Постанова № 35427105, 13.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3555/13-а

13 листопада 2013 року 17год. 13хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Брагіна О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Управління МВС України в Рівненській області про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -ВСТАНОВИВ :

Позивач - ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Управління МВС України в Рівненській області (надалі - УМВС України в Рівненській області) про визнання дій відповідача щодо його звільнення з органів внутрішніх справ неправомірними, визнання незаконними та скасування наказів УМВС від 20.08.2013 № 1376 та від 12.09.2013 № 287 о/с, поновлення на посаді помічника начальника Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області - оперативного чергового чергової частини штабу, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.09.2013 по день ухвалення рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав. Зменшивши позовні вимоги, просила суд визнати незаконними та скасувати накази УМВС від 20.08.2013 № 1376 та від 12.09.2013 № 287 о/с не водністю, а лише в частині, що стосується ОСОБА_3 В іншому позовні вимоги залишили без змін. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що наказом начальника УМВС України в Рівненській області № 287 о/с від 12.09.2013р. позивача було звільнено з органів внутрішніх справ в запас (з поставленням на військовий облік) за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114 (надалі - Положення). Підставою винесення наказу № 287 о/с від 12.09.2013р. є наказ № 1376 від 20.08.2013р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Зазначені накази позивач вважає незаконними, а дії відповідача щодо звільнення позивача - неправомірними. В обґрунтування вказує, що відповідно до ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України № 3460-IV від 22.02.2006р., звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Підставою звільнення позивача за п.64 "є" Положення слугував висновок про порушення позивачем дисципліни. Однак, таке порушення фактично полягає у вчиненні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, але на час звернення до суду постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не набрала законної сили, тому вважає звільнення позивача передчасним. Представник позивача також посилається на порушення відповідачем встановленої процедури притягнення до відповідальності. Так, пояснення у позивача відбиралось коли він перебував у стані сп'яніння, що суперечить вимогам ч.3 ст.15 Дисциплінарного статуту; службове розслідування проводилось без участі безпосереднього начальника позивача; з висновком службового розслідування позивача не ознайомили. Крім того, вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ також не враховано вимог ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту. З урахуванням наведеного просила позовні вимоги задовольнити.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що 19.08.2013 о 00 год. 10 хв., перебуваючи за кермом автомобіля, він був зупинений працівниками міліції і доставлений в Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області, де під тиском працівника інспекції з особового складу УМВС ОСОБА_14 написав пояснення про те, що він вживав алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо. Однак насправді він не вживав алкогольних напоїв, а перебував під дією ліків. При цьому пройти медичне освідчення на стан алкогольного сп'яніння йому не пропонувалось. Крім того наголосив, що станом на 19.08.2013 перебував не на службі, а у відпустці у зв'язку з навчанням, крім того був відпущений з занять на період з 17.08.2013 по 21.08.2013. Уважає, що він не вчиняв жодного порушення службової дисципліни, а тому його звільнення є неправомірним. Позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач Управління МВС України в Рівненській області позов не визнав, подав заперечення. Представник відповідача надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Вказав, що звільнення позивача зі служби за порушення службової дисципліни не пов'язане з вчиненням ним адміністративного правопорушення, а наявність чи відсутність рішення у справі про адміністративне правопорушення не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування. Також зазначив, що вимоги ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту при обранні виду дисциплінарного стягнення враховані, процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності повністю дотримана. Спірні накази вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 11 листопада 2005 року, з листопада 2011 року - на посаді помічника начальника Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області - оперативного чергового чергової частини штабу, мав спеціальне звання «капітан міліції».

19.08.2013 на ім'я начальника УМВС України в Рівненській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ УМВС Цубери В.О., з якої вбачається, що 19.08.2013 о 00.11 год. по вул.Сагайдачного мобільною групою УМВС України в Рівненській області був зупинений автомобіль «Фіат-Скудо» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Як повідомив ОСОБА_3, ввечері 18.08.2013 приблизно о 22.30 год. він вживав спиртні напої разом із своїми знайомими. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 відмовився. Працівниками ВДАІ Рівненського МВ УМВС на ОСОБА_3 складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП.

За наслідками розгляду зазначеної доповідної записки був виданий наказ УМВС від 19.08.2013 № 1349, яким призначено службове розслідування, проведення якого доручено старшому інспектору з особливих доручень відділу інспекції з особового складу УКЗ УМВС підполковнику міліції ОСОБА_14

В ході проведення службового розслідування 19.08.2013 ОСОБА_3 надав власноручне пояснення, у якому вказав, що 18.08.2013 року о 22.30 вжив алкогольні напої разом із своїми знайомими, після чого на автомобілі був зупинений працівниками ДАІ. Свою вину визнав, більше нічого пояснити не забажав.

В матеріалах службового розслідування наявні рапорти інспектора взводу ДПС ВДАІ Рівненського МВ прапорщика міліції ОСОБА_13, інспектора ДПС ДАІ м.Рівне прапорщика міліції Танчинця О.В., зі змісту яких слідує, що 19.08.2013 о 00 год.11 хв. ними під час чергування був зупинений автомобіль «Фіат Скудо» під керуванням ОСОБА_3, який перебував із явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння ОСОБА_3 відмовився, після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення АА2 № 544234 за ч.1 ст.130 КУпАП.

З матеріалів службового розслідування також вбачається, що позивач неодноразово попереджався керівництвом УМВС щодо недопущення порушення транспортної дисципліни, і зокрема щодо категоричної заборони керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, та ознайомлений із вимогами МВС України, що у разі встановлення такого факту до працівників безальтернативно застосовується дисциплінарне стягнення у виді звільнення з ОВС. Із зазначеними вимогами позивач ознайомлений під підпис.

За результатами службового розслідування був складений висновок від 20.08.2013, відповідно до якого дії ОСОБА_3 кваліфіковано як порушення службової дисципліни, яке виразилось у грубому порушенні Правил дорожнього руху та вимог відомчих наказів МВС, що стосуються дотримання транспортної дисципліни, та пропонується звільнити ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ на підставі п.64 «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

За наслідками проведеного службового розслідування та на підставі затвердженого висновку був виданий наказ УМВС України в Рівненській області № 1376 від 20.08.2013 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», пунктом 1 якого визначено: за порушення службової дисципліни, яке виявилось у грубому порушенні Правил дорожнього руху, вимог відомчих наказів, що стосуються дисципліни і законності, в тому числі транспортної дисципліни, зокрема, наказів МВС України № 81-2007 та № 155-2012, у відповідності до п. 3.7 наказу МВС України № 90-2010, помічника начальника відділу - оперативного чергового штабу Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_3 звільнити з органів внутрішніх справ України на підставі п.64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

На підставі вищевказаного наказу 12.09.2013р. УМВС України в Рівненській області видано наказ № 287 о/с, яким звільнено ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ у запас (з постановленням на військовий облік) за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13, інспектор взводу ДПС ВДАІ Рівненського МВ, пояснив, що під час несення служби спільно з інспектором взводу ДПС ОСОБА_9 19.08.2013 о 00 год. 11 хв. ними був зупинений автомобіль «Фіат-Скудо» під керуванням ОСОБА_3, який виявився працівником міліції. Під час перевірки документів у ОСОБА_3 були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода. ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у спеціалізованій медичній установі, однак він відмовився. Після цього на ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП України, та доставлено в Рівненський МВ УМВС.

Свідок ОСОБА_9, інспектор взводу ДПС ВДАІ Рівненського МВ, дав аналогічні показання.

Свідок ОСОБА_14, старший інспектор з особливих доручень ВІОС УКЗ УМВС України в Рівненській області, пояснив, що 19.08.2013 о 00 год 10 хв. по телефону йому повідомили, що працівники ДАІ зупинили автомобіль під керуванням працівника міліції у стані алкогольного сп'яніння. Приїхавши на місце, він виявив працівника ОВС ОСОБА_3, якого він знав по службі. У ОСОБА_3 були виражені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю, нечітка мова, «скляні» очі. За вказівкою керівництва він доставив ОСОБА_3 в Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області, де перебувало керівництво міськвідділу та обласного управління міліції. При спілкуванні з ОСОБА_3 він визнав, що вживав алкогольні напої, однак відмовився пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння. Після цього ОСОБА_3 був відпущений додому. 19.08.2013 близько 8 години ранку ОСОБА_3 прибув до УМВС України в Рівненській області, оскільки його було запрошено на оперативну нараду керівництва УМВС. Перед нарадою, біля 8 години ранку, ним було відібрано письмове пояснення від ОСОБА_3, при цьому останній визнав вживання ним алкогольних напоїв перед тим як сісти за кермо, під час відібрання пояснення ОСОБА_3 був тверезим. Пояснення ОСОБА_3 писав добровільно, ніякого тиску на нього не чинив і не міг чинити, оскільки знає його по службі і перебуває з ним у нормальних відносинах.

За таких обставин суд критично оцінює твердження позивача про те, що він не перебував за кермом в стані алкогольного сп'яніння, а перебував під дією ліків, а також стосовно того, що йому не пропонувалось пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки такі твердження спростовані письмовими доказами, зокрема, висновком службового розслідування та зібраними в ході його проведення матеріалами, а також показаннями свідків.

Доводи представника позивача про те, що позивача передчасно звільнено за вчинення адміністративного правопорушення, за відсутності рішення суду у справі про зазначене правопорушення, а також щодо порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, - суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 18 Закону України "Про міліцію" встановлює, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991р. (далі - Положення), це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки. Згідно з підпунктом "є" п.64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006р. №3460-IV (далі Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання або неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни.

Зміст службової дисципліни визначений в статті 1 Дисциплінарного статуту як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. зі змінами та доповненнями, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, суд вважає, що керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння вірно кваліфіковане відповідачем під час проведення службового розслідування як дисциплінарний проступок. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача та відсутність остаточного рішення суду у зазначеній справі не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки матеріалами справи стверджено, що звільнення позивача зі служби за порушення службової дисципліни не пов'язане з вчиненням адміністративного правопорушення. Відтак, наявність чи відсутність рішення суду у справі про адміністративне правопорушення не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування.

Суд також враховує, що наказом МВС України від 16.03.2007р. № 81 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу" (п.3.17) встановлено, що до працівників міліції, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.

Аналогічні вимоги містяться і в наказі МВС України від 26.03.2010р. № 90 "Про стан дисципліни і законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення" (п.3.7).

Судом також встановлено, що наказом Національної академії внутрішніх справ від 14.08.2013 № 926 ОСОБА_3 зарахований слухачем 1 курсу Рівненського відділення ННІЗН НАВС, а з 17.08.2013 по 21.08.2013 був відпущений з занять у зв'язку з сімейними обставинами, що підтверджується рапортом начальника Рівненського відділення ННІЗН НАВС Хмуровської Л.С.

Доводи сторони позивача про те, що досліджувані обставини мали місце поза службою, не спростовують складу дисциплінарного проступку, оскільки статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Доводи представника позивача про те, що відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема посилання на те, що пояснення відбиралось до протверезіння позивача, у службовому розслідуванні не брав участі його безпосередній начальник, його не ознайомили з висновком службового розслідування - суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до приписів п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ може накладатися таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Частина 3 ст. 15 Дисциплінарного статуту визначає, що накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває у стані сп'яніння, а також одержання від неї пояснень мають бути відкладені до її протверезіння.

Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України .

Відповідно до п. 6.3.5. зазначеної Інструкції, особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що у проведенні службового розслідування приймав участь безпосередній начальник позивача - начальник Березнівського РВ УМВС полковник міліції Таргоній О.Р., який надав свої пояснення та службову характеристику на позивача.

Дії відповідача в частині не ознайомлення позивача з висновком службового розслідування є правомірними., оскільки позивач не подавав рапорт з проханням ознайомити його із висновком службового розслідування, і сторонами ця обставина не заперечується.

Що стосується доводів сторони позивача про порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 15 Дисциплінарного статуту щодо заборони відібрання пояснень у порушника під час перебування у стані сп'яніння, то такі доводи спростовані показаннями свідка ОСОБА_14, який ствердив, що під час відібрання пояснень позивач був тверезий, пояснення відбирались зранку.

На підставі наведеного, суд не вбачає порушення відповідачем встановленої процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки така процедура повністю відповідає вимогам Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань.

При застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, характеристику позивача за попередній період служби. Вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно зі статтею 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що при прийнятті спірних наказів відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, у строки та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи позивача не свідчать про протиправність дій та рішень суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання дій відповідача щодо його звільнення з органів внутрішніх справ неправомірними, визнання незаконними та скасування наказів УМВС від 20.08.2013 № 1376 та від 12.09.2013 № 287 о/с.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо його звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ неправомірними, визнання незаконними та скасування наказів УМВС від 20.08.2013 № 1376 та від 12.09.2013 № 287 о/с, тому підстави для поновлення його на посаді помічника начальника Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області - оперативного чергового чергової частини штабу, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.09.2013 по день ухвалення рішення суду також відсутні.

За наведених обставин суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.