Ухвала суду № 35431067, 22.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

Справа № 910/22397/13

22.11.13

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали

за заявою

Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”

про

забезпечення позову

у справі

за позовом

Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Мол Інвест”

про

звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2009 р.

Представники сторін не викликались

ВСТАНОВИВ:

19.11.2013 р. Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Мол Інвест” про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2009 р.

Того ж дня позивач подав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2009 р.

Подана заява мотивована тим, що відповідач не виконує належним чином умови кредитного договору № 39ВД від 03.08.2007 р., укладеного із заявником, в частині сплати відсотків та повернення вкладу в результаті складного фінансового становища відповідача та неспроможності ним виконати взяті на себе зобов’язання. За таких обставин, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання рішення суду.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26 грудня 2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 3 вищевказаної постанови встановлено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У поданій заяві позивач не навів обставин, які б обґрунтовували ймовірне знищення, зменшення майна, що є предметом позову, не надав суду доказів, що відповідач вчиняє якісь дії для того, щоб майно зникло, зменшилось, а, отже, у суду відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, що є предметом іпотеки.

Погіршення фінансового становища відповідача, на яке посилається позивач, не дає суду припущення, що майно, яке є у відповідача на час пред’явлення позову, може зникнути, зменшитись або погіршитись. Будь-яких інших фактичних обставин, з якими пов’язувалося б застосування забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, позивачем не наведено.

До того ж, позивач сам зазначає, що майно, на яке він просить накласти арешт, перебуває в Державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна відповідно до ст. 577 ЦК України, що фактично виключає необхідність накладення арешту на вказане майно.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.).

Також, суд зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти) відповідача, судом фактично вирішується спір про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2009 р. без розгляду справи по суті, що є неприпустимим (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.).

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для накладення арешту на майно відповідача, що є його власністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Головіна К.І.