителю не место в нашем городе и на нашем рынке » (мовою оригіналу). Більш того, відповідач зловживаючи своїм службовим становищем та статусом депутата місцевої ради, на думку позивача, розповсюджує по місту Дніпродзержинську листівки у яких відкрито виражає своє особисте негативне ставлення до позивача, принизливими виразами нібито, хамського та неповажного відношення позивача до людей, вірніше як вказує відповідач, ОСОБА_4 «людишкам» і «барыгам». Всі ці дії призводять до зниження авторитету позивача, як керівника підприємства, та просто ганьблять його гідність та ділову репутацію. Позивач вважає неправомірні дії відповідача такими, що принижують його гідність та честь, з наступних підстав: відповідно до відповіді від 26.01.2012р. № 01-52/244 Голови постійної комісії міської ради мандатної та з питань депутатської етики, на звернення, щодо правомірності та обґрунтованості депутатських звернень ОСОБА_4, зазначено, що депутат ОСОБА_4 виступив з питань викладених у своєму зверненні, але звернення депутата ОСОБА_4 до ДОССТ були відсутні, також, постійна комісія зауважила, що матеріалів підтверджуючих факти порушень, надані не були. Скарг від підприємців щодо протиправних, дій Директора ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» не надходило; управлінням з питань споживчого ринку, розвитку підприємництва та захисту прав споживачів Дніпродзержинської міської ради надана позитивна характеристика роботі позивача, як керівника підприємства; офіційним зверненням від підприємців ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» у якому вони позитивно відображають діяльність, як керівника, спростовуються усі факти та викривається недоведеність викладеною інформації у зверненнях ОСОБА_4; відповідач ОСОБА_4 своїми зверненнями порушує норми чинного законодавства а саме ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка містить, що Депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики: не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях. Згідно пункту 3 частини першої статті 8 в редакції Закону N1522-ІУ (1522-15) від 19:02.2004р. Депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад.» Таким чином, відповідно до вищевикладеного, своїми діями відповідач ОСОБА_4, на думку позивача, не допомагає громадянам, а фальсифікує інформацію, у своїх особистих цілях, якою принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Своїми незаконними діями відповідач ОСОБА_4 також спричинив позивачеві моральну шкоду, яка полягає в тому, що він постійно відчуває моральний дискомфорт та психічний тиск, у зв'язку із необхідністю звернення у різноманітні Органи за захистом своєї ділової репутації, а також звернення до суду негативно відображаються на стані його здоров'я та призводять до емоційного навантаження. Вся ця ситуація також впливає на психологічний мікроклімат укладений у його родині, тому що рідні позивача переживають за те, що завдяки наклепу з боку ОСОБА_4 він може втратити роботу, таким чином залишившись без можливості надавати фінансову допомоги своїй дружині та малолітній дитині, розмір моральної шкоди позивач оцінює на суму 100 000 (сто тисяч грн.) гривень, які просить стягнути з відповідача, та задовольнити його вимоги у повному обсязі. На підставі викладеного він змушений звернутися до суду з цим позовом, оскільки відповідно до ст. 55 Конституції України, він має право звернутися до суду за захистом своїх законних прав.

Позивач надав до суду заяву в який просив справу розглянути без його участі, лише за участю його представника, який в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги в межах викладеного та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи надав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу без їх участі, та не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Відповідач надав заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі а лише за участю його представника, яка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки її довіритель, відповідач по справі будучи депутатом міської ради, має право реагувати на звернення громадян які надходять до нього в різними вимогами, щодо припинення порушень в діяльності позивача у здійсненні своїх службових повноважень, та має право надсилати депутатське звернення, щодо отриманих звернень до відповідних органів з вимогою проведення перевірок та встановлення правопорушень з боку посадових осіб, у тому числі і дій позивача, тому позовні вимоги є надуманими не обґрунтованими та такі, що не підлягають задоволенню, просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, як засновані на законі і підтверджуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач з 2007р. працює директором ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» Дніпропетровської обласної спілки, споживчих товариств, є членом виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради, входить до складу міської координаційної ради розвитку підприємництва.

Як встановлено в судовому засіданні позивач за весь час роботи зарекомендував себе з позитивного боку, що підтверджується його характеристиками з місця роботи та думкою самих робітників організації де він працює.

Судом встановлено, що з грудня 2011р. від відповідача, ОСОБА_4, як від депутата міської ради по багатомандатному виборчому округу, почали надходити чисельні безпідставні звернення, щодо неправомірних дій з боку позивача, а саме: «невміння і небажання професійно вирішувати поточні питання життєдіяльності підприємства, що належать до компетенції керівника ДП «Центральний ринок» ОСОБА_3;…чисельні порушення чинного законодавства щодо забудови ДП «Центральний ринок» МАФами…;...систематичне зловживання службовими повноваженнями директором ДП «Центральний ринок» ОСОБА_3В…;...грубе спонукання підприємців до хабарів і таким чином отримання особистого матеріального прибутку ОСОБА_3В…,...залякування та погрози до підприємців... і таке інше. Як вирішення поставлених питань, відповідач ОСОБА_4 у зверненнях наполягає на звільненні позивача з посади директора ДП «Центральний ринок м. Дніпроджержинська», вказує на те, що «такому руководителю не место в нашем городе и на нашем рынке» (мовою оригіналу). Також відповідач, розповсюджує по місту Дніпродзержинську листівки у яких відкрито виражає своє особисте негативне ставлення до позивача, принизливими виразами нібито, хамського та неповажного відношення позивача до людей, вірніше як вказує відповідач, ОСОБА_4 «людишкам» і «барыгам», що можна розцінити як зловживання своїм службовим становищем та статусом депутата місцевої ради.

З матеріалів справи вбачається, що ці дії призводять до зниження авторитету позивача, як керівника підприємства, та ганьблять його гідність та ділову репутацію, з наступних підстав: відповідно до відповіді від 26.01.2012р. № 01-52/244 Голови постійної комісії міської ради мандатної та з питань депутатської етики, на звернення, щодо правомірності та обґрунтованості депутатських звернень ОСОБА_4, зазначено, що депутат ОСОБА_4 виступив з питань викладених у своєму зверненні, але звернення депутата ОСОБА_4 до ДОССТ були відсутні, також, постійна комісія зауважила, що матеріалів підтверджуючих факти порушень, надано не було, скарг від підприємців щодо протиправних, дій Директора ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» не надходило; управлінням з питань споживчого ринку, розвитку підприємництва та захисту прав споживачів Дніпродзержинської міської ради надано позитивну характеристику роботі позивача, як керівнику підприємства; відповідно до офіційного звернення від підприємців ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська», вбачається, що вони позитивно відображають діяльність, як керівника, спростовуються усі факти та викривають недоведеність викладеної інформації у зверненнях ОСОБА_4

Відповідно до ч.4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист .права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації має право на відповідь, а також спростування цієї інформації. У частині 6 цієї ж статті зазначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватись правил депутатської етики і не використовувати в публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організації, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп фракцій, окремих депутатів місцевих рад.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є членом виконавчого комітету Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради, входить до складу міської координаційної ради розвитку підприємництва, відповідач є депутатом Дніпродзержинської міської ради по багатомандатному виборчому округу і відповідно до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та Закону України "Про місцеве самоврядування в України", вони повинні приймати активну участь в роботі засідань сесій Дніпродзержинської міської та Заводської районної ради.

Так, з грудня 2011р. від відповідача, ОСОБА_4, як від депутата міської ради по багатомандатному виборчому округу, почали надходити чисельні безпідставні звернення, щодо неправомірних дій з боку позивача, а саме: «невміння і небажання професійно вирішувати поточні питання життєдіяльності підприємства, що належать до компетенції керівника ДП «Центральний ринок» ОСОБА_3;чисельні порушення чинного законодавства щодо забудови ДП «Центральний ринок» МАФами…;...систематичне зловживання службовими повноваженнями директором ДП «Центральний ринок» ОСОБА_3В…;...грубе спонукання підприємців до хабарів і таким чином отримання особистого матеріального прибутку ОСОБА_3В…,...залякування та погрози до підприємців... і таке інше. Як вирішення поставлених питань, відповідач ОСОБА_4 у зверненнях наполягає на звільненні позивача з посади директора ДП «Центральний ринок м. Дніпроджержинська», вказує на те, що «такому руководителю не место в нашем городе и на нашем рынке» (мовою оригіналу). Також відповідач, розповсюджує по місту Дніпродзержинську листівки у яких відкрито виражає своє особисте негативне ставлення до позивача, принизливими виразами нібито, хамського та неповажного відношення позивача до людей, вірніше як вказує відповідач, ОСОБА_4 «людишкам» і «барыгам».

Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Як роз'яснено в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про інформацію»всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про інформацію» порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як і ст.34 Конституції України, передбачає, що кожна людина має право на свободу виявлення поглядів, змістом чого є свобода дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.

Як вбачається з наданих представником позивача доказів, при розгляді звернення ОСОБА_4, листом Спілки Громадських Об'єднань «Координаційний-Експертний центр Дніпропетровської області» на ім'я заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_5 від 07.04.2012р. №2-04, було спростовано недостовірну негативну інформацію розповсюджувану відповідачем ОСОБА_4О та надано позитивну оцінку діяльності позивача як керівника ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська».

Як вбачається з листа управління розвитку споживчого ринку та підприємництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на запит ОСОБА_6 директора ПП «Авеню» від 24.04.2012р.вих.№ 613/142-12 було спростовано недостовірну негативну інформацію розповсюджувану відповідачем ОСОБА_4, щодо численних порушень норм законодавства, прав підприємців, завищення розміру оплати послуг та рентабельності , відсутності правових документів на земельну ділянку та нерухому майно, надано позитивну оцінку діяльності позивача як керівнику ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» та зазначено що основою конфлікту є особисті претензії ОСОБА_4

З листа Дніпропетровського обласного територіального відділення антимонопольного комітету наданого на запит ПП «Авеню» від 04.05.2012р. №1388/44/06-12 вбачається, що порушень антимонопольного законодавства діяльності очолюваним позивачем підприємством ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» при перевірці виявлено не було.

Листом головного управління МВС України у Дніпропетровській області від 17.04.2012р. №1/44зї;45зї/Тр. на інформаційний запит головного редактора газети «Событие», щодо здійснення перевірок за дорученням голови Верховної Ради України ОСОБА_7 та депутатських звернень депутата Дніпродзержинської міської ради ОСОБА_4 повідомлено, що факти викладені у зверненнях відповідача ОСОБА_4, щодо незаконної діяльності очолюваного позивачем підприємством ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» при перевірці не підтвердились.

З листа прокуратури м. Дніпродзержинська наданого на запит головного редактора газети «Лица» ПП «Авеню» ОСОБА_6 від 28.04.2012р. № 1/60 вих.12 вбачається, що прокуратурою м. Дніпродзержинська за зверненням депутата Дніпродзержинської міської ради ОСОБА_4 спільно з Дніпродзержинською міжрайонною природоохоронною прокуратурою, інспекцією ДАБК, Держтехногенбезпеки, СЕС, Державної інспекції з енергонагляду, Держгідропромнагляду, Територіальної інспекції праці у Дніпропетровській області, територіального відділення антимонопольного комітету та інш., проводилась перевірка діяльності очолюваного позивачем підприємства ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська», за результатами якої, документами прокурорського реагування не вносились.

Крім того, головою Дніпропетровської облдержадміністрації ОСОБА_8 в серпні 2012р. Почесною грамотою, надана позитивна оцінка діяльності позивача як керівника підприємства.

Згідно ст. 94 ЦК України "Особисті немайнові права юридичної особи" юридична особа має, крім іншого, право на недоторканість її ділової репутації. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Пункти 3 та 9 частини 2 ст. 16 глави 3 ЦК України, передбачають одним із способів захисту цивільних прав та інтересів припинення дії, яка порушує право, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що спричинило це порушення.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності.

Згідно із ч. 2 п. 15 цієї ж Постанови під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Частина 5 п. 15 Постанови визначає, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Виходячи з наведено вбачається, що відповідач ОСОБА_4 дійсно розповсюджував негативну інформацію відносно ОСОБА_3 про те, що він не вміє і не бажає професійно вирішувати поточні питання життєдіяльності підприємства, що належать до компетенції позивача, що він порушує діюче законодавство, що до забудови ДП «Центральний ринок» МАФами, систематично зловживає службовим повноваженням, як директор ДП «Центральний ринок», грубо спонукає підприємців до хабарів, також викладені у листівках неправдиві вирази, стосовно звинувачення позивача у нібито застосуванні принизливих виразів його «хамського» та «неповажного» відношення до людей, а саме висловами «людишки» і «барыги», і таким чином отримує особистий матеріальний прибуток, залякує та погрожує підприємців, яку не довів в попередніх судових засіданнях і своїми діями порушив законні права позивача, принизив його честь, гідність та ділову репутацію.

Внаслідок поширення відповідачем неправдивої інформації та висловлювань на адресу позивачка, йому були спричинені моральні страждання, він не може працювати у звичайному режимі, погіршився його стан фізичного та психічного стану, він відчуває себе приниженим, він не може вільно спілкуватися з депутатами районної ради, з виборцями та з представниками координаційної ради розвитку підприємництва, крім того погіршився психологічний мікроклімат укладений у його родині, тому що рідні позивача переживають за те, що завдяки наклепу з боку відповідача, позивач може втратити роботу, таким чином залишившись без можливості надавати фінансову допомоги своїй родині, дружині та малолітній дитині, розмір моральної шкоди позивач оцінює на суму 100 000 (сто тисяч грн.) гривень, які підлягають задоволенню у повному розмірі, що є сорозмірно діям відповідача, вчинених відносно позивача.

Крім того, викладені відповідачем в зверненні факти в ході судового розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів перевірено судом на відповідність їх дійсності та встановлено їх неправдивість. Відтак захист порушених прав позивача підлягає захисту на підставі ст.ст.16, 94, 275 та 277 ЦК України.

Згідно абзацу 4 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до якого якщо особа, яка вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь та ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Так, вказане положення Постанови Пленуму Верховного Суду України не підлягає застосуванню, оскільки, як було встановлено, в зверненні відповідача викладені не оціночні судження та думки, а конкретна інформація щодо позивача. Крім того, предметом судового розгляду є не опублікування відповідачем недостовірної інформації в засобі масової інформації - а розповсюдження її в зверненнях адресованих конкретному, переліченому в позовній заяві, колу осіб.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача завдану ним позивачеві моральну шкоду, яку останній оцінює в розмірі 100 000 гривень.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пункт 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлює, що моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Так, судом встановлено факт поширення відповідачем недостовірної інформації про позивача, що, відповідно, призвело до приниження його ділової репутації.

Шкода діловій репутації позивача полягає в тому, що, виходячи із змісту звернення відповідача, у значної кількості осіб, які мешкають в м. Дніпродзержинську та відвідують ДП «Центральний ринок», директором якого є позивач, складається хибне враження про діяльність центрального ринку, про порушення та нехтування позивачем нормативів, законів які регулюють його діяльність; про перевищення позивачем службових повноважень у зв'язку із здійсненням підприємством позивача своєї господарської діяльності.

Суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту приниження його ділової репутації та про наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та завданою позивачеві моральною шкодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхіднозалишити у розмірі 100000,00 гривень.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, обставини, викладені в позові, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи положення ст.ст. 84, 88 ЦПК України, суд, задовольняючи позов, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування понесених ним судових витрат по оплаті державного мита в розмірі 3219 (три тисячі двісті девятнадцять грн.) гривень 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.10 Конвенції « Про захист прав і основних свобод людиною», ст.ст.32, 34, 55, 68, 124 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " від 27 лютого 2009 року №1, ст.8 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», ст.ст. 13, 16, 201, 277, 297, 298, 299, 1167 ЦК України ст.ст.10, 11, 31,57, 60, 84,88, 208,209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 третя особа профспілкова організація робітників малого, середнього бізнесу та плавскладу «Єднання» Дніпропетровської області про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати такими, що не відповідають дійсності, порочать гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 як директора ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержйнська» Дніпропетровської обласної, спілки споживчих товариств, відомості викладені у депутатських зверненнях депутата ОСОБА_4, стосовно звинувачень: «невміння і небажання професійно вирішувати поточні питання життєдіяльності підприємства що належать до компетенції керівника ДП «Центральний ринок» ОСОБА_3; Чисельні порушення чинного законодавства щодо забудови ДП «Центральний ринок» МАФама»; систематичне зловживання службовими повноваженнями директором ДП «Центральний ринок» ОСОБА_9; грубе спонукання підприємців 66 хабарів і таким чином' отримання особистого матеріального прибутку ОСОБА_9; залякування та погрози до підприємців».

Визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать гідність та ділову репутацію директора ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержйнська» Дніпропетровської обласної спілки Споживчих товариств ОСОБА_3, відомості викладені у листівках стосовно звинувачення останнього у нібито застосуванні принизливих виразів його «хамського» та «неповажного» відношення до людей, а саме висловами «людишки» і «барыги».

Зобов'язати відповідача ОСОБА_4, спростувати наклеп та інформацію, стосовно діяльності ОСОБА_3 як директора ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств», а саме звинувачення останнього у нібито застосуванні принизливих виразів його «хамського» та «неповажного» відношення до людей, а саме висловами «людишки» і «барыги», викладену у листівках, шляхом офіційного публічного вибачення у газеті «Событие» м. Дніпродзержинська.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 100000 (сто тисяч грн.) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та у відшкодування судових витрат по оплаті державного мита суму в розмірі 3219 (три тисячі двісті девятнадцять грн.) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його оголошення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Ричка С. О.