Ухвала суду № 35425401, 31.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/18/11

№ К/9991/18/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2010

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010

у справі № 2а-252/10/1870 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб»

до 1. Державної податкової інспекції в м. Суми,

2. Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 21.07.2009 № 0000452306/0/48702; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 862935, 35 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 постанову суду першої інстанції скасовано у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ м. Суми від 21.07.2009 № 0000452306/0/48702 та у цій частині прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Суми від 21.07.2009 № 0000452306/0/48702; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Суми просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині закриття провадження у справі з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому процесі встановлено, що підставою для зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за податковими деклараціями за лютий, березень 2009 року на 502406,32 грн. та 360529,03 грн. відповідно згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2009 № 0000452306/0/48702 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.07.2009 № 4973/23-6/30991664, про порушення позивачем норм пунктів 1.3, 1.8 ст.1, пункту 10.2 статті 10, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) внаслідок завищення задекларованих за лютий, березень 2009 року сум бюджетного відшкодування на 502406,32 грн. та 360529,03 грн. відповідно, що відповідає сумам ПДВ, включеним до податкового кредиту за податковими накладними, виданими ТОВ «Агро Груп» на поставку сировини (в тому числі, феррохром ФХ025А, ферохром ФХ800, ферросилиций ФС65). За висновком податкового органу позивач не має права на бюджетне відшкодування в цих сумах, оскільки ТОВ «Агро Груп» є посередником в поставках, а факт сплати податкових зобов'язань постачальниками сировини в попередніх поставках - ТОВ «Компанія Мега» та ТОВ ТД «Селена» - не підтверджено через неможливість проведення зустрічних перевірок останніх у зв'язку з припиненням цих юридичних осіб з підстав визнанням банкрутом та ліквідації засновниками відповідно.

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як свідчать наявні у справі докази, висновок ДПІ стосується операцій з поставки ТОВ «Агро Груп» позивачу сировини (феррохром ФХ025А, ферохром ФХ800, ферросилиций ФС6), що використовується позивачем у виробничому процесі, за договором від 07.04.2008 № 79/9-28-08. Виконання господарських операцій з поставки сировини підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарних накладних, податкових накладних, платіжних доручень про перерахування позивачем грошових коштів постачальнику, включаючи суми ПДВ, нараховані в ціні придбання (а.с.28-32). Факт здійснення поставки сировини за договором 07.04.2008 № 79/9-28-08 відповідачем не оспорюється, так само як і факт сплати позивачем ПДВ у сумі, заявленій до відшкодування з бюджету, постачальнику сировини в ціні придбання.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та юридично правильного висновку, що оскільки факт сплати ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» ПДВ у загальній сумі 862935,35 грн., заявленій до відшкодування з бюджету у лютому, березні 2009 року, підтверджується належними доказами, а відповідачем не спростовано факт придбання позивачем сировини, ПДВ в ціні якої включений до податкового кредиту, то неможливість проведення перевірок виконання ТОВ «Компанія Мега» та ТОВ ТД «Селена», конрагентами постачальника позивача у другому та третьому ланцюгах поставки, зобов'язання по сплаті податку до бюджету не тягне негативні наслідки для позивача. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош