Ухвала суду № 35422075, 20.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"20" листопада 2013 р.Справа № 5017/144/2012

За заявою боржника: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

про визнання банкрутом

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредиторів: не з'явились;

від ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Одеської філії ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України: Жуков С.С.;

ліквідатор: арбітражний керуючий Дєчева О.М.;

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

20.09.2013р. до суду звернувся ліквідатор арбітражний керуючий Дєчева О.М. (т. 3 а.с. 145-147) із завою про визнання незаконною бездіяльністю ПАТ „Альфа-Банк" щодо припинення обтяження і виключення його з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; зобов'язати ПАТ „Альфа-Банк" подати до Державного Підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження-заборону на нерухоме майно, зареєстроване 20.04.2007р. №4844623, контрольна сума 61ГД00Е67Г реєстратор: Київська обласна філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України, об'єкт обтяження: автомобіль легковий HYUNDAI, TUCSON? 2007р. випуску, колір синій, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, видане РЕВ 1 -ГО МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області і виключення його з реєстру. У заяві ліквідатор зазначає, що залишаються незавершеними дії ліквідатора по продажу майна банкрута, а саме автомобілю HYUNDAI TUCSON державний номер НОМЕР_2, оскільки ЗАТ „Альфа-Банк" чинить перешкоди у здійсненні ліквідатором своїх повноважень відносно майна банкрута та повністю ігнорує всі звернення ліквідатора ФОП ОСОБА_1 До судових засідань ЗАТ „Альфа-Банк" також не з'являється, хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. З метою здійснення дій щодо продажу майна банкрута і задоволення вимог кредиторів, на адресу ЗАТ „Альфа-Банк" ліквідатор направляв 2 листи з проханням надати згоду на продаж заставного майна з урахуванням експертного висновку; подати до реєстраційної служби заяву про виключення Запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером 4844623 від 20.04.2007р. Однак, будь-яких відповідей від ЗАТ „Альфа-Банк" не надходило. За весь період ліквідаційної процедури ЗАТ „Альфа-Банк" не вчинило жодних дій щодо вирішення долі заставного майна (укладення мирової угоди, викупу, чи надання згоди на реалізацію), натомість всіляко перешкоджає в цьому арбітражного керуючому. Ліквідатор вказує на те, що п. 4 ст. 42 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати ніяких коштів. Як зазначено у заяві ліквідатора на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 12.07.2013р., якою було надано згоду на продаж майна та скасовано обтяження на рухоме майно, ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України у вилучені запису з державного реєстру обтяжень рухомого майна було відмовлено. ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України посилається на вимоги ст.ст. 43, 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", п. 6 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, зі змісту яких робить висновок, що: „відомості про припинення обтяження можуть бути внесені на підставі відповідної належним чином оформленої заяви, поданої особисто обтяжувачем або уповноваженою ним особою, з обов'язковим пред'явленням відповідних документів". Ліквідатор у заяві посилається на п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004р. №830, відповідно до якого адміністратором реєстру є ДП „Інформаційний центр" Мінюсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення реєстру, збереження та захист даних, що містяться у реєстрі. Відповідно до п. 24 Постанови відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Відповідно до ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003р. після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. ПАТ „Альфа-Банк" вимоги Закону не виконали, заяву про припинення обтяження не подавали, про припинення обтяження їм було відомо, так як особисто були присутні на судовому засіданні.

Представник ПАТ „Альфа - Банк" у судове засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення про дату і місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 4 а.с. 8), пояснення не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд встановив:

Ухвалою суду від 16.01.2012р. (т.1 а.с.1) порушено провадження у справі про визнання банкрутом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1; накладено арешт на майно боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 08.02.2012р. (т.1 а.с. 49-53) визнано банкрутом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дєчеву Ольгу Миколаївну; зобов`язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.48,49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог у два місяці, до 10.04.2011р.

Ухвалами суду від 05.12.2012р. (т. 2 а.с. 87-89) визнано грошові вимоги УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області в сумі 1621, 02 грн. та ПАТ „Альфа-Банк" - 520 502, 14 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2013р. (т. 2 а.с. 120) визнано грошові вимоги в сумі 150 315 дол. США, що еквівалентно 1 200 971, 75 грн.

Ухвалою суду від 12.07.2013р. (т. 3 а.с. 52-54) надано згоду на продаж рухомого майна, а саме автомобілю HYUNDAI, TUCSON, державний номер НОМЕР_2.; скасовано обтяження рухомого майна автомобілю HYUNDAI, TUCSON, державний номер НОМЕР_2, яке зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єкті в рухомого майна, що виникло на підставі договору застави рухомого майна №490037621-З від 19.04.2007р., укладеного між ЗАТ „Альфа-Банк" та ОСОБА_1 для забезпечення зобов'язань за кредитним договором №490037621 від 19.04.2007р.

Господарський суд при розгляді справ про банкрутство діє в межах компетенції, передбаченої Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про судоустрій і статус суддів", Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч.2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 5 та 6 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках та ін. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор банкрута з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Із зазначених вище положень вбачається, що з моменту введення ліквідаційної процедури банкрута та призначення ліквідатора банкрута, ліквідатор наділяється судом повноваженнями в силу Закону щодо проведення організаційних заходів по забезпеченню процедури ліквідації банкрута.

Таким чином, у разі виникнення перешкод при проведенні ліквідаційної процедури, ліквідатор банкрута зобов'язаний вжити усіх можливих заходів щодо їх усунення.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута вжиті всі передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи для формування ліквідаційної маси та її реалізації з метою задоволення вимог кредиторів. Майно банкрута, яке включено до ліквідаційної маси як заставне не реалізоване на протязі дев'яти місяців внаслідок дії заборони на його відчуження, внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, незважаючи на скасування вказаного обтяження ухвалою суду, яка набрала законної сили та обов'язкова для виконання.

Положеннями ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника не допускається.

Таким чином, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню, оскільки у процедурі ліквідації відбувається задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від здійсненої в установленому порядку реалізації майна банкрута, тому майно банкрута має бути вільним від будь-яких обтяжень. Зняття заборон та арештів із майна банкрута в порядку ст. 23 цього Закону є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 43 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

П. 4 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №830, передбачено, що державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №830 Державна реєстрація обтяження рухомого майна може проводитися будь-яким реєстратором. Реєстрація податкової застави проводиться державним підприємством "Інформаційний центр" Мін'юсту та його філіями.

Згідно п. 16 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №830 зміни і додаткові відомості до запису в Реєстрі вносяться реєстратором на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Відповідно до п. 17 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №830 у заяві зазначаються дата державної реєстрації відомостей, реєстраційний номер запису, підстава виникнення змін до обтяження (договір чи рішення суду або відповідне рішення уповноваженого органу), відомості про реєстратора.

Ч.ч. 1, 2, 3, 4 п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №830 передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи; обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше як на п'ять років; після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру; відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, виконання судових рішень, якими є і ухвали про скасування заборони, є обов'язковим та безумовним та не може бути залежним від дій інших осіб, тим більш, що у даному випадку дії обтяжувача є незаконними, оскільки направлені на невиконання ухвали суду, яка набрала законної сили на протязі 4 місяців (ухвала отримана банком 18.07.2013р., про що свідчить поштове повідомлення (т. 3 а. с 74)).

При цьому, суд враховує що строк ліквідаційної процедури продовжений неодноразово та закінчується, тому відповідно необхідним є здійснення продажу заставного майна в установленому Законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд задовольняє заяву ліквідатора та зобов'язує ПАТ „Альфа-Банк" подати до ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Київської філії Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження-заборону на рухоме майно, зареєстроване 20.04.2007р. №4844623, контрольна сума 61ГД00Е67Г реєстратор: Київська обласна філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України, об'єкт обтяження: автомобіль легковий HYUNDAI, TUCSON? 2007р. випуску, колір синій, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, видане РЕВ 1 -ГО МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області і виключення його з реєстру.

Керуючись ст. ст.1, 23-25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

Зобов'язати ПАТ „Альфа-Банк" подати до ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Київської філії Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження-заборону на рухоме майно, зареєстроване 20.04.2007р. №4844623, контрольна сума 61ГД00Е67Г реєстратор: Київська обласна філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України, об'єкт обтяження: автомобіль легковий HYUNDAI, TUCSON? 2007р. випуску, колір синій, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, видане РЕВ 1 -ГО МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області і виключення його з реєстру.

Ухвала набирає чинності з дня оголошення.

Копію ухвали надіслати ПАТ „Альфа-Банк".

Відповідно до положень ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

П.5 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Суддя Грабован Л.І.