Постанова № 35431419, 18.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 5010/1287/2012-П-13/90

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області за №0512-629вих-13 від 04.10.2013р. (вх. № 05-05/2151/13 від 14.10.2013р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2013р.

у справі № 5010/1287/2012-П-13/90

за позовом: Заступника Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради

до відповідача: Долинського спеціалізованого агролісгоспу Обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» (надалі Долинський спеціалізований агролісгосп ОКП «Івано-Франківськоблагроліс»)

про стягнення збитків в сумі 54189,75 грн.,

за участю:

від прокуратури: Куцик В.Б. (посвідчення № 011165);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Данів В.І. - директор; Пастущин Б.В. - представник (довіреність № 107 від 26.07.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2012р. у справі №5010/1287/2012-П-13/90 (суддя Шкіндер П.А.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. (головуючий-суддя Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., Марко Р.І.), відмовлено в позові заступника Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради до відповідача Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» про стягнення заборгованості в сумі 54189,75 грн. (а.с. 41-42, 93-96, т. 1).

29 липня 2013 року Вищий господарський суд України скасував рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2012р. та постанову ЛАГС від 19.02.2013р. у справі № 5010/1287/2012-П-13/90. Справу передав на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області (а.с. 142-147, т. 1).

Оскаржуваним рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2013р. у справі № 5010/1287/2012-П-13/90 (суддя Фрич М.М.) відмовлено в позові заступника Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради до Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» про відшкодування збитків в сумі 54189,75 грн. (а.с. 188-190, т. 1).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що причинно-наслідковий зв'язок між порушенням, на яке вказує позивач, та відповідальністю, яку просить застосувати позивач - відсутній, а тому вина відповідача є невстановленою. Вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 54189,75 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з даним рішенням, заступник прокурора Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Звертає увагу на те, що на підтвердження своїх доводів прокурор надав акт перевірки Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 20.03.2012р., який є документом, що фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання та носієм доказової інформації про виявлені правопорушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, і яким встановлено факт самовільних рубок, вчинених невстановленими особами. Зазначає, що суду надано вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2012р., який набрав законної сили, і за приписами ч.3 ст.35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду при вирішенні даного спору. Стверджує, що вказаним вироком встановлено причинно-наслідковий зв'язок між незаконною діяльністю службової особи відповідача та настанням негативних наслідків у вигляді матеріальної шкоди в сумі 54189,75 грн. Цим же вироком встановлено вину (у формі необережності) майстра лісу Белеївської дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу Новодворського В.М. у настанні вказаної шкоди, оскільки наявність істотної шкоди є обов'язковою ознакою такого складу злочину, як службова недбалість. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що Долинський спеціалізований агролісгосп не може нести відповідальність у розмірі, розрахованому згідно Постанови КМ України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» №665 від 23.07.2013р., покликаючись на те, що саме через службову недбалість працівника відповідача особи, які вчинили рубку, залишились невстановленими. Вказує, що згідно вимог ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2013р. у справі №5010/1287/2012-П-13/90, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду. Стверджує, що Долинський спеціалізований агролісгосп безпосередньо шкоди лісовому господарству не завдавав, вимоги «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», затвердженого Постановою КМ України №761 від 23.05.2007р. - не порушував. Вважає, що Долинський спеціалізований агролісгосп ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» не зобов'язаний відшкодовувати шкоду, заподіяну протиправними діями його працівника Новодворського В.М. внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Звертає увагу на відсутність доказів, які б підтверджували, що саме Долинський спеціалізований агролісгосп заподіяв шкоду лісовому господарству, як наслідок, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та збитками, завданими незаконною вирубкою дерев невстановленими особами. Покликається на те, що вирок суду у кримінальній справі, яким встановлено вину конкретної фізичної особи в екологічному правопорушенні, відповідно до ст. 35 ГПК України, не має преюдиційного значення при вирішенні господарського спору.

Позивач Солуківська сільська рада не надала витребуваного судом письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу, не забезпечила явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.10.2013р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2013р. у справі № 5010/1287/2012-П-13/90, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2012 року Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області проведено позапланову вибіркову перевірку з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в Долинському спецагролісгоспі, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.03.2012р. (а.с.11-13, т.1).

Перевіркою виявлено факт незаконної рубки 80 дерев на території лісового обходу №5 Белеївської тех. дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.03.2012р. підписаний, зокрема, директором Долинського спеціалізованого агролісгоспу без жодних застережень чи зауважень.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» проведено розрахунок розміру шкоди, завданої лісовому господарству незаконною рубкою лісу в лісових кварталах 12, 13, 15 Белеївської тех. дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу, який становить 54189,75 грн. (а.с.20-22, т.1).

Матеріалами справи підтверджується, що наказами директора Долинського спеціалізованого агролісгоспу № 47-к від 29.11.2006р. та № 2 від 04.01.2010р. Новодворський В.М. призначений на посаду майстра лісу тех. дільниці Долинського спецагролісгоспу (а.с.14-15, т.1).

Наказом директора Долинського спеціалізованого агролісгоспу № 2 від 05.01.2011р. «Про поділ технічних дільниць та обходів Долинського САЛГ» за майстром лісу Новодворським В.М. закріплено обхід № 5 Белеївської технічної дільниці, куди входять квартали 12, 15, 13, 17 (а.с.16-18, т.).

Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2012р. у справі № 1-104/2012, який набрав законної сили 24.07.2012р., службову особу відповідача - майстра лісу Долинського спеціалізованого агролісгоспу Новодворського В.М. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України "Службова недбалість", а саме: у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам. Призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 4500,00 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. Цивільний позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу про стягнення з засудженого Новодворського В.М. завданих незаконною порубкою деревини збитків в сумі 54189,75грн. залишено без розгляду з підстав проведення досудового слідства в кримінальній справі з метою встановлення осіб, які заподіяли агролісгоспу шкоду (а.с.7-10, т.1).

Вказаним вироком суду встановлено, що Новодворський В.М., працюючи на посаді майстру лісу Белеївської технічної дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу, через службову недбалість допустив і в подальшому не виявив незаконну порубку 80 дерев на закріпленому за ним обході № 5, внаслідок чого лісовому господарству завдано істотної шкоди на загальну суму 54189,75 грн.

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Підставою звернення заступника Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало невідшкодування відповідачем в добровільному порядку шкоди в сумі 54189,75, завданої лісовому господарству незаконною рубкою лісу.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991, № 1264-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно п. «б» ч. 1 ст. 20 вищеназваного Закону (в редакції, чинній на момент проведення перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в Долинському спецагролісгоспі) до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною лісів.

Державному контролю підлягають використання лісів (ч.2 ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 16, ч.1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи .

За приписами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Згідно ст. 86 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в Долинському спецагролісгоспі) організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 63, 64, 86, 89 та 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів, відповідно до цього Кодексу.

В ході слухання справи судом встановлено факт незаконної вирубки 80 дерев на території лісового обходу № 5 Белеївської тех.дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу.

Згідно вироку Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2012р. у справі № 1-104/2012 Новодворський В.М., працюючи на посаді майстру лісу Белеївської технічної дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу, через службову недбалість допустив і в подальшому не виявив незаконну вирубку дерев на закріпленій за ним території.

Вказаним вироком службову особу відповідача - майстра лісу Новодворського В.М., визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України "Службова недбалість", а саме: у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.

З огляду на приписи ст.35 ГПК України, вищевказаний вирок по кримінальній справі № 1-104/2012 є обов'язковим для господарського суду з питань встановлення факту неналежного виконання службовою особою відповідача своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відповідає за шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Актом перевірки від 20.03.2012р. підтверджено факт незабезпечення Долинським спеціалізованим агролісгоспом охорони і збереження закріплених лісів обходу № 5 Белеївської тех.дільниці (квартали 12, 13, 15), що знаходяться на території Солуківської сільської ради (а.с.26, т.1).

Як видно розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою лісу в лісових кварталах 12, 13, 15 Белеївської тех. дільниці Долинського агроспецлісгоспу, загальний розмір шкоди становить 54189,75 грн. Даний розрахунок проведено у відповідності з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 із врахуванням індексацій

Суд апеляційної інстанції врахував, що вищевказаний розмір шкоди підтверджений вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2012р. у справі №1-104/2012. Крім того, присутні в судовому засіданні представники відповідача не заперечили щодо правильності проведеного Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області розрахунку та розміру заподіяної шкоди.

На підставі вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку про те, що порушення саме відповідачем, як лісокористувачем, вимог лісового законодавства щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень призвело до незаконної порубки лісу на території Белеївської технічної дільниці Долинського спеціалізованого агролісгоспу.

Наведені обставини спростовують висновки місцевого господарського суду про те, що Долинський спеціалізований агролісгосп ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» не завдав шкоди лісовим ресурсам, про відсутність його вини, а також доводи про неможливість застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665.

Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства.

Слід зазначити також, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища).

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог заступника Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради про стягнення з Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» 54189,75 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, оскільки даний факт підтверджується матеріалами справи, а відповідальність за таке правопорушення покладається на відповідача згідно вимог діючого законодавства.

Оскільки збитки внаслідок незаконної вирубки лісових ресурсів завдані на території Солуківської сільської ради, відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", з врахуванням положень п.7 ч.3 ст.29 та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, суму заявлених збитків слід розподілити на одержувачів: 50% до фонду охорони навколишнього природного середовища Солуківської сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, 20% до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 30% до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на відповідача згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2013р. у справі №5010/1287/2012-П-13/90 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити повністю.

Стягнути з відповідача Долинського спеціалізованого агролісгоспу Обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» (77500, вул. Міцкевича, 10 м.Долина, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 03105975) 54189,75 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам:

- 27094,88 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Солуківської сільської ради (77523, с.Солуків, Волинський р-н, Івано-Франківська обл., вул. Центральна, код ЄДРПОУ 04356082);

- 10837,96 грн. до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету;

- 16256,94 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з відповідача Долинського спеціалізованого агролісгоспу Обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» (77500, вул. Міцкевича, 10 м.Долина, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 03105975) в дохід Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.