Ухвала суду № 35424017, 15.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. справа № 808/1449/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року в адміністративній справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 у лютому 2013 року звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002821720 від 24 грудня 2012 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Мелітопольською ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби у період з 09.11.2012 по 29.11.2012 було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт № 975/172/НОМЕР_2 від 06.12.2012.

За висновками перевіряючих угоди, укладені ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Український інвестиційний холдинг», ТОВ «Імпульс плюс - 2010», ТОВ «Аркада і К», ТОВ «Арт - Інкам» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 за період, що перевірявся, завищено податкові зобов'язання на загальну суму 15095,00 грн., завищено податковий кредит на загальну суму 65881,00 грн. та, як наслідок, занижено податок на додану вартість у розмірі 50786,00 грн.

Враховуючи висновки Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002821720 від 24 грудня 2012 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 50786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12696,50 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що згідно з розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій з ПДВ до податкового повідомлення-рішення № 0002821720 від 24 грудня 2012 року, податковими періодами, за які встановлено недоплату податку на додану вартість, є жовтень, листопад та грудень 2011 року.

При цьому в акті перевірки податковим органом зазначено, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Аркада і К» на загальну суму 50786,00 грн., у тому числі у жовтні 2011 року на суму 20868,00 грн., у листопаді 2011 року на суму 12704,00 грн., у грудні 2011 року на суму 17214,00 грн., що свідчить про винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Аркада і К». Висновки щодо інших контрагентів ФОП ОСОБА_1 не вплинули на його прийняття. Отже предметом доказування в дані адміністративній справі реальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Аркада і К».

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Главою 2 вказаного Положення встановлено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Аркада і К» було укладено договір поставки б/н від 23.09.2011, за умовами якого ТОВ «Аркада і К» зобов'язувалося поставити товар (запасні частини, комплектуючі) на умовах FCA - Мелітополь.

На виконання договору постачальником були виписані податкові накладні, накладні та рахунки, згідно з якими покупцем проведено оплату поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями та випискою з розрахункового рахунку.

При цьому придбані товарно-матеріальні цінності використовувалися позивачем при здійсненні власної господарської діяльності, одним із видів якої є оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям. Подальша реалізація ФОП ОСОБА_1 придбаного товару третім особам підтверджується договорами поставки, податковими накладними, накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з ТОВ «Аркада і К» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

В обґрунтування апеляційної скарги Мелітопольська ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби зазначила, що первинні документи, виписані на виконання договору поставки б/н від 23.09.2011, не підтверджують факту здійснення господарського операції, адже підписані неповноважними особами (ОСОБА_2 та ОСОБА_3).

Надаючи оцінку цим доводам суд апеляційної інстанції дослідив, що згідно з даними про загальні відомості керівного складу ТОВ «Аркада і К» обов'язки керівника та головного бухгалтера виконували ОСОБА_4 з 19.08.2010, ОСОБА_5 з 09.08.2011, ОСОБА_2 з 14.12.2011, інші працівники на підприємстві не обліковуються. Натомість наказом по підприємству за № 4 від 01.10.2011 та довіреностями, виданими 01.10.2011, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уповноважено представляти інтереси ТОВ «Аркада і К» та, зокрема, підписувати податкові накладні та інші фінансово-господарські документи, що пов'язані з діяльністю підприємства.

Окрім того суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство не містить обмежень щодо представництва інтересів підприємства за ознакою перебування (не перебування) особи в трудових відносинах з останнім.

Щодо посилання апелянта на акти перевірки ТОВ «Аркада і К» № 10001/18-011/37189154 від 29.12.2011, № 570/22/104/37189154 від 09.08.2012, № 250/18/011/37189154 від 12.03.2012, за висновками яких у ТОВ «Аркада і К» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі активи, наймані працівники, крім того підприємство відсутнє за місцем знаходження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дані акти не містять беззаперечних доказів. Податковими органами не було перевірено чи укладались ТОВ «Аркада і К» угоди з третіми особами, в тому числі щодо оренди складських приміщень, іншого майна, чи мало товариство трудові відносини з третіми особами на підставі цивільно-правових договорів. Окрім того наявність за місцем знаходження ТОВ «Аркада і К» підтверджується випискою з ЄДРПОУ, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року в адміністративній справі № 808/1449/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 18 жовтня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова