Ухвала суду № 35425535, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К/800/47591/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Малиніна В.В.,

Весельської Т.Ф.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_4 до Голови Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області Корилкевича Данила Михайловича, Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області про скасування розпорядження,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Голови Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області Корилкевича Данила Михайловича, Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження від 28 березня 2012 року № 240 «Про надання дозволу на побачення та участь у вихованні дитини».

Зазначала, що оскарженим розпорядженням її колишньому чоловіку ОСОБА_7 надано дозвіл на побачення, виховання та утримання його малолітньої доньки ОСОБА_8, два рази на тиждень.

Вважає дане розпорядженням таким, що порушує її законні права та інтереси, виданим поза межами повноважень відповідача та з порушенням вимог Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2013 року, провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрито.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та направлення справи на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні правовідносини не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки регулюються нормами сімейного та цивільного законодавства.

Наведений висновок не можна визнати обґрунтованим, а рішення судів - законними, з огляду на таке.

За перевіркою матеріалів справи позивачем оскаржується розпорядження Голови Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області від 28 березня 2012 року № 240 «Про надання дозволу на побачення та участь у вихованні дитини» та дії відповідача щодо його прийняття.

Видаючи таке розпорядження відповідач керувався стаття 22 та 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу наведених норм слідує, що публічно-правовим спором є спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відтак, суди попередніх інстанцій помилково закрили провадження у справі вважаючи, що на даний спір не розповсюджується юрисдикція адміністративних судів, оскільки, видаючи розпорядження від 28 березня 2012 року № 240 «Про надання дозволу на побачення та участь у вихованні дитини» відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень, на якого Законом України «Про місцеві державні адміністрації» покладено обов'язок по здійсненню таких функцій.

Отже, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Малинін

Т.Ф.Весельська

О.Ф.Ситников