Постанова № 35422064, 21.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 924/429/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.09.13у справі№ 924/429/13господарського судуХмельницької області

за позовомПублічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

доКомунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"третя особаПублічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"простягнення сумиза участю представників від:позивачаДемчук О.В. (дов. від 18.01.13)відповідачаМархалюк О.В. (дов. від 03.12.12), Мациюк З.І. (дов. від 25.06.13)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення із Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" 1 321 899,77 грн. - основного боргу, 142 033,62 грн. - пені, 43 528,18 грн. - 3% річних, 6 732,36 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) від 10.06.13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Пєтухова М.Г., суддів: Гулової А.Г., Маціщук А.В.), позов задоволений повністю з посиланням на наявність простроченої заборгованості у відповідача перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", яка була відступлена позивачу за договором уступки права вимоги від 16.03.12.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати у частині стягнення пені 3% річних та інфляційних, при цьому, що слід зробити з позовними вимогами в цій частині не вказано. Скарга мотивована тим, що доводи відповідача стосовно того, що між позивачем та відповідачем за період позовних вимог жодні господарські договори не укладалися, а отже і взаємовідносини були відсутні, тоді як відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання у відповідача перед позивачем можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відсутність господарського договору та взаємних господарських зобов'язань між позивачем та відповідачем дає право відповідачу не вважати позивача належним кредитором.

Також, на думку скаржника, судом безпідставно не взято до уваги колізію застосування норм права та не проаналізовано розбіжності між нормами загальних та спеціальних нормативно-правових актів. Так, враховуючи норми спеціального нормативного акта - Закону України "Про здійснення державних закупівель", відступлення права вимоги на одержання товарів, робіт і послуг, так само як і переведення боргу від одного суб'єкта господарської діяльності іншому суперечить меті цього Закона та законодавству у сфері закупівель за державні кошти в цілому.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 16.03.12 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (постачальником) та КП "Славутське ЖКО" (споживачем) укладено договір №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) на постачання природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (далі - Договір), відповідно до якого постачальник постачає природний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).

На виконання умов договору на постачання природного газу від 16.03.12 №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" у січні - квітні 2012 року передало, а Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об`єднання" отримало природний газ для вироблення теплової енергії для бюджетних організацій на суму 3 882 940,66 грн. Відповідач здійснив оплату за спожиті обсяги газу частково на суму 2 561 040,89 грн.

15.10.12 між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" та КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" складено акт звірки по договору від 16.03.12 №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1), в якому вказано, що сальдо на користь Славутської філії ПАТ "Хмельницькгаз" станом на 15.10.12 складає 1 321 899,77 грн.

Відповідно до п.6.2.2 Договору та з урахуванням ст.625 ЦК України, за порушення строків оплати, має бути нарахована пеня у розмірі 142 033,62 грн., 43 528,18 грн. - 3% річних та 6 732,36 грн. - інфляційних. Розмір заборгованості та розмір вищевказаних нарахувань скаржником не заперчується.

Судами також встановлено, що 31.10.12 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (первісним кредитором) та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новим кредитором) укладено договір про відступлення права вимоги №2854, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - КП "Славутське ЖКО" за договором на постачання природного газу від 16.03.12 №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) на суму 1 321 899,77 грн. (п.1.1. договору про відступлення права вимоги).

Згідно п.1.2. договору про відступлення права вимоги, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним у п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором. Згода на укладення даного договору від КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" не була необхідною.

З огляду на вищезазначене судами повністю задоволені позовні вимоги, оскільки право позивача вимагати стягнення сум заборгованості на штрафних нарахувань є доведеним, рівно як і сума заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати позицію судів попередніх інстанцій та відхилити доводи скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

За змістом ч.3 ст.512 ЦК України та ст.515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Норми Закону України "Про здійснення державних закупівель" та положення договору від 16.03.12 №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) не містять заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні з оплати вартості природного газу.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.13 у справі № 924/429/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій