Постанова № 35430122, 31.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року справа № 826/12563/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агровестпостач» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення №0002371705 від 30.04.2013 О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «Агровестпостач» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення №0002371705 від 30.04.2013.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення без дослідження всіх фактичних обставин справи, що призвело до невірного визначення позивачеві суми податку із додаткового доходу в розмірі 2881,00грн.

Представником відповідача на адресу суду подано письмові заперечення. Однак до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС на підставі направлень від 18.03.2013 №662/22-2, №118/17.5, №664/22-6, наказу від 28.02.2013 №645 та пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведено планова виїзна перевірка ТОВ «Агровестпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №350/22.2/32248560 від 12.04.2013, яким встановлено порушення п.39.14, ст.39, п.146.14 ст.146, п.147.5 ст.147, пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 494550,00грн. в тому числі по періодах: півріччя 2012 року - 494550,00грн.; пп.«е» 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.171.2 «а» ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2782,00грн., у тому числі: за 2012 рік - 2782,00грн.; п.3.6 Наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 №1020, ст.51, п.70.16 ст.70, пп.172.6 «б», п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України подання з помилками відомостей про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку в податкових розрахунках за формою 1-ДФ за 2011-2012 роки; п.239.2 ст.239 Податкового кодексу України донараховано збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Не погоджуючись в встановленими порушеннями, позивачем подано заперечення на акт документальної виїзної перевірки №350/22.2/32248560 від 12.04.2013.

За результатами розгляду поданих заперечень на акт перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС листом від 25.04.2013 №19069/22.2-10 «Про результати розгляду заперечень на акт документальної планової виїзної перевірки №350/22.2/32248560 від 12.04.2013 повідомлено позивача про те, що висновки акту перевірки підлягають змінам, та викладаються в наступній редакції:

Перевіркою ТОВ «Агровестпостач» встановлено порушення:

- пп.1.20.1, пп.1.20.8 п.1.20 ст.1, п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 494550,00грн., в тому числі по періодах півріччя 2012 року - 494550,00грн.;

- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п..171.2 «а» ст.171 Податкового кодексу України в результаті чого порушено вимоги податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходу фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 402655,00грн., у тому числі за 2012 рік - 402655,00грн.

В зв'язку з чим відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 №0002371705, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 503019,00грн. (за основним платежем - 402655,00грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 100664,00грн.) та від 30.04.2013 №0005812202, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 618188,00грн. (основний платіж - 494550,00грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 123638,00грн.).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 30.04.2013 №0002371705 та від 30.04.2013 №0005812202, позивачем оскаржено його в адміністративного порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у м.Києві про результати розгляду первинних скарг від 19.07.2013 №2279/10/26-15-10-04-04, винесені податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 №0002371705 та від 30.04.2013 №0005812202 залишено без змін, а скарги директора ТОВ «Агровестпостач» без задоволення.

В своїх позовних вимогах позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 №0002371705 в частині неутримання податку із додаткового доходу гр.ОСОБА_1, пов'язаного з оплатою вартості нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

При вирішення даної справи по суті, суд виходив з наступного.

Як вбачається з встановленого в акту перевірки порушення, ТОВ «Агровестпостач» не утримано податку із додаткового доходу гр.ОСОБА_1 на загальну суму 14820,00грн., який утворився внаслідок оплати товариством приватному нотаріусу ОСОБА_3 вартості нотаріального посвідчення договорів купівля-продажу від 25.04.2012 №22 та №23 за гр.ОСОБА_1

Згідно платіжного доручення від 25.04.2012 №897 на суму 12450,00грн. товариством сплачено приватному нотаріусу ОСОБА_3 за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.04.2012 №23, укладеного між ТОВ «Агровестпостач» (продавець) з гр.ОСОБА_1 (покупець), в той час як п.3.5 Договору зазначено, що витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору сплачується покупецем.

Згідно платіжного доручення від 25.04.2012 №898 на суму 2370,00грн. сплачено приватному нотаріусу ОСОБА_3 за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 25.04.2012 №22, укладеного між ТОВ «Агровестпостач» (продавець) з гр.ОСОБА_1 (покупець), в той час як п.4.9 Договору зазначено, що витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору, сплачуться покупецем.

Представником позивача зазначено, що в текстах Договорів купівлі-продажу від 25.04.2012 №22 та №23 зроблено технічну помилку в частині зазначення особи, яка повинна сплатити витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору.

Крім того, представником позивача зазначено, що додатковими угодами виправлено допущені технічні помилки в договорах купівлі-продажу від 25.04.2012 №22 та №23, які посвідченні приватним нотаріусом ОСОБА_3

Однак, як вбачається з акту перевірки, яким зафіксовано, що під час проведення перевірки в період з 18.03.2013 по 05.04.2013, зазначених додаткових угод про виправлення помилок, які допущені в договорах купівлі-продажу від 25.04.2012 №22 та №23, що посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_3, перевіряючим не надано, як і не надано під час судового розгляду.

Суд звертає увагу на те, що зі слів представника позивача, зазначені додаткові угоди укладено 09.04.2013, тобто після проведення перевірки, якою встановлено дане порушення.

Таким чином, судом зроблено, що посилання представника позивача щодо помилок, які допущені в договорах купівлі-продажу від 25.04.2012 №22 та №23, як на факт технічної помилки, а тому доводи представника позивача про відсутність порушення з боку товариства норм Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Отже, враховуючи викладене, витрати, понесені ТОВ «Агровестпостач» у зв'язку з нотаріальним посвідченням зазначених договорів, є доходом гр.ОСОБА_1, яка є покупцем.

Відповідно до пп.164.2.17 «г» п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий ним як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агровестпостач» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук