Постанова № 35422095, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 5024/2396/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргурозпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" Коваленка Ігоря Олександровичана рішення та постановугосподарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 р.у справі№ 5024/2396/2011 господарського суду Херсонської областіза позовомЗаступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс"пророзірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва,за участю представників: від Генеральної Прокуратури України Томчук М.О.від позивачаСаламатов В.Є.від відповідачане з'явивсярозпорядник майна ТОВ "Херсонавтотранс" не з'явивсяВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. у справі № 5024/2396/2011 (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 р. (колегія суддів у складі: Шевченко В.В. - головуючого, Мирошниченко М.А., Головея В.М.), позов задоволено: розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок" (м. Каховка, вул. П. Морозова) від 22.08.2002 р. № 2327, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" (далі - ТОВ "Херсонавтотранс"); зобов'язано ТОВ "Херсонавтотранс" повернути об'єкт незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок", що знаходиться за адресою: м. Каховка, вул. П. Морозова, по акту приймання-передачі у державну власність (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області).

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 р. у справі № 5024/2396/2011, розпорядник майна ТОВ "Херсонавтотранс" Коваленко Ігор Олександрович (далі - Коваленко І.О.) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти повністю, а справу направити до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та розпорядник майна ТОВ "Херсонавтотранс" Коваленко І.О. не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників Генеральної Прокуратури України та позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, арбітражний керуючий Коваленко І.О. призначений розпорядником майна ТОВ "Херсонавтотранс" ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.08.2013 р. у справі № 5024/1382/2012 про банкрутство ТОВ "Херсонавтотранс".

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на арбітражного керуючого покладено обов'язок здійснювати заходи щодо захисту майна боржника. При цьому, вказаним Законом зобов'язано арбітражного керуючого при реалізації своїх прав та обов'язків діяти з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відстоюючи інтереси ТОВ "Херсонавтотранс" та його кредиторів у межах повноважень, наданих Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою захисту майна боржника, розпорядник майна ТОВ "Херсонавтотранс" арбітражний керуючий Коваленко І.О. звернувся з касаційною скаргою, що розглядається.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 22.08.2002 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Херсонавтотранс" (далі - ВАТ "Херсонавтотранс") (Покупець) укладено нотаріально посвідчений договір № 2327 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "25-квартирний житловий будинок", розташований за адресою: Херсонська обл., м. Каховка, вул. П. Морозова (далі - Договір).

Відповідно до п. 5.4 Договору Покупець зобов'язався протягом восьми років з дня підписання акту приймання-передачі добудувати зазначений об'єкт та ввести його в експлуатацію.

За актом приймання-передачі № 33 від 12.09.2002 р. Фонд державного майна України по Херсонській області передав, а ВАТ "Херсонавтотранс" прийняло вказаний об'єкт незавершеного будівництва.

У 2008 році ВАТ "Херсонавтотранс" реорганізовано у ТОВ "Херсонавтотранс" та внесено відповідні зміни у реєстраційні документи. ТОВ "Херсонавтотранс" є правонаступником ВАТ "Херсонавтотранс".

Згідно з вимогами ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області 25.03.2011 р. було проведено поточну перевірку, за результатами якої встановлено, що умови Договору станом на 25.03.2011 р. не виконано, об'єкт не добудований, документи щодо добудови об'єкта та введення його в експлуатацію не оформлено.

Відповідно до п. 11.3 Договору у разі невиконання однією із сторін умов Договору він може бути розірваний на вимогу другої сторони за погодженням або за рішенням суду.

Статтею 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Статтею 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" визначено, що обов'язковою умовою приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

З урахуванням положень п. 5.4 Договору та акта приймання-передачі № 33 від 12.09.2002 р., господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач повинен був добудувати та ввести в експлуатацію об'єкт, зазначений у Договорі, не пізніше, ніж 12.09.2010 р.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах справи не міститься доказів того, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договором та добудував і ввів в експлуатацію вказаний об'єкт.

З урахуванням положень ст.ст. 526, 629, 651 ЦК України, ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" та п. 11.3 Договору, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про наявність правових підстав для розірвання Договору та повернення спірного об'єкта незавершеного будівництва у державну власність.

Водночас, господарські суди дійшли висновків про необґрунтованість посилань відповідача на існування між учасниками ТОВ "Херсонавтотранс" корпоративних спорів та вирішення їх у судовому порядку, оскільки зазначені обставини виникли значно пізніше після укладення Договору та ніяким чином не звільняли відповідача від виконання зобов'язань за Договором.

Проте, висновки господарських судів про задоволення позовних вимог є передчасними, оскільки судами не досліджено належним чином правовідносини сторін за Договором.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій залишено поза увагою відомості, викладені у письмових поясненнях позивача, наданих суду першої інстанції, де зазначалось, що 14.03.2011 р. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області надійшла заява ТОВ "Херсонавтотранс" щодо продовження терміну добудови об'єкта, зазначеного у Договорі, на підставі якої позивачем 08.06.2011 р. було прийнято рішення надати згоду на продовження терміну дії добудови об'єкта до 31.12.2012 р. Вказаних обставин суди не з'ясували.

Судами першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджено та не надано правової оцінки листам переписки між позивачем і відповідачем з приводу Договору, що містяться у матеріалах справи.

У підсумку, господарські суди не надали правової оцінки спірним правовідносинам у контексті норм ч. 1 ст. 614 ЦК України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, та є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Так, судами не з'ясовано питання щодо вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів з метою виконання зобов'язань за Договором, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності вини відповідача.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, прийняті без повного та всебічного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" Коваленка Ігоря Олександровича задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. у справі № 5024/2396/2011 скасувати.

Справу № 5024/2396/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук