Ухвала суду № 35425568, 31.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/44822/11

№ К/9991/44822/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина-Тернопіль»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 13а/116-2513 (14/89-2173) Господарського суду Тернопільської області

за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Калина-Тернопіль»

про стягнення заборгованості в сумі 31375,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 27.06.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 скасовано постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.06.2008 та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина-Тернопіль» в доход Державного бюджету України 31375,75 грн.

У касаційній скарзі ТОВ «Калина-Тернопіль» просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 та залишити в силі постанову Господарського суду Тернопільської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками проведеної податковим органом перевірки, результати якої оформлено актом перевірки від 29.03.2008 № 5152/1918/2303/33091084, та процедури адміністративного оскарження позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2008 № 000217230326772 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31375,75 грн. за порушення норм пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 6275,15 грн.

Правомірність вказаного рішення від 16.04.2008 № 000217230326772 про застосування штрафних (фінансових) санкцій була предметом судового розгляду, за наслідками якого постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.08.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009, у справі № 2а-39/08 за позовом ТОВ «Калина-Тернопіль» до Тернопільської ОДПІ про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 встановлено, що до функцій органів державної податкової служби відноситься звернення до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, штрафні (фінансові) санкції за не забезпечення відповідності суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 6275,15 грн. не є податковим боргом у розумінні пункту 1.3 ст.1 Закону № 2181-ІІІ. Однак, встановлений під час судового процесу факт не сплати цих санкцій ТОВ «Калина-Тернопіль», давав податковому органу підстави відповідно до Закону України «Про державну податкову службу України» звернутись до суду із позовом про стягнення цієї суми штрафних (фінансових) санкцій до бюджету.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина-Тернопіль» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош