Ухвала суду № 35426636, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/4242/13-а Головуючий у 1- й інстанції Данилишин В.М.

Суддя - доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Бабенко Д.В.

за участю:

представника позивача Овчаренко Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації про визнання незаконними дій відповідача, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, в якому просив скасувати витяг (з реєстру прав власності на нерухоме майно) на відчуження майна на будівлю продовольчого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та визнати незаконними дії відповідача щодо видачі вказаного витягу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації про визнання незаконними дій відповідача, закрито.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду - скасуванню в частині з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір, з метою вирішення якого позивач звернувся до суду, виник з приводу корпоративних відносин, пов'язаних із володінням та здійсненням ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" та позивачем корпоративних прав, які ґрунтуються на юридичній рівності акціонерів та не мають ознак публічно-правових відносин, у зв'язку з чим спірні правовідносини є господарсько-правовими, а тому не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком в повній мірі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до приписів ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодексом адміністративного судочинства передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

За правилами п. 5 Прикінцевих положень цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що БТІ здійснює владні управлінські функції щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

При цьому, щодо таких дій (бездіяльності) Конституцією чи законами України не встановлено іншого порядку судового провадження, ніж в порядку адміністративного судочинства, що не було враховано судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи, що позивач оскаржує дії суб'єкта владних повноважень, при здійсненні ним владних управлінських функцій, а саме щодо видачі відповідачем витягу (з реєстру прав власності на нерухоме майно), колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в цій частині, оскільки з наведеного вище та в силу приписів ст. 17 КАС України, вимоги позивача в цій частині підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, в частині вимог позивача про скасування витягу (з реєстру прав власності на нерухоме майно) на відчуження майна на будівлю продовольчого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо закриття провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, в силу положень ч.2 ст. 2, ст. 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

В даному випадку, оскаржуваний позивачем витяг (з реєстру прав власності на нерухоме майно) жодним чином не виражає волю суб'єкта владних повноважень, тобто не є його рішенням в розумінні зазначених вище положень КАС України, тому колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині вимог позивача про скасування витягу (з реєстру прав власності на нерухоме майно) на відчуження майна на будівлю продовольчого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що дана вимога не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування витягу (з реєстру прав власності на нерухоме майно) на відчуження майна на будівлю продовольчого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованою, та підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо надання зазначеного вище витягу, на думку колегії суддів, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як в даному випадку позивачем оскаржуються в судовому порядку дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень. Відтак, в цій частині, висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав як акціонера, тобто право позовної вимоги позивача пов'язане із корпоративними правовідносинами, а отже, позовні вимоги мають ознаки господарсько-правового спору, колегія суддів вважає помилковим, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації про визнання незаконними дій відповідача - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року в частині закриття справи щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Старокостянтинівського Бюро технічної інвентаризації оцінки та реєстрації щодо видачі витягу (з реєстру прав власності на нерухоме майно) на відчуження майна на будівлю продовольчого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду в цій частині.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 12 листопада 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.