Постанова № 35424806, 22.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2013 року № 826/15714/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 3 квітня 2013 року № 0004052204.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" неправомірно зроблений висновок про безпідставність віднесення до валових витрат вартість послуг на страхування фінансових ризиків, які передбачають можливість неотримання товарів від постачальників, оскільки витрати по страхуванню відносяться до інших витрат та є витратами періоду, в якому вони понесені, а не витратами, що формують собівартість реалізованих товарів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень по суті заявлених позовних вимог суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Ухвалу суду отримано представником відповідача 22 жовтня 2013 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В період з 11 лютого 2013 року по 1 березня 2013 року на підставі направлень від 11 лютого 2013 року № 256/22-4, № 501/22-1, № 502/22-1, № 48/17-05, № 262/22-6, № 300/22-10, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу № 268 від 29 січня 2013 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 18 березня 2013 року № 248/22-4/34880036, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", зокрема, підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6, пункту 138.8, пункту 138.9, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 158 741 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 3 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0004052204, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" суму грошового зобов'язання в розмірі 158 741 грн., з якої: за основним платежем - 158 741 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000.

Під час розгляду справи встановлено, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат вартість послуг на страхування фінансових ризиків, оскільки вони повністю відносяться на формування собівартості таких товарів та не пов'язані із провадженням позивачем господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 3 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", як страхувальником, укладено генеральний договір № 03/10/11/ПИ-Ф добровільного страхування фінансових ризиків, за умовами якого страхувальник сплачує страховику страхові платежі, а страховик при настанні страхового випадку здійснює страхову виплату страхувальнику в межах страхової суми і на умовах, передбачуваних даним генеральним договором. Згідно пункту 1.3 договору, фінансовий ризик - це фінансові збитки страхувальника, які виникнуть внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом страхувальника ("постачальником") своїх зобов'язань згідно договорів поставки, і які перешкоджають отриманню страхувальником очікуваних доходів від його комерційної діяльності в зв'язку з невиконанням зобов'язань контрагентом ("постачальником").

3 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" підписана додаткова угода № 1/ПИ-Ф до генерального договору № 03/10/11/ПИ-Ф, яким викладено пункт 4.7 генерального договору в наступній редакції: "Страховик несе страхову відповідальність з моменту підписання договору".

Згідно додаткової угоди № 1/ПИ-Ф від 3 жовтня 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ПАТ "Лебединський МБДЕЗ "Темп" своїх зобов'язань згідно договору № 90 від 15 червня 2009 року, рахунок-фактура № 322-0000288 від 30 вересня 2011 року на суму 4 667 246,54 грн., страховий платіж - 439 665,60 грн.

Згідно додаткової угоди № 2/ПИ-Ф від 1 листопада 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Донпромелектротех" своїх зобов'язань згідно договору № 09/02/11-01 від 9 лютого 2011 року, специфікація № 7 від 1 листопада 2011 на суму 940 000 грн., страховий платіж - 88 364,43 грн.

Згідно додаткової угоди № 3/ПИ-Ф від 21 листопада 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Донпромелектротех" своїх зобов'язань згідно договору № 09/02/11-01 від 9 лютого 2011 року, специфікація № 8 від 21 листопада 2011 на суму 940 000 грн., страховий платіж - 88 364,43 грн.

Згідно додаткової угоди № 4/ПИ-Ф від 1 грудня 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Донпромелектротех" своїх зобов'язань згідно договору № 09/02/11-01 від 9 лютого 2011 року, специфікація № 9 від 1 грудня 2011 на суму 784 900,67 грн., страховий платіж - 73 785,09 грн.

10 січня 2012 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" виписаний рахунок № 727 на сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" суми добровільного страхування фінансових ризиків в розмірі 690 179,54 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, сплачену суму добровільного страхування фінансових ризиків в розмірі 690 179,54 грн. позивачем віднесено до валових витрат 4 кварталу 2011 року та відображено у рядку 06.3 декларації "Витрати на збут".

При цьому, підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

З урахуванням наведеного, суд приймає до уваги висновки акту перевірки відносно того, що господарські операції щодо добровільного страхування фінансових ризиків не підпадають під визначення витрат на збут. Вказані обставини не заперечені представником позивача під час розгляду справи. Разом з тим, представник позивача вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" правомірно віднесено понесені витрати до витрат того періоду в якому вони були понесені, оскільки інші витрати, до яких належать витрати на страхування, так само, як і витрати на збут також відносяться до витрат того періоду в якому вони були понесені.

Щодо висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, відносно того, що вартість послуг на страхування фінансових ризиків, які передбачають можливість неотримання товарів від постачальників при умові наявності попередньої оплати за них, повністю відноситься на формування собівартості таких товарів, а тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" безпідставно відображено вартість страхових послуг до валових витрат за 4 квартал 2011 року (за період в якому вони були здійснені), суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України).

Пунктом 138.5 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу, плата за оренду земельних і майнових паїв, кооперативні виплати фізичним особам - членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу (пункт 138.9 статті 138 Податкового кодексу України).

Разом з тим, згідно підпункту 140.1.6 пункту 140.1. статті 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивачем правомірно відображено витрати по добровільному страхуванню фінансових ризиків у тому періоді в якому вони були здійснені, оскільки вартість зазначених послуг не вливає на формування собівартості таких товарів та не відноситься до собівартості.

Разом з тим, суд зазначає, витрати по добровільному страхуванню фінансових ризиків відносяться до валових витрат подвійного призначення, тобто таких, які в рахунок зменшення податкової бази приймаються у разі, якщо вони пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю підприємства.

Як встановлено під час розгляду справи, додаткові угоди до договору добровільного страхування фінансових ризиків укладалися між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" з метою добровільного страхування фінансових ризиків по наступним господарським операціям.

З матеріалів справи вбачається, що 9 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех", як постачальником, укладено договір поставки № 09/02/11-01, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Згідно пункту 4.1 договору, ціна визначається даним договором і приймається сторонами у національній валюті України - гривні, на умовах EXW. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації до даного договору. Ціна продукції узгоджена у специфікації до даного договору. Ціна продукції узгоджена у специфікації до даного договору включає: вартість продукції, тари, після продажного обслуговування, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно пункту 5.1. Пунктом 5.1 договору визначено, що постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах EXW відповідно до вимог "Інкотермс". Поставка продукції проводиться партіями протягом 2011 року, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Кожна партія продукції постачається протягом 10 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці (пункт 5.2 договору). Згідно пункту 6.1 договору, попередня оплата у розмірі 50% від узгодженої сторонами партії товару, проводиться протягом п'яти банківських днів після підписання специфікації до договору. Остаточний розрахунок здійснюється протягом двох банківських днів після отримання товару.

Згідно додаткової угоди № 1 від 9 лютого 2011 року до договору поставки від 9 лютого 2011 року № 09/02/11-01, пункт 6.1 договору викладено в наступній редакції: Оплата по договору здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% передоплати.

Згідно специфікації № 7 від 1 листопада 2011 року до договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" замовило хомут тяговий вартістю 940 000 грн.

Згідно специфікації № 8 від 21 листопада 2011 року до договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" замовило хомут тяговий вартістю 940 000 грн.

Згідно специфікації № 9 від 1 грудня 2011 року до договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" замовило хомут тяговий вартістю 784 900,67 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех" виписало Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" рахунки на оплату № 127 від 1 листопада 2011 року, № 137 від 17 листопада 2011 року, № 152 від 6 грудня 2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" товар, згідно видаткових накладних № 53 від 8 листопада 2011 року, № 59 від 22 листопада 2011 року, № 72 від 21 грудня 2011 року.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 2 від 1 листопада 2011 року на загальну суму 400 000 грн., в тому числі ПДВ - 66 666,67 грн.;

- № 8 від 4 листопада 2011 року на загальну суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.;

- № 9 від 8 листопада 2011 року на загальну суму 240 000 грн., в тому числі ПДВ - 40 000 грн.;

- № 15 від 21 листопада 2011 року на загальну суму 940 000 грн., в тому числі ПДВ - 156 666,67 грн.;

- № 5 від 7 грудня 2011 року на загальну суму 784 900 грн., в тому числі ПДВ - 130 816,67 грн.

15 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп", як постачальником, укладено договір поставки № 90, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлені у специфікації до даного договору терміни у власність покупця деталі автогальма до вантажних вагонів, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору. Згідно пункту 1.2 договору, ціна, загальна кількість, асортимент товару, що поставляється за цим договором визначається у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами, та у відповідних накладних на поставку кожної партії товару. Згідно пункту 2.2 договору, поставка товару проводиться в терміни, що передбачені в специфікаціях до даного договору. Пунктом 3.4 договору визначено, що загальна сума даного договору складає загальну вартість поставленого товару, яка передбачена в усіх специфікаціях та додаткових угодах до договору.

29 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" підписана додаткова угода № 1 до договору поставки, якою сторони виклали пункт 8.1 в наступній редакції: "Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами".

24 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" підписаний додаток № 1 до договору поставки, яким сторони виклали пункт 3.1 в наступній редакції: "Орієнтована сума даного договору становить 50 000 000 грн. у тому числі ПДВ 20%".

6 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" підписаний додаток № 2 до договору поставки, яким сторони виклали пункт 3.1 в наступній редакції: "Орієнтована сума даного договору становить 80 000 000 грн. у тому числі ПДВ 20%".

Згідно специфікації № 1 від 15 червня 2009 року до договору поставки, загальна вартість даної специфікації складає 383 400 грн.

Згідно специфікації № 2 від 15 березня 2010 року до договору поставки, загальна вартість даної специфікації складає 30 199 588,40 грн.

Згідно специфікації № 3 від 1 червня 2011 року до договору поставки, загальна вартість даної специфікації складає 878 740,84 грн.

Згідно специфікації № 4 від 29 липня 2011 року до договору поставки, загальна вартість даної специфікації складає 1 355 238,59 грн.

Згідно специфікації № 5 від 30 вересня 2011 року до договору поставки, загальна вартість даної специфікації складає 12 538 681 грн.

Згідно специфікації № 6 від 6 січня 2012 року до договору поставки, загальна вартість даної специфікації складає 9 118 534,39 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" виписало Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" рахунок-фактуру № ЛТ-0000288 від 30 вересня 2011 року на загальну суму 4 677 246,54 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" поставило позивачу товар, згідно видаткових накладних від 11 жовтня 2011 року № ЛТ-000345, від 24 жовтня 2011 року № ЛТ-000356, від 28 жовтня 2011 року № ЛТ-000365, від 28 жовтня 2011 року № ЛТ-000364, від 14 листопада 2011 року № ЛТ-000388, від 24 листопада 2011 року № ЛТ-000392, від 29 листопада 2011 року № ЛТ-000397, від 29 листопада 2011 року № ЛТ-000398, від 7 грудня 2011 року № ЛТ-000411, від 15 грудня 2011 року № ЛТ-000419, від 22 грудня 2011 року № ЛТ-000427, від 25 грудня 2011 року № ЛТ-000429, від 27 грудня 2011 року № ЛТ-000430, від 27 грудня 2011 року № ЛТ-000431, від 28 грудня 2011 року № ЛТ-000434, від 30 грудня 2011 року № ЛТ-000438.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 1 від 3 жовтня 2011 року на загальну суму 93 574,54 грн., в тому числі ПДВ - 15 595,76 грн.;

- № 14 від 18 жовтня 2011 року на загальну суму 175 000 грн., в тому числі ПДВ - 29 166,67 грн.;

- № 17 від 24 жовтня 2011 року на загальну суму 195 000 грн., в тому числі ПДВ - 32 500 грн.;

- № 24 від 28 жовтня 2011 року на загальну суму 91,93 грн., в тому числі ПДВ - 15,32 грн.;

- № 1 від 1 листопада 2011 року на загальну суму 1 199 908,07 грн., в тому числі ПДВ - 199 984,68 грн.;

- № 19 від 23 листопада 2011 року на загальну суму 220 000 грн., в тому числі ПДВ - 36 666,67 грн.;

- № 22 від 25 листопада 2011 року на загальну суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.;

- № 34 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 130 000 грн., в тому числі ПДВ - 21 666,67 грн.;

- № 4 від 5 грудня 2011 року на загальну суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.;

- № 5 від 7 грудня 2011 року на загальну суму 250 000 грн., в тому числі ПДВ - 41 666,67 грн.;

- № 9 від 12 грудня 2011 року на загальну суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.;

- № 15 від 16 грудня 2011 року на загальну суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.;

- № 18 від 20 грудня 2011 року на загальну суму 200 000 грн., в тому числі ПДВ - 33 333,33 грн.;

- № 20 від 22 грудня 2011 року на загальну суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.;

- № 22 від 23 грудня 2011 року на загальну суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ - 8 333,33 грн.;

- № 26 від 28 грудня 2011 року на загальну суму 12 176,57 грн., в тому числі ПДВ - 2 029,43 грн.;

- № 29 від 29 грудня 2011 року на загальну суму 650 000 грн., в тому числі ПДВ - 108 333,33 грн.;

- № 32 від 30 грудня 2011 року на загальну суму 147 299,68 грн., в тому числі ПДВ - 24 549,95 грн.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що страхування ризиків та майна позивача було здійснено в рамках його господарської діяльності.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки від 18 березня 2013 року № 248/22-4/34880036, основною підставою для висновку про неналежність спірних виплат позивача за договором страхування до валових витрат податковим органом фактично зазначено недоцільність цих витрат та їх необов'язковий характер.

Згідно статті 4 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 85/96-ВР) предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина перша статті 6 Закону № 85/96-ВР).

Пунктом 18 частини четвертої статті 6 Закону № 85/96-ВР встановлено, що видом добровільного страхування може бути страхування фінансових ризиків.

При цьому, суд зазначає, що до повноважень податкового органу належить лише контроль за дотриманням суб'єктом господарювання податкового законодавства, тоді як оцінка ефективності діяльності платника перебуває поза межами компетенції органів податкової служби. А відтак обґрунтованість витрат платника, які зменшують у цілях оподаткування отримані ним доходи, не може оцінюватися з точки зору їх доцільності та раціональності для досягнення економічного результату.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року № К/9991/22856/12.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що доказів страхування позивачем фіктивних операцій податковим органом не подано; факту неспіврозмірності страхових виплат з вартістю застрахованого товариством майна відповідачем не доведено, тоді як оцінка ймовірності втрати або пошкодження такого майна також не є компетенцією податкового органу.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат по сплаченим сумам добровільного страхування фінансових ризиків, тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 3 квітня 2013 року № 0004052204 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 3 квітня 2013 року № 0004052204.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" судові витрати у розмірі 1 590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева