Ухвала суду № 35430321, 06.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 р.Справа № 818/4267/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шостинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 818/4267/13-а

за позовом Приватного підприємства "Ханні"

до Шостинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

29.05.2013 року позивач - Приватне підприємство "Ханні" - звернулось до суду з позовом до Шостинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000022200 від 28.08.2012р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів та порядку декларування валютних цінностей у розмірі 2720,00грн.; №0000012200 від 28.08.2012р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 26398,23грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року адміністративний позов приватного підприємства "ХАННІ" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ №0000012200 від 28.08.2012, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в частині нарахування пені в розмірі 21840,57 грн. 00 коп.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ №0000022200 від 28.08.2012, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів та порядку декларування валютних цінностей в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1870 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Шосткинською ОДПІ проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП "ХАННІ" з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено акт №787/22-005/34205073 від 10.08.2012 (а.с.19-33). Податковим органом встановлено, що підприємством порушено вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), внаслідок перевищення термінів надходження виручки в іноземній валюті: при виконанні експортного договору №1 від 16.10.2008, укладеного з ТОВ "ВКФ "МАРО" (Республіка Білорусь); при виконанні експортного договору №1 від 11.02.2010, укладеного з ПТУП "Медовик" (Республіка Білорусь); вимоги пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року №15-93, внаслідок порушення строків та порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2009р., 01.10.2009р., 01.01.2010р., 01.04.2010р., 01.07.2010р., 01.10.2010р., 01.01.2011р., 01.04.2011р., 01.07.2011р., 01.10.2011р., 01.01.2012р., 01.04.2012р., 01.07.2012р.

На підставі акта перевірки Шосткинською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення:

-№0000022200 від 28.08.2012 р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів та порядку декларування валютних цінностей у розмірі 2720,00грн.;

-№0000012200 від 28.08.2012, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 26398,23грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача №0000022200 від 28.08.2012р., №0000012200 від 28.08.2012р., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ №0000012200 від 28.08.2012р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в частині нарахування пені в розмірі 21840,57 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ №0000022200 від 28.08.2012 р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів та порядку декларування валютних цінностей в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1870 грн. 00 коп. не відповідають вимогам законодавства.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами по справі не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів справи 16.10.2008 року ПП "ХАННІ" укладено експортний договір № 1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "МАРО" (Республіка Білорусь) на поставку продукції - меду натурального квіткового (а.с. 34-37).

Відповідно до специфікації на поставку № 1 від 16.10.2008 року до договору №1 від 16.10.2008 року ПП "ХАННІ" на адресу ТОВ "ВКФ "МАРО" 18.12.2008 року відвантажено мед бджолиний натуральний квітковий вагою 2000 кг. на загальну суму 110107,20 грн. (екв. 14000,00 дол. США).

З урахуванням різкого підвищення курсу долара США з моменту укладання договору ( згідно довідки ТОВ "ВКФ "МАРО" від 02.01.2009 року № 02/01 курс долара США складав 2650 білоруських рублів (а.с. 39)), між сторонами 12.01.2009 року укладено додаткову угоду № 1 до експортного договору № 1 від 16.10.2008 року, якою вартість меду натурального квіткового, відвантаженого відповідно до специфікації № 1 від 16.10.2008 року, встановлено в розмірі 37 100 000,00 (тридцять сім мільйонів сто тисяч) білоруських рублів (а.с. 38). Оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, на виконання досягнутої домовленості від ТОВ "ВКФ "МАРО" 22.06.2009 року надійшли кошти на розрахунковий валютний рахунок ПП "ХАННІ" за отриманий товар в сумі 6560,00 дол. США (згідно довідки ТОВ "ВКФ "МАРО" № 19/06 від 19.06.2009 року (а.с.41)) сума в білоруських рублях складала 18 976 720,00) та 06.07.2009 року - в сумі 6266,00 дол. США (згідно довідки ТОВ "ВКФ "МАРО" № 02/07 від 02.07.2009 року (а.с.40) сума в білоруських рублях складала 18125 554,00.

Всього надійшло валютної виручки на суму 12826,00 дол. США, що дорівнює 37 100 000,00 білоруських рублів, як і передбачено умовами вищевказаної додаткової угоди.

Тобто, між позивачем та ТОВ "ВКФ "МАРО" відбувся повний розрахунок за постановлений мед бджолиний натуральний квітковий.

Разом з тим, посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Наведеною нормою передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

З матеріалів справи убачається, що згідно вантажно-митної декларації № 801040002/8/008420 від 18.12.2008 року позивачем відвантажено на адресу ТОВ "ВКФ "МАРО" мед бджолиний натуральний квітковий. (а.с. 74)

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" валютна виручка від ТОВ "ВКФ "МАРО" мала надійти на адресу позивача не пізніше 180 календарних днів, починаючи з 18.12.2008 року (тобто до 17.06.2009 року).

22.06.2009 року надійшли кошти на розрахунковий валютний рахунок ПП "ХАННІ" за отриманий ТОВ "ВКФ "МАРО" товар в сумі 6560,00 дол. США та 06.07.2009 року - в сумі 6266,00 дол. США.

Таким чином, з урахуванням укладеної між сторонами 12.01.2009 року додаткової угоди № 1 до експортного договору № 1 від 16.10.2008 року, якою вартість меду натурального квіткового, відвантаженого відповідно до специфікації № 1 від 16.10.2008 року, встановлено в розмірі 37 100 000,00 (тридцять сім мільйонів сто тисяч) білоруських рублів (а.с. 38), розрахунки між сторонами відбулись в повному обсязі.

Натомість, при формуванні висновків посадовими особами податкового органу не приймались до уваги положення наведеної вище додаткової угоди, у зв'язку з чим податковим органом помилково зроблено висновок про наявність на дату складання акту перевірки у позивача дебіторської заборгованості в сумі 1174,00 дол. США з боку ТОВ "ВКФ "МАРО" по якій минув граничний 180 - денний термін надходження виручки в іноземній валюті з дати митного оформлення експортованого товару.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, позивачем порушено термін надходження валютної виручки від нерезидента в розумінні ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в сумі 6560,00 дол. США на 6 діб (з 17.06.2009 року по 22.06.2009 року, розмір пені 898,08 грн.) та в сумі 6266, 00 дол. США на 20 діб (з 17.06.2009 року по 06.07.2009 року, розмір пені 2861,58 грн.).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтоване нарахування ПП "ХАННІ" пені за порушення строків повернення валютної виручки в сумі 8935, 78 грн. за період з 17.06.2009 року по 30.07.2012 року (згідно розрахунку на а.с. 86).

Крім того, в ході проведення перевірки посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення позивачем порядку декларування позивачем валютних цінностей та майна, що належить резиденту України та перебувають за її межами по вищенаведеному контракту з ТОВ "ВКФ "МАРО".

Спірні правовідносини врегульовані Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі по тексту - Декрет).

Статтею 9 вищевказаного Декрету передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Декрету за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, встановлено штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

В ході перевірки встановлено, що станом на 01.07.2009 року позивачем порушено порядок декларування валютних цінностей та майна, що належить резиденту (ПП "Ханні") України та перебувають за її межами в сумі 7440,00 дол. США, у зв'язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 340 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосування штрафних санкцій, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до статті 239 Господарського кодексу органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 250 ГК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, на час проведення перевірки і складання акту, та відповідно застосування штрафу, термін застосування адміністративно-господарської санкції сплив.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що з урахуванням різкого підвищення курсу долара США з моменту укладання договору (згідно довідки ТОВ "ВКФ "МАРО" від 02.01.2009 року № 02/01 курс долара США складав 2650 білоруських рублі (а.с. 39)), між сторонами 12.01.2009 року укладено додаткову угоду № 1 до експортного договору № 1 від 16.10.2008 року, якою вартість меду натурального квіткового, відвантаженого відповідно до специфікації № 1 від 16.10.2008 року, встановлено в розмірі 37 100 000,00 (тридцять сім мільйонів сто тисяч) білоруських рублів (а.с. 38). Оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання досягнутої домовленості від ТОВ "ВКФ "МАРО" 22.06.2009 року надійшли кошти на розрахунковий валютний рахунок ПП "ХАННІ" за отриманий товар в сумі 6560,00 дол. США (згідно довідки ТОВ "ВКФ "МАРО" № 19/06 від 19.06.2009 року (а.с.41), сума в білоруських рублях складала 18 976 720,00) та 06.07.2009 року - в сумі 6266,00 дол. США (згідно довідки ТОВ "ВКФ "МАРО" № 02/07 від 02.07.2009 року (а.с.40), сума в білоруських рублях складала 18125 554,00. Всього надійшло валютної виручки на суму 12826,00 дол. США, що дорівнює 37 100 000,00 білоруських рублів, як і передбачено умовами вищевказаної додаткової угоди. Тобто, між позивачем та ТОВ "ВКФ "МАРО" відбувся повний розрахунок за постановлений мед бджолиний натуральний квітковий.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначена обставина не була врахована посадовими особами податкового органу при формуванні висновків за наслідками перевірки, у зв'язку з чим застосування до позивача штрафу у зв'язку з порушенням порядку декларування валютних цінностей та майна, що належить резиденту України (ПП "Ханні") та перебувають за її межами в сумі 1174, 00 дол. США за період з 01.10.2009 по 01.04.2011 року (розрахунок на а.с. 87) є необґрунтованим.

З матеріалів справи убачається, що 11.02.2010 року ПП "ХАННІ" та Приватним торговим унітарним підприємством "Медовик" (Республіка Білорусь) укладено експортний договір № 1 з на поставку продукції - меду натурального квіткового (а.с. 42-43).

На виконання умов вказаного договору за період з 11.02.2010 року по 23.12.2010 року ПП "ХАННІ" експортовано продукції на суму 142500,00 дол. США. Всього надійшло валютної виручки з 11.02.2010 року по 01.08.2012 року на суму 142500,00 дол. США.

Відповідно до експортної вантажно-митної декларації від 23.12.2010 року ПП "ХАННІ" відвантажено товар на суму 15000,00 дол. США (граничний 180-денний строк надходження виручки в іноземній валюті по 21.06.2011 року), сума виручки в іноземній валюті в розмірі 8300,00 дол. США надійшла 25.08.2011 року та в розмірі 100,00 дол. США - 01.08.2012 року.

Посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у зв'язку з перевищенням 180-денного строку повернення валютної виручки за період з 22.06.2011 року по 25.08.2001 року в сумі 8300 дол. США та з 22.06.2011 року по 01.08.2012 року в сумі 100 дол. США.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованого нарахування позивачеві пені у зв'язку з перевищенням 180-денного строку повернення валютної виручки за період з 22.06.2011 року по 25.08.2001 року в сумі 8300 дол. США в розмірі 12904,79 грн. (розрахунок на а.с. 86) з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Згідно висновку Білоруської торгово-промислової палати (далі - Білоруська ТПП) від 02.03.2012 року за № 2.05-03/501 (а.с. 44), Приватним торговим унітарним підприємством "Медовик" затримано розрахунки з позивачем до 23.08.2011 року у зв'язку зі складностями з придбанням іноземної валюти. Такі складності виникли у зв'язку з прийняттям ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" 16.03.2011 року рішення щодо збільшення строку резервування коштів в білоруських рублях на придбання іноземної валюти.

Таким чином, в розумінні ч.ч. 6-7 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" перебіг строків повернення валютної виручки зупиняється на період з 16.03.2011 року по 23.08.2011 року.

Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги доводів податкового органу стосовно невідповідності висновку Білоруської ТПП через відсутність певних реквізитів виходячи із наступного.

Формуючи такі висновки посадові особи податкового органу посилаються на п. 1.10 наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року N 201 "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)", яким передбачено зміст розділу зовнішньоекономічного контракту "Форс-мажорні обставини". Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

При цьому ані даний наказ, ані жодний інший нормативний акт не містить вимог щодо форми та порядку надання (легалізації) висновку ТПП, на що посилаються посадові особи податкового органу в акті перевірки.

В той же час, експортний договір № 1 з Приватним торговим унітарним підприємством "Медовик" (Республіка Білорусь) на поставку продукції - меду натурального квіткового (а.с. 42-43) в розділі 9 містить обставин, які визначені як форс-мажорні.

Так, пунктом 9 зазначеного контракту передбачено, що наявність обставин форс-мажору встановлюється довідкою ТПП тієї держави, де здійснює свою діяльність сторона договору, відносно якої виникли обставини форс - мажору.

Таким чином, висновок Білоруської ТПП цілком відповідає вимогам наведених нормативних актів та зовнішньоекономічному контракту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ №0000012200 від 28.08.2012, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в частині нарахування пені в розмірі 21840,57 грн. 00 коп. та податкового повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ №0000022200 від 28.08.2012, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів та порядку декларування валютних цінностей в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1870 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шостинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 818/4267/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.