УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2013 р. справа № 804/7167/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. у справі №804/7167/13-аза позовом:Приватного підприємства «Омега» до: про:Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
24.05.2013р. Приватне підприємство «Омега» (далі - ПП «Омега») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 4-9/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №804/7167/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 -2/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну позовних вимог / а.с. 148-154/ на те, що в результаті проведеної відповідачем позапланової перевірки ПП «Омега» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р. по податку на прибуток, за період з 01.04.2010р. по 28.02.2013р. по податку на додану вартість (далі - ПДВ) було складено акт №2504/222/24990740 від 29.04.2013р., у якому, за результатами проведеної перевірки, податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, яке призвело до заниження податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на суму 1675260 грн., та заниження податку на додану вартість на суму 15222 грн. за серпень 2012р., за результатами перевірки відповідачем у справі 22.05.2013р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001671501, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 1928954, 75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 1703144 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) -225810,75 грн.; № 0001681502, яким визначено податкове зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 22833 грн., у тому числі основний платіж (збільшення)- 15222грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 7611 грн.;. позивач вважає висновки податкового органу за результатами перевірки та прийняті на підставі акту перевірки вищезазначені податкові-повідомлення рішення необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що податковим органом безпідставно для визначення розміру податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток протягом перевіряємого періоду застосовується поняття «справедлива статистична вартість», оскільки податкове законодавство та Положення (стандарти) бухгалтерського обліку не містять визначення такого терміну, що свідчить про відсутність в податковому законодавстві вимог щодо застосування до об'єкту оподаткування поняття «справедлива вартість», позивач вважає що фінансова звітність та податковий облік здійснювався ним протягом перевіряємого періоду без порушень норм чинного законодавства, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0001671501, № 0001681502 від 22.05.2013р., крім цього податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ - декларації з ПДВ за березень 2013р., за результатами якої було складено акт №2530/153/24990740 від 29.04.2013р. , у ході цієї перевірки податковим органом зроблено висновок про заниження суми, що за результатами звітного періоду підлягає до сплаті платником податку до бюджету на суму 580951 грн., та за результатами цієї перевірки відповідачем у справі 01.06.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000181503, яким зменшено суму від'ємного значення суми ПДВ за березень 2013р. на суму 576889 грн.; №0000191503 , яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 721111,25 грн. , у тому числі оcновний платіж (збільшення) - 576889 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 144222,25 грн., але позивач вважає висновки камеральної перевірки необґрунтованими та безпідставними, оскільки ВМД, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту суми 576889 грн. були наявні на підприємстві на момент формування ним податкової звітності та наявні на момент проведення відповідачем як виїзної позапланової перевірки так і камеральної перевірки, що підтверджується тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки, предметом перевірки у якій був і березень 2013р. підприємству було донараховано ПДВ на суму 15222 грн., тому позивач вважає, що ним податковий кредит було сформовано відповідно до вимог діючого законодавства, висновки податкового органу у акті перевірки №2530/153/24990740 від 29.04.2013р. та прийняті за результатами цієї перевірки податкові-повідомлення -рішення є необґрунтованими та безпідставними, тому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000181503 від 01.06.2013р. про зменшення суми від'ємного значення ПДВ за березень 2013р. у розмірі 576889 грн., та №0000191503 від 01.06.2013р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 144222,25 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. у справі №804/7167/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0001671501, № 0001681502 від 22.05.2013р., № 0000181503 , №0000191503 від 01.06.2013р.. (суддя Захарчук Н.В.) / а.с. 183-190/.
Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 196-198/ , у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 17.06.2013р. у даній справі та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 17.06.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи та постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПП «Омега» , ідентифікаційний код 24990740, зареєстровано як юридична особа 22.07.1997р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та як платник податків підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська / а.с. 132-142/.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 02.02.2013р. по 22.04.2013р. було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р. , по податку на прибуток за період з 01.04.2010р. по 28.02.2013р. по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №2504/222/23990740 від 29.04.2013р. ( далі - акт перевірки) / а.с. 12-42/.
Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 12-42/, у ході перевірки податковим органом, серед іншого, було зроблено висновки про порушення суб'єктом господарювання, позивачем у справі :
· п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України в результаті чого у період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року підприємством не включено до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за цей період в сумі 1675260 грн.;
· п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 188.1 ст. 188, п.198.6 ст. 198 , п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого безпідставно включив до рядка 24 декларації з ПДВ (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) 561667 грн. тим самим створивши переплату на особовому рахунку, у зв'язку з чим підлягає донарахуванню сума ПДВ - 15222 грн. за серпень 2012р..
За результатами перевірки на підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 22.05.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення :
· №0001671501, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 1928954, 75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 1703144 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) -225810,75 грн. / а.с. 11/;
· № 0001681502, яким визначено податкове зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 22833 грн., у тому числі основний платіж (збільшення)- 15222грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 7611 грн./ а.с. 10/.
Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем у справі протягом перевіряємого періоду п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України в результаті чого у період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року підприємством не включено до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за цей період в сумі 1675260 грн. (п. 3.1 акту перевірки №2504/222/23990740 від 29.04.2013р.) колегія суддів вважає зазначити наступне.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що висновок про необхідність донарахування позивачу у справі за результатами перевірки податку на прибуток ґрунтується на висновках податкового органу про те, що ПП «Омега», яке протягом перевіряємого періоду здійснювало діяльність з придбання у нерезидентів одягу та взуття, які були у використанні, повинно було розраховувати об'єкт оподаткування, виходячи зі «справедливої статистичної вартості», про що зазначено у абз. 4 стор. 8 акту №2504/222/23990740 від 29.04.2013р.
Сукупний аналіз норм податкового законодавства та Положень бухгалтерського обліку-17 (далі ПБО-17), яким встановлені методологічні засади відображення вітчизняними підприємствами та організаціями даних про витрати, активи і зобов'язання з податку на прибуток у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, не міститься визначення термінів «справедлива статистична вартість» та «статистична вартість», що свідчить про відсутність необхідності керуватися такими термінами під час здійснення розрахунку об'єкту оподаткування, при цьому необхідно зазначити, що поняття справедливої вартості було надано Законом України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», який введено в дію з 01.01.2000р., та введенням в дію Національних положень (Стандартів) бухгалтерського обліку ( далі - П(с)БО), відповідно до яких «справедлива вартість» - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язань в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, при цьому згідно вимог стандартів бухгалтерського обліку визначається справедлива вартість основних засобів (П (с) БО 7), нематеріальних активів (П (с) БУ 8) та запасів (П(с) БО 9), що є необхідним для отримання достовірної та об'єктивної інформації при їх оцінці і переоцінці.
Оподаткування операцій податком на прибуток здійснюється згідно з пп. 14.1.71 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до яких звичайна ціна товарів визначається сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України і якщо не доведено зворотне, така договірна ціна вважається ринковою ціною, при цьому порядок визначення звичайних цін зазначений у ст. 39 Податкового кодексу України та для імпортованих товарів, відповідно до п. 39.13 ст. 39 Податкового кодексу України, звичайною ціною продажу на території України є ринкова вартість, але не нижче митної вартості, а з урахуванням п. 1, 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України визначення звичайних цін здійснюється: до 01.01.2013 р. - згідно п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; з 01.01.2013 р. - згідно ст. 39 Податкового кодексу України.
Таким чином, ст. 39 Податкового кодексу України, зокрема і п. 39.13 цієї статті, який визначає ціну продажу імпортного товару на території України на рівні, не нижче митної вартості, вступає в дію тільки з 01.01.2013 року, а норми п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які діють до 01.01.2013 p., не містять вимоги визнання митної вартості в якості звичайної ціни товару.
Отже, при оподаткуванні податком на прибуток продавець товарів (як у випадку продажу «звичайному» покупцеві, так і у випадку продажу пов'язаній особі) до 01.01.2013 року визнає дохід від продажу імпортного товару на території України, у розмірі договірної вартості товару без ПДВ, при цьому визнання доходу здійснюється, згідно з чинним законодавством, на момент визнання:
- до 01.04.2011 р. - дата першої події, яке настало раніше - оплата чи відвантаження, згідно з п. 11.3.1 ст. 11 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» ;
- з 01.04.2011 р. - дата переходу покупцеві права власності на товар, згідно з п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України.
Приймаючи до уваги вищенаведені норми податкового законодавства колегія суддів вважає, що в податковому законодавстві відсутні вимоги, щодо застосування поняття «справедливої вартості» до об'єкта оподаткування, і відповідно до вимог Податкового кодексу України оподаткування повинно здійснюватись за звичайною або митною вартістю (ст. 39 Податкового кодексу України), а враховуючи те, що перевірка позивача податковим органом здійснювалась за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012р., тобто під час застосування п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що передбачено п. 1, 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України, то вимоги податкового органу, щодо включення до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю є незаконними та безпідставними, що свідчить про необґрунтованість висновку податкового органу про необхідність донарахування позивачу податку на прибуток за перевіряємий період у загальному розмірі 1675260 грн..
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим органом у податковому повідомленні - рішенні № 0001671501 від 22.05.2013р., яке оскаржується позивачем у справі, безпідставно збільшено суму донарахованого позивачу на підставі акту перевірки №2504/222/23990740 від 29.04.2013р. податку на прибуток, оскільки в акті перевірки податковий орган зазначає про заниження податку на прибуток в сумі 1675260 грн., у подальшому податковий орган оформлює проект розрахунку штрафних фінансових санкцій у розмірі 216840 грн., разом до сплати по податку на прибуток 1892101 грн. /а.с. 43/, але у оскаржуваному податковому повідомленні-рішення визначає позивачу за результатами перевірки на підставі акту перевірки №2504/222/23990740 від 29.04.2013р. податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1928954грн. / а.с. 11/.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно безпідставності та необґрунтованості зроблено податковим органом за результатами перевірки висновку про порушення позивачем п.135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, в результаті чого у період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року підприємством не включено до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за цей період в сумі 1675260 грн, та про необґрунтованість та безпідставність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001671501 від 22.05.2013р..
Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 188.1 ст. 188, п.198.6 ст. 198 , п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до безпідставного віднесення до рядка 24 декларації з ПДВ (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) 561667 грн., яке у свою чергу призвело до створення переплати на особовому рахунку, у зв'язку з чим підлягає донарахуванню сума ПДВ - 15222 грн. за серпень 2012р. ( п.3.2.3 акту перевірки), необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984, - за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Але з наданої суду ксерокопії акту перевірки №2504/222/23990740 від 29.04.2013р. вбачається, що посадовими особами відповідача в порушення вищезазначеної норми, яка визначає певні вимоги щодо оформлення результатів перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в акті не було відображено факт заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1 529 502 грн., в тому числі за липень 2011 року 576 889,00 грн., за серпень 2011 року 353 574,00 грн., за 2012 рік 599 039, 00 грн., за травень 53 301, 00 грн., за вересень 140346, 00 грн., за жовтень 319 124, 00грн., за листопад 29897, 00 грн., за грудень 56371, 00 грн..
При цьому необхідно зазначити, що під час проведення перевірки позивачем у справі були надані посадовим особам відповідача усі необхідні первинні документи - експортні та імпортні вантажні митні декларації (далі - ВМД) , Реєстри отриманих та виданих податкових накладних, які у свою чергу були у повному обсязі відображені в доповненнях до акту перевірки, наведені в доповненні 10 по рахункам 632 та 37, в яких відображені нарахування та оплата митних платежів, включаючи ПДВ, який відноситься до податкового кредиту, і для складання доповнення 10 були використані всі ВМД, які підтверджують задекларований позивачем податковий кредит / а.с. 60-105/.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок податкового органу про заниження позивачем у справі ПДВ на суму 15222 грн. за серпень 2012р. є недоведеним, а тому прийняте за результатами перевірки податкове-повідомлення-рішення № 0001681502, яким визначено податкове зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 22833 грн., у тому числі основний платіж (збільшення)- 15222грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 7611 грн., є необґрунтованим та безпідставним, і суд першої інстанції обґрунтовано визнав його протиправним та скасував, задовольнив у цій частині заявлені позивачем позовні вимоги.
Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити про безпідставність тверджень податкового органу з посиланням на акт перевірки №399/226/229904740 від 08.11.2012р. / а.с. 44-59/ щодо зняття з позивача за результатами цієї перевірки залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) , в розмірі 576889 три., оскільки на думку податкового органу ПП «Омега» втратив право на формування рядка 24 декларації з серпня 2012 року і включення відповідно до уточнюючого розрахунку № 9016519847 від 29.03.2013 року в 24 рядок декларації ПДВ суми в розмірі 561667 грн. є порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки спірна сума ПДВ в розмірі 576889 грн. була нарахована відповідно до ВМД за липень 2011р., а відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу за платником зберігається право включити в податковий кредит суму ПДВ протягом 365 днів з дати оформлення ВМД, що і було зроблено ПП «Омега» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в липні 2012 року, зазначені обставини та право позивача щодо внесення спірної суми ПДВ до 24 рядка підтверджується електронним повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про результати електронної обробки даних податкової звітності № рdv/479932, яким податковий орган - відповідач у справі підтверджує той факт, що уточнення, які здійснюються до рядку 24 декларації з ПДВ проводяться у порядку який встановлено ст. 50 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності передбачених ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів) / а.с. 60-131/.
Також у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що податковим органом - відповідачем у даній адміністративній справі, було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ - декларації з ПДВ за березень 2013р., за результатами якої було складено акт №2530/153/24990740 від 29.04.2013р. / а.с. 155-157/.
Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 155-157/ у ході перевірки відповідачем зроблено висновок про заниження суми, що за результатами звітного періоду підлягає до сплаті платником податку до бюджету на суму 580951 грн..
За результатами перевірки відповідачем у справі 01.06.2013р. на підставі акту перевірки №2530/153/24990740 від 29.04.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:
· № 0000181503, яким зменшено суму від'ємного значення суми ПДВ за березень 2013р. на суму 576889 грн. / а.с. 159/
· №0000191503 , яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 721111,25 грн. , у тому числі оcновний платіж (збільшення) - 576889 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 144222,25 грн. / а.с. 158/.
У акті перевірки №2530/153/24990740 від 29.04.2013р. відповідач посилається на те, що залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) дорівнює 0, як і залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) також дорівнює 0, але податковим органом під час проведення перевірки не взято до уваги наявність поданого позивачем у справі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок№9016519847 від 29.03.2012р., який ПП «Омега» було подано саме з метою уточнення даних, які будуть відображені в декларації за березень 2013р., яка була предметом проведеної позивачем перевірки.
З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 1 , ч. 2 ст. 71 КАС України, не було доведено обґрунтованості та правомірності прийняття ним податкових повідомлень-рішень № 0000181503 від 01.06.2013р. про зменшення суми від'ємного значення ПДВ за березень 2013р. у розмірі 576889 грн. та №0000191503 від 01.06.2013р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 144222,25 грн., а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість заявлених позивачем у цій частині позовних вимог та постановив правильне рішення щодо задоволення цієї частини позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 17.06.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. у справі №804/7167/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено - 14.11.2013р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Судове рішення № 35424566, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 872/11423/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: