Постанова № 35431216, 20.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №812/7666/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Нікуліна О.А., Попова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 р. у справі № 812/7666/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 5224,54 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності та втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року на загальну суму 5224, 54 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам у справі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області направило на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року.

Відповідач відмовився прийняти до відшкодування та підписати акти щомісячної звірки витрат за вказаний період на загальну суму 5224, 54 грн. по пенсіонерам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництвах, що розташовані на території колишніх республік СРСР за межами України.

Вказану суму коштів відповідач відмовився прийняти до відшкодування, оскільки трудове каліцтво особи отримали на підприємствах, що розташовані на території колишніх республік СРСР за межами України, до запровадження системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 статті 25 Основ за цим видом страхуванням надаються, зокрема, наступні види соціальних послуг та матеріального забезпечення: відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В силу статті 6 Основ, статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховиками є цільові страхові фонди, зокрема з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме - Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплено пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, встановлений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (далі - Порядок). До вказаного переліку входить сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття та сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).

Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

Помилковими є посилання відповідача на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, від 09.09.1994 р., оскільки дана угода не регулюють питання пенсійного забезпечення, а стосуються порядку відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, складові якої наведені в статті 1195 Цивільного кодексу України, статтях 28 і 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної працездатності заробіток, одноразова допомога, відшкодування моральної шкоди, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо).

З огляду на викладене витрати управління Пенсійного фонду України, пов'язані з виплатою і доставкою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території Росії як в період її входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічні обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-2592/11/1270 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на доставку пільгових пенсій за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року в сумі 3798,02 грн. громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.11.2012 року.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 р. у справі № 812/7666/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 5224,54 грн. - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 р. у справі № 812/7666/13-а - скасувати. Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 5224,54 грн. - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна,34) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку (код 21792459, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка,9) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності та втраті годувальника в сумі 5224,54 (пять тисяч двісті двадцять чотири грн. 54 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів : О.П.Лях

В.В. Попов

О.А.Нікулін