Рішення № 35421131, 24.10.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2013 Справа №607/7541/13-ц Тернопільський міськрайонний суду Тернопільської області в складі

головуючого судді Процько Я.В.

за участі секретаря Костиник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним іпотечного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 вернувся в суд із позовною заявою до відповідачів ПАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_2, третіх осіб на стороні відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_3, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 3.3., про визнання недійсним іпотечного договору №13/06/101/07-Склв від 18 січня 2007 р., укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 Позовну заяву мотивує тим, що в квітні 2012 року із листа ДВС йому стало відомо про те, що 18 січня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які діяли по довіреності від імені його дружини, було укладено іпотечний договір, в забезпечення виконання їх зобов'язань по кредитних договорах, згідно якого в іпотеку було передано квартиру № 9 та гараж Б - ІІІ, що знаходяться в будинку № 8 по вул. Лучаківського в м. Тернополі. Вважає даний договір іпотеки таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки він як співвласник, набутої в шлюбі з ОСОБА_2 квартири, не давав згоди на її передачу в іпотеку для забезпечення зобов'язань по кредитах отриманих третіми особами, в тексті договору іпотеки про таку згоду не йдеться. Від імені його дружини іпотека укладена повіреними особами на підставі довіреності яка не наділяла їх повноваженнями на розпорядження майном спільної сумісної власності подружжя, іпотека укладена повіреними в своїх інтересах . Просить суд позов задовольнити.

Представник ПАТ «Кредитпромбанк» заперечив проти задоволення позову, надавши суду заперечення в яких зазначає, що спірний договір іпотеки укладено за згодою позивача, яка виражена в його заяві від 20 листопада 2006 року, справжність підпису якого засвідчена ОСОБА_6, консулом Посольства України у Французькій Республіці, зареєстровано в реєстрі за № 572-485. Договір іпотеки укладений не в інтересах повірених, а в інтересах банку. Просить застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог та в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 надіслала на адресу суду заяву якою позовні вимоги позивача визнає повністю, просить позов задовольнити та слухати справу за її відсутності по причині її перебування за кордоном.

Треті особи на стороні відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 направили на адресу суду відзиви в яких не заперечують про задоволення позовних вимог та просять суд проводити розгляд справи без їх участі.

Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 3іновій Зіновійович та його представник ОСОБА_7 проти позову заперечили, вважають, що для укладання спірного договору іпотеки не потрібно було згоди позивача, оскільки іпотечна квартира не є об'єктом спільної сумісної власності позивача та іпотекодавця. У задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов слід задовольнити з огляду на таке.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02 серпня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 02 серпня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Тернопільської міської ради.

Відповідно до договору купівлі - продажу квартири з гаражем від 16 січня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого за реєстровим номером 127, під час перебування у вказаному шлюбі, придбано квартиру № 9 та гараж Б - ІІІ , що знаходяться в будинку № 8 по вул. Лучаківського в м. Тернополі, яку було оформлено на дружину ОСОБА_2

20 листопада 2006 року ОСОБА_1 склав заяву, якою надав своїй дружині ОСОБА_2 згоду на заставу нею набутої під час сумісного проживання в шлюбі квартири № 9, що знаходиться в місті Тернополі по вулиці Лучаківського у будинку № 8 разом з гаражем Б - ІІІ, для отримання кредиту на умовах визначених на її розсуд, а також на укладання відповідного договору. Справжність підпису ОСОБА_1 на даній заяві засвідчена ОСОБА_6, консулом Посольства України у Французькій Республіці, зареєстровано в реєстрі за № 572 - 485.

20 листопада 2006 року ОСОБА_2 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_4 та ОСОБА_4 Л.3. бути її представниками з усіма необхідними повноваженнями у всіх установах, підприємствах і організаціях, управляти і розпоряджатися усім її майном, вчиняти усі передбачені законом цивільні правочини по управлінню та розпорядженню майном, в тому числі: приватизувати, купувати, продавати, приймати в спадщину, обмінювати, здавати в оренду, передавати в заставу та приймати в заставу, виступати майновим поручителем у випадку укладання договорів застави, здійснювати розрахунки по укладених угодах та інші дії. Ця довіреність посвідчена ОСОБА_6 - консулом посольства України у Французькій республіці, зареєстрована в реєстрі за номером 572 - 486.

18 січня 2007 року ОСОБА_4 уклав з ВАТ «Кредитпромбанк» кредитний договір № 06/07/07 - Склв, за умовами якого отримав кредит в сумі 40'000 доларів США терміном до 16 січня 2009 р. зі сплатою за користування кредитом 14,15% річних.

18 січня 2007 року ОСОБА_4 Л.3. уклала з ВАТ «Кредитпромбанк» кредитний договір №06/06/07 - Склв, за умовами якого отримала кредит в сумі 40'000 доларів США терміном до 16 січня 2009 р. зі сплатою за користування кредитом 14,15% річних. 18 січня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_4 Л.3., діючи від імені ОСОБА_2 по довіреності від 20 листопада 2006 року, уклали з ВАТ «Кредитпромбанк» іпотечний договір № 13/06/101/07 - Склв, за умовами якого ОСОБА_2 стала майновим поручителем ОСОБА_4 та ОСОБА_3, по укладених ними кредитних договорах від 18 січня 2007 року, передавши в іпотеку квартиру № 9 та гараж Б - ІІІ, загальною площею 128,3 м?, що знаходяться за адресою м. Тернопіль вул. Лучаківського, буд. 8. Даний іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 3.3., зареєстровано в реєстрі за № 296.

Текст іпотечного договору № 13/06/101/07 - Склв від 18 січня 2007 р. не містить посилань на наявність згоди другого подружжя іпотекодавця для укладання цього договору.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 65 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік, має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору як такого, що укладений подружжям без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Пунктом 44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року N 20/5, передбачено, що про наявність згоди другого подружжя зазначається в тексті договору з посиланням на реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена та дату її посвідчення.

Згідно з ст. 578 Цивільного кодексу України, майно що є у спільній власності, може бути передано у заставу лише за згодою всіх співвласників.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями статті 203 ЦК України передбачено загальні умови, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

У силу ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до вимог статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Квартира № 9 та гараж Б - ІІІ, що знаходяться в будинку № 8 по вул. Лучаківського в місті Тернополі є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 З дослідженої судом заяви ОСОБА_1 від 20 листопада 2006 року вбачається, що він надав згоду своїй дружині ОСОБА_2 передати квартиру в заставу для отримання кредиту на умовах на її розсуд. Отже, надана позивачем згода має індивідуально визначений характер і стосується права його дружини ОСОБА_2 на укладання договору застави виключно для отримання кредиту, та не розповсюджується на укладання договорів іпотеки в забезпечення інших зобов'язань.

З іпотечного договору № 13/06/101/07 - Склв від 18 січня 2007 року вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали договір від імені ОСОБА_2 за яким вона передала в іпотеку належну їй квартиру в забезпечення виконання їхніх зобов'язань, що прямо заборонено ч. 3 ст. 238 ЦК України, якою встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що іпотечний договір № 13/06/101/07- Склв від 18 січня 2007 року за яким ОСОБА_2 є майновим поручителем по кредитах, отриманих ОСОБА_9 та ОСОБА_3, вчинений без отримання нотаріальної згоди ОСОБА_1 на майнову поруку та передачу квартири № 9 та гаража Б - Ш в будинку № 8 по вул. Лучаківського в м. Тернополі в іпотеку під забезпечення виконання зобов'язань третіх осіб, а отже такий правочин вчинений поза волею позивача, порушує його майнові права та підлягає визнанню недійсним.

Суд критично оцінює доводи представника нотаріуса відносно того, що для укладання спірного іпотечного договору не потрібно було згоди чоловіка власниці квартири так як дана квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_2 Судом встановлено, що дана квартира придбана ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі, а відповідно до ст. 60, 65 СК України право власності другого з подружжя на майно, набуте в шлюбі, презюмується.

Доводи представника відповідача ПАТ «Кредитпромбанк» про наявність викладеної в заяві від 20 листопада 2006 року згоди позивача на укладання спірного договору іпотеки, спростовуються тим, що даною заявою позивачем надана згода ОСОБА_2 виключно на заставу квартири для отримання кредиту, а не на заставу квартири для забезпечення зобов'язань третіх осіб. Щож до вимог представника відповідача ПАТ «Кредитпромбанк» про застосування позовної давність та відмовии позивачу в задоволені позову з цих підстав судом визначено таке.

Договір іпотеки, укладений між ОСОБА_2 (через представників ОСОБА_10 та ОСОБА_3З.) та банком 18 січня 2007 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. З ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Суд не погоджується з доводами представника банку про те, що позивач міг знати про укладення договору іпотеки, оскільки 20 листопада 2006 року давав згоду на укладання іпотечного договору своїй дружині яка проживає з ним за кордоном та від імені якої укладено спірний договір, а отже строк позовної давності для ОСОБА_11 сплив 18 січня 2010 року. Такі доводи суд, в силу ч. 4 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не може покласти в основу рішення, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

Позивач у своїй позовній заяві та його представник в запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності пояснили, що про договір іпотеки позивачу стало відомо від його дружини ОСОБА_2 в квітні 2012 року під час здійснення виконавчих дій по виконанню виконавчого напису, вчиненого на спірному іпотечному договорі після надходження листа відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області № 12-12/В-2/2622 від 18 квітня 2012 р. про повідомлення про оцінку квартири на яку звернено стягнення за виконавчим написав нотаріуса, копія якого долучена до матеріалів справи. Також в підтвердження того, що позивачу не було відомо про укладання спірного договору іпотеки позивачем надано його заяву від 13 вересня 2010 року якою він повідомляє всіх кого це стосується про те, що йому відомо про намір його дружини передати в заставу квартиру та він не має заперечень проти застави згаданого майна для отримання кредиту. Зазначене вказує на необізнаність позивача станом на 13 вересня 2010 року з фактом перебування квартири в іпотеці та укладанням 18 січня 2007 року спірного договору іпотеки. На спростування цих доводів представник ПАТ «Кредитпромбанк» не надав суду допустимих доказів.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 210, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 203, ч. 3 ст. 238, ст. ст. 215, 526, 546, 572, 575, 576, 1057? ЦК України, ст. ст. 60, 65 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Договір іпотеки № 13/06/101/07-Склв від 18 січня 2007 р., кладений між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, від імені яких діяла ОСОБА_2, посвідчений 18 січня 2007 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відповідно до якого в іпотеку передано трьохкімнатну квартиру № 9 з гаражем «Б-ІІІ», що знаходиться в будинку № 8 по вул. В. Лучаківського у м. Тернополі, загальною площею 108,2 м?, житловою 52,1 м?, площа гаража 20, 1 м? - визнати недійсним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_12