Постанова № 35424848, 19.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2013 року 11:58 № 826/17407/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківі В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тотнес"до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:

від позивача: Семченко В.В.

від відповідача: Кальковець В.Л.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотнес", звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТНЕС» (код ЄДРПОУ 38292091), в результаті якої було складено Акт №951/26- 55-22-04/38292091 від 30.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотнес» (код за ЄДРПОУ 38292091) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» (код 38464157) за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо формування в Акті №951/26-55-22-04/38292091 від 30.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотнес» (код за ЄДРПОУ 38292091) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» (код 38464157) за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року висновків: «Виходячи з того, що ТОВ «Тотнес» не надано підтверджуючих документів здійснення фінансово-господарської діяльності та формування податкового кредиту та податкових зобов'язань на письмовий запит ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та у зв'язку з відсутністю за податковою адресою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за січень, лютий та березень 2013 року, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями)»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м, Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ТОТНЕС» код ЄДРПОУ 38292091), зазначених останнім в податкових деклараціях за січень, лютий, березень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок організації та проведення зустрічної звірки, а оскаржуваний акт було складено з порушенням вимог чинного законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії такими, що вчинені на підставі та на виконання норм діючого податкового законодавства України, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві було підготовлено Запит від 30.09.2013 р. №9394/10/26-55-22-04-10 про надання пояснень та документально підтвердження ТОВ «Тотнес» по господарським взаємовідносинах з ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» за період з 01.12.2012 р. по 31.07.2013 р. (надалі по тексту Запиту від 30.09.2013 р. №9394/10/26-55-22-04-10)

З метою вручення Запиту від 30.09.2013 р. №9394/10/26-55-22-04-10 Податковим органом було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Тотнес»: м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. №24, кВ. 68.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві було складено Акт від 30.08.2013 р. №679/26-55-22-04/38292091 про незнаходження за податковою адресою ТОВ «Тотнес»: м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. №24, кВ. 68.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві було складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тотнес» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року. За результатами звірки було складено Акт від 30.08.2013 р. №951/26-55-22-04/38292091 (надалі по тексту Акт).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.20.1.6. п.20.1. ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.73.5. ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що акт від 30.08.2013 р. №951/26-55-22-04/38292091 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року є виключно службовим документом, який, при цьому, не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку з призначенням перевірки та складанням акту про неможливість проведення зустрічної звірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

Щодо позовних вимог про зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м, Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ТОТНЕС» код ЄДРПОУ 38292091), зазначених останнім в податкових деклараціях за січень, лютий, березень 2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження факту внесення до АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та до облікової картки відомості на підставі Акту, які б мали вплив на дані задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань за період з за січень, лютий, березень 2013 року.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем були внесені відомості до АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та до облікової картки на підставі акта, які мали вплив на дані задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях за січень, лютий, березень 2013 року, а отже і підстави для зобов'язання відповідача вилучити зазначені відомості та вчинити певні дії у Суду відсутні.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ТОТНЕС» код ЄДРПОУ 38292091), зазначених останнім в податкових деклараціях за січень, лютий, березень 2013 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук