Ухвала суду № 35424125, 11.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

s="fs37">УХВАЛА

>ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р.

справа № 2а/0470/8000/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Юхименка О.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

- Державної податкової служби у Дніпропетровській області

- Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 06.09.2011р. у справі №2а/0470/8000/11

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТ»

ONT >до:

третя особа:

про:

Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

Державної податкової служби у Дніпропетровській області

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

06.07.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БАТ» (далі – ТОВ «БАТ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі – Верхньодніпровська ОДПІ), Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області ( далі – ДПА у Дніпропетровській області), про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 2-14 том 1/

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2011р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/8000/11 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. у справі №2а/0470/8000/11 змінено процесуальне положення ДПА у Дніпропетровській області з відповідача у справі на третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача / а.с. 214 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. у справі №2а/0470/8000/11 провадження у справі щодо позовних вимог ТОВ «БАТ» до Верхньодніпровської ОДПІ, третя особа ДПА у Дніпропетровськвій області, про визнання дій протиправними – закрито / а.с. 1-4 том 2/.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем у справі позапланової виїзної перевірки позивача щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та валових витрат сформованих за рахунок ТОВ «Дніпро-Бріг» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., було складено акт №6/230-31754090 від 24.02.2011р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Дніпро-Бріг», відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій, що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2010р.( в тому числі ІІІ квартал) на суму 97224 грн., та заниження ПДВ за серпень 2010р. на суму 77790 грн., та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) на підставі акту перевірки 12.03.2011р. було прийнято податкові повідомлення – рішення: №0000162300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток у сумі 121530 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 97224 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 24306 грн.; та № 0000172300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у сумі 97230 грн., у тому числі основний платіж (збільшення)- 77790грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 19448 грн., позивач не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями оскаржив їх та відповідачем у справі було повторно проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та валових витрат сформованих за рахунок ТОВ «Дніпро-Бриг» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. за результатами якої було складено акт №57/230-31754090 від 05.05.2011р., у якому податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Дніпро-Бриг», відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій, що призвело до заниження податку на прибуток за 2010р. на суму 342431 грн., та заниження ПДВ за 2010р. на суму 2739450 грн., та за результатами перевірки відповідачем у справі на підставі акту перевірки 10.06.2011р. було прийнято податкові повідомлення – рішення: №0001032300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток у сумі 306509 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 245207 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 61302 грн.; та № 0001022300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у сумі 245208 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 196166грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 49042 грн., позивач вважає що висновки податкового органу у актах перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагент позивача – ТОВ «Дніпро-Бріг», на момент укладення договорів та виконання сторонами за договорами своїх зобов’язань був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентом своїх зобов’язань за договором, що свідчить про те, що ця угода були укладена свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, тому позивач вважає, що прийняті відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях відповідача, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення: №0000162300/0 , № 0000172300/0 від 12.03.2011р., та № №0001032300/0, № 0001022300/0 від 10.06.2011р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. у справі №2а/0470/8000/11 адміністративний позов задоволено, визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000162300/0 , № 0000172300/0 від 12.03.2011р., та № №0001032300/0, № 0001022300/0 від 10.06.2011р. винесені Верхньодніпровською ОДПІ (суддя Ніколайчук С.В.) / а.с. 142-149 том 2 /.

Відповідач та третя особа у даній справі, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. у даній справі, подали апеляційні скарги / а.с. 164-172 том 2 та а.с. 176 том 2/, у яких посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції від 06.09.2011р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у справі у письмових запереченнях на апеляційні скарги / а.с. 1-10 том 3/, з урахуванням додаткових заперечень на апеляційні скарги /а.с. 11-16 том 3/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об’єктивно та повно з’ясовано усі фактичні обставини справи та постановлено рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційні скарги відповідача та третьої особи у справі залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 06.09.2011р. залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013р. у справі №2а/0470/8000/11 здійснено процесуальне правонаступництво:

- відповідача у справі - Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, правонаступником - Верхньодніпровською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі – Верхньодніпровська ОДПІ);

- третьої особи у справі – Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, правонаступником – Державною податковою службою у Дніпропетровські області (далі – ДПС у Дніпропетровській області).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційних скаргах відповідача та третьої особи у справі, просив суд апеляційні скарги задовольнити, постанову суду першої інстанції від 06.09.2011р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційних скарг відповідача та третьої особи у справі, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційні скарги та додаткових письмових запереченнях на апеляційні скарги, просив суд апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 06.09.2011р. у даній справі залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився. Третя особа у справі про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлена належним чином / а.с. 49,50 том 3/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника суд у встановленому законом порядку не повідомила. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника третьої особи у справі.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «БАТ», ідентифікаційний код 31754090, зареєстровано як юридичну особу 28.12.2001р. виконавчим комітетом Вільногірської міської ради, позивач у справі, як платник податків, перебуває на податковому обліку у Верхньодніпровській ОДПІ.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача у період з 04.02.2011р. по 17.02.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат сформованих за рахунок ТОВ «Дніпро-Бріг» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. за результатами якої було складено акт №8/230-31754090 від 24.02.2011р. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 16- 48 том 1/ в результаті перевірки податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Дніпро-Бріг», за серпень 2010 року; порушення п. 5.1 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за 9 місяців 2010 року згідно нікчемного правочину з ТОВ «Дніпро-Бріг» на суму 97 224 грн. ( в т.ч. у ІІІ кварталі 2010 року на суму 97 224 грн.); порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 77790 грн..

За результатами перевірки на підставі акту перевірки №8/230-31754090 від 24.02.2011р. податковим органом 12.03.2011р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000162300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток у сумі 121530 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 97224 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 24306 грн. / а.с. 97 том 1/;

- № 0000172300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у сумі 97230 грн., у тому числі основний платіж (збільшення)- 77790грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 19448 грн. / а.с. 98 том 1/

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими за результатами перевірки рішеннями, оскаржив їх / а.с. 49-55 том 1/, та у зв’язку з розглядом скарг позивача податковим органом (відповідачем у справі) у період з 26.04.2011р. по 05.05.2011р. було повторно проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат сформованих за рахунок ТОВ «Дніпро-Бриг» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. за результатами якої було складено акт №57/230-31754090 від 05.05.2011р. / а.с. 57-79 том 1/, у якому податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Дніпро-Бріг», відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій, що призвело до заниження податку на прибуток за 2010р. на суму 342431 грн., та заниження ПДВ за 2010р. на суму 2739450 грн..

За результатами перевірки на підставі акту перевірки акт №57/230-31754090 від 05.05.2011р. відповідачем у справі 10.06.2011р. було прийнято податкові повідомлення – рішення:

- №0001032300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток у сумі 306509 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 245207 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 61302 грн. /а.с. 100 том 1/;

- № 0001022300/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у сумі 245208 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 196166грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 49042 грн. / а.с. 99 том 1/

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими за результатами перевірки рішеннями, оскаржив їх, але усі скарги позивача були залишені буз задоволення, а прийняті податковим органом за результатами перевірок рішення залишені без змін / а.с. 80-96 том 1/.

Як вбачається з наданих суду ксерокопій актів перевірок №8/230-31754090 від 24.02.2011р. / а.с. 16-48 том 1/ та №57/230-31754090 від 05.05.2011р. / а.с. 57-79 том 1/ висновки зроблені податковим органом за результатами перевірки ґрунтуються на встановленні податковим органом у ході перевірки нікчемності правочинів, які були укладені протягом перевіряємого періоду (з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.) між ТОВ «БАТ» та ТОВ «Дніпро-Бріг».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі у вересні 2009р. дійсно було укладено договори з ТОВ «Дніпро-Бріг» на постачання товарів та виконання робіт (надання послуг), контрагент позивача за цими договорами під час укладення договору з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований як платник ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов’язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань за договорами укладеними з ТОВ «Дніпро-Бріг» / а.с. 101-184 том 1/.

Щодо визнання податковим органом правочинів позивача з ТОВ «Дніпро-Бріг» фіктивними та нікчемними, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов’язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз’яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно висновків актів перевірок №8/230-31754090 від 24.02.2011р. / а.с. 16-48 том 1/ та №57/230-31754090 від 05.05.2011р. / а.с. 57-79 том 1/ відповідач у справі правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Дніпро-Бріг», кваліфікує, як такі що не направлені на настання реальних правових наслідків, а отже визнає їх нікчемність, але враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов’язують недійсність господарського зобов’язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів – судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентом, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуги) покупець зобов’язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуги) , який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування правомірності прийняття ним рішень за результати перевірки, на обґрунтування відсутності факту придбання товару та надання послуг позивачу його контрагентом - ТОВ «Дніпро-Бріг», відсутністю у контрагента позивача трудового ресурсу, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов’язкова кількість необхідного трудового ресурсу для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, при цьому необхідно зазначити, що в залежності від специфіки виду діяльності підприємства та у разі виникнення потреби суб’єкт господарювання не позбавлений можливості залучити до виконання робіт інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури, щодо доводів відповідача про відсутність відомостей щодо наявності у ТОВ «Дніпро-Бріг» технічного ресурсу, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність відомостей про наявність у контрагента позивача основних фондів, складських та інших приміщень, не свідчить про те, що ці основні фонди не були або не могли бути орендовані.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 5.1, п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 198 Податкового Кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагента ТОВ «Дніпро-Бріг» товарів та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства у податковій звітності з податку на прибуток підприємств за 2010р. (ІІ та ІІІ квартал 2010р.), оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагента ТОВ «Дніпро-Бріг», що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов’язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток не відповідають вимогам Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України і висновок податкового органу про заниження позивачем протягом перевіряємого періоду податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Дніпро-Бріг» є безпідставним, а суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень №0000162300/0 , № 0000172300/0 від 12.03.2011р., та № №0001032300/0, № 0001022300/0 від 10.06.2011р. та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 06.09.2011р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача та третьої особи необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційних скаргах, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявниками апеляційних скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки фактичних обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявниками апеляційних скарг норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. у справі №2а/0470/8000/11 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 28.10.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.Є. Чередниченко