Постанова № 35421936, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 910/10172/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого-доповідача, Владимиренко С.В., Картере В.І.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 30 липня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 рокуу справі№ 910/10172/13господарського судуміста Києва за позовомФізичної особи-підприємця Вишневського Андрія Андрійовича доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" про стягнення грошових коштів за участю представників: від позивача: Парненко А.А.,від відповідача: Біленко Б.В.

ВСТАНОВИВ:

ФОП Вишневський А.А. звернувся до господарського суду із позовом до ТОВ з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" про стягнення з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 855750,53 грн., з них 850368,75 грн. основного боргу та 5381,78 грн. 3% річних. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 96000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не повернув грошові кошти у зв'язку з відмовою покупця від договору купівлі-продажу за умовами останнього, та договором цесії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.07.2013 (суддя Котков О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 (судді: Шапран В.В. - головуючий, Андрієнко В.В., Буравльов С.І.), стягнуто з відповідача на користь позивача 850368,75 грн. основного боргу, 5381,78 грн. 3% річних та 17115,01 грн. судових витрат.

ТОВ з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" не погодилося з даними судовими рішеннями та звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій з урахуванням додаткових пояснень, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 11.11.2013 у справі №910/10172/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Самусенко С.С. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Картере В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 у справі №910/10172/13 касаційну скаргу прийнято до провадження.

У відзиві на касаційну скаргу представник ФОП Вишневського А.А. вважає доводи, викладені в касаційній скарзі, необгрунтованими та безпідставними. При цьому зазначає, що суди помилково відмовили позивачу у відшкодуванні за рахунок відповідача витрат на послуги адвоката.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.06.2011 між ТОВ з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" як продавцем та Демчуком Анастасієм Павловичем як покупцем укладено контракт № 11-994, на виконання умов якого 01.06.2011 продавець поставив та передав, а покупець прийняв та оплатив новий легковий автомобіль марки "BMW F10 535i xDrive" 2011 року виготовлення, вартістю 850386,75 грн.

Відповідно до п.8.3 контракту гарантія на товар становить 2 роки з дати передачі товару покупцю без обмеження пробігу.

При цьому судами встановлено, що 26.09.2011 на проїжджій частині за адресою: м. Київ, вул.А.Заболотного, 25 виникла пожежа вказаного автомобіля "BMW F10 535i xDrive".

Відповідно до технічного висновку по дослідженню причин пожежі № 310 від 28.09.2011, проведеного інженером ДВЛ ГУ МНС України в м.Києві капітаном служби цивільного захисту Брагіним Є.В., пожежа сталася 26.09.2011 в автомобілі "BMW F10 535i xDrive", державний реєстраційний номер АА 1511 АО, внаслідок короткого замикання електропроводів з кузовом автомобіля, виявлено заводський дефект ізоляції, якого припустився виробник постраждалого автомобіля.

Господарськими судами встановлено, що за п.8.7 контракту №11-994 від 01.06.2011 у випадку, якщо недоліки є істотними та не застережними продавцем, покупець має право вимагати від продавця реалізації інших прав, передбачених ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів", та/або пп.2, 3, 4 ч.1 ст.708 ЦК України. При цьому під терміном "істотний недолік" розуміється недолік, зокрема, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, і виник з вини виробника.

Згідно ст.708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Судами з'ясовано, що 03.11.2011 покупець направив на адресу продавця вимогу про розірвання контракту та повернення сплаченої за автомобіль грошової суми. Продавець у листі від 15.12.2011 вказав про неможливість задоволення вимог на підставі технічного звіту.

26.04.2013 покупець направив на адресу продавця вимогу про відмову від контракту та повернення сплаченої за автомобіль грошової суми.

На вимогу покупця продавець коштів за товар не повернув.

07.05.2013 між Демчуком А.П. та ФОП Вишневським А.А. на підставі ст.512 ЦК України укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого до нового кредитора ФОП Вишневського А.А. перейшло право вимагати замість покупця Демчука А.П. від продавця ТОВ з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" повернення грошових коштів за контрактом у розмірі 850386,75 грн.

За ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З позовом до суду звернувся позивач на підставі договору цесії.

Враховуючи встановлені обставини справи, а саме наявність істотного недоліку в автомобілі "BMW F10 535i xDrive", який виник саме з вини виробника, відмову покупця від контракту і наявну вимогу з боку останнього щодо повернення сплаченої за товар грошової суми протягом встановленого гарантійного строку на товар, укладення договору цесії, господарські суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача як нового кредитора суми вартості автомобіля.

Враховуючи встановлений факт не сплати коштів, судами правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача суму 3% річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України.

За частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених господарськими судами обставин та не заслуговують на увагу, їх належним чином досліджено та спростовано попередніми судовими інстанціями.

Господарськими судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, прийнято законне і справедливе рішення про задоволення позову, тому касаційна інстанція не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що за ст.49 ГПК України суми судового збору за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

У п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Адвокатська фірма АнГард" (виконавець) 22.06.2012 укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги в процесі представництва його інтересів в господарському суді міста Києва про стягнення 982503,59 грн.

Також суди встановили, що на виконання зобов'язань по оплаті послуг за вказаним договором замовник перерахував на користь виконавця 96000 грн.

Загальна сума ціни позову з урахування заяви про зменшення позовних вимог становить 855750,53 грн.

Статтею 11111 ГПК України встановлено, що у постанові касаційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі зміни рішення.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає можливим на підставі ст.49 ГПК України змінити рішення щодо судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 10% від ціни позову на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, що є справедливим з урахуванням уточненої заявою про зменшення позовних вимог суми ціни позову, фактично понесених, що встановлено судами за наявними доказами по даній справі, витрат на юридичні послуги та відповідає загальному обсягу наданих послуг, пов'язаних з розглядом даної справи.

Зміна рішення в частині розподілу судових витрат не тягне за собою його зміни в цілому, оскільки судові витрати регулюються окремим Розділом VI Господарського процесуального кодексу України і не відносяться до предмету спору та ціни позову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі №910/10172/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" на користь Фізичної особи-підприємця Вишневського Андрія Андрійовича 85 575,05 грн. (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 05 копійок) витрат по оплаті послуг адвоката.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: С. Владимиренко

В. Картере