Постанова № 35420003, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. Справа № 820/6898/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача Владимирова А.В.

представника відповідача Буряківського О.В.

представника відповідача Шепітька Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/6898/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , Міністерства доходів і зборів України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд зобов'язати в примусовому порядку відповідача внести до Єдиного реєстру податкових накладних та зареєструвати податкову накладну № 17 від 05.03.2013 року на загальну суму 73958,40 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" - задоволено.

Зобов'язано Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів зареєструвати та включити до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 17 від 05.03.2013 року на загальну суму 73958,40 грн., видану товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА".

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" (Код ЄДРПОУ 35701461 вул. Полтавський Шлях, 88/90, м. Харків, 61093, р/р № 26004000287401 в АО "АСТРА-Банк", МФО 380548, ИПН 35701461, св-во платника ПДВ № 100155139) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року залучено в якості другого відповідача у справі Міністерство доходів і зборів України.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2013 р. між позивачем та ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" укладено договір поставки № 01-05/03-2013.

На його виконання та специфікації №1 до даного договору, ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" придбано у позивача товар виробничо-технічного призначення, а саме: металопрокат ст. 45 0 40 ДСТУ (ГОСТ) 1050-88 на загальну суму 73958,40грн. (в т. ч. ПДВ).

У зв'язку з відвантаженням на адресу ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" металопрокату, позивачем, згідно до положень п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, була складена податкова накладна № 17 від 05.03.2013 року на загальну суму 73958,40 грн. (в т. ч. ПДВ), яка відповідає вимогам, передбаченим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З урахуванням норм, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо строку реєстрації складених податкових накладних, 19 березня 2013р. позивачем були вжиті заходи щодо реєстрації накладної № 17 від 05 березня 2013 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після спроби позивача здійснити реєстрацію податкової накладної № 17 від 05 березня 2013 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних через засоби телекомунікаційного зв'язку, на його адресу надійшла відповідь податкового органу у вигляді квитанції № 1, про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної у зв'язку з тим, що місцезнаходження позивача як продавця товару не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку, що відмова відповідача в реєстрації податкової накладної позивача від 05.03.2013 року № 17 є необґрунтованою та не узгоджується з приписами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Харківської міської ради 31.01.2008 року за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 35701461, місцезнаходження юридичної особи: 61093, Харківська область, м. Харків, Ленінський район, вул. Полтавський шлях, буд. 88/90, що підтверджується випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 16-18, 23, 36).

Судовим розглядом встановлено, що 19.03.2013 року позивачем - ТОВ "Торгово-промислова компанія "НОВА" до Державної податкової служби України було направлено в електронному вигляді для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 17 від 05.03.2013 р., в прийнятті якої Державною податковою службою України (Міністерство доходів і зборів України) було відмовлено, що підтверджено квитанцією № 1 (а.с. 15).

Підставою для неприйняття та непроведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 17 від 05.03.2013 р. відповідачем було зазначено помилку, а саме: "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З метою з'ясування усіх обставин щодо відмови податкового орану здійснити реєстрацію податкової накладної № 17 від 05.03.2013 р., позивач звернувся до Західної ОДПІ з відповідним запитом від 19.03.2013 р., вих. № 19/03-01, у зв'язку з чим відповідачу була надана в паперовому вигляді сама податкова накладна № 17 від 05 березня 2013 р. з тими ж самими реквізитами та відомостями, які містились в податковій накладній, що подавалась в електронному вигляді.

В подальшому, позивач також звернувся з аналогічним запитом від 19.03.2013 р. вих. №19/03-02 до Державної податкової інспекції України (Міністерство доходів і зборів України), на який відповідачем була надана відповідь листом від 25.03.2013 р. вих. № 3513/10/18.3-30, яка містить посилання на окремі положення документів нормативно-правового характеру та жодним чином не дає фактичної відповіді на питання з приводу відмови в реєстрації податкової накладної № 17 від 05.03.2013 р.

Міністерство доходів і зборів України у своїй відповіді (лист від 11.04.2013 р., вих. № 544/6/99-99-18-06-05-15) на запит позивача від 19.03.2013 р. вих. № 19/03-02 зазначає, що згідно ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. За цих умов, Міністерством доходів і зборів України було рекомендовано позивачу вжити заходів щодо підтвердження своїх відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців шляхом подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені статтею 201 Податкового кодексу України.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29 грудня 2010 року.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.2 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із таких способів : а) у паперовому вигляді; б) в електронній форм з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади,що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 201.10 цієї ж статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердження продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у тестовому форматі, яка надсилається продавцю протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у тестовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість , вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.

Таким чином, вказаними положеннями Кодексу на платника податку-продавця товарів/послуг покладено обов'язок надати покупцеві податкову накладну за наслідками господарської операції з поставки таких товарів/послуг, а також зареєструвати таку податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом надсилання її податковому органу. Підтвердженням реєстрації податкової накладної у вказаному Реєстрі є квитанція. При цьому, у випадках неприйняття податкової накладної у разі порушення вимог, встановлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, податковий орган також надсилає квитанцію продавцю із зазначенням причини неприйняття. У такому разі покупець товарів/послуг не буде мати права на віднесення сум ПДВ по такій податковій накладній до податкового кредиту , в той час як продавець не звільняється від обов'язку включення суми ПДВ по цій податковій накладній до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї ( далі-податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платниками такого податку-покупцями товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, встановлено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим (послуг), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 №1246 (далі - Порядок № 1246 ).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

За змістом пункту 8 Порядку №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому державною податковою службою , результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в державній податковій службі.

Пунктом 9 Порядку № 1246 передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Крім того, відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. №233,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011 ( далі - Інструкція № 233), при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися встановленого цим пунктом порядку. Зокрема, п.п. 7.6 цього пункту передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у тестовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причини. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як вбачається з квитанцій, наданих податковим органом позивачу про неприйняття податкових накладних, у них зазначено причину неприйняття як «місцезнаходження юридичної особи продавця послуг/товарів у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що не передбачено пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, а також пунктом 9 Порядку № 1246 та п.п. 7.6 пункту 7 розділу 111 Інструкції № 233. Також будь-якими іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку платника податку-продавця товарів/послуг перевіряти відповідність інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про своє місцезнаходження, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, як встановлено та знайшло своє підтвердження відповідними документами, позивач не змінював свою юридичну адресу з моменту реєстрації.

При цьому, як свідчать матеріали справи, протягом 2013 року позивачем неодноразово здійснювалось підтвердження своїх відомостей в зазначеному вище реєстрі, що підтверджується описом документів, що надається юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу" від 22.03.2013 р., від 29.03.2013 р., від 10.06.2013 р. та від 05.08.2013 р., а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач - Міністерство доходів і зборів України, зобов'язаний відповідно до п.п. 21.1.2, 21.1.3,21.1.4 п.21.1 статті 21 Податкового кодексу України забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Крім того, механізм взаємодії між податковими органами на різних рівнях врегульований відповідними нормативними актами з питань діяльності податкових органів. Будь-які недоліки або неврегульованість такого механізму не повинні впливати на можливість виконання платником податків - продавцем товарів/послуг обов'язку надавати покупцеві та надсилати для реєстрації у реєстрі податкових накладних за наслідками вчинюваних ним господарських операцій. В межах спірних відносин, позивач дотримався свого обов'язку та надіслав до податкового органу податкову накладну, видану покупцю 05.03.2013 року.

Натомість, податковий орган свого обов'язку з прийняття та реєстрації вказаної податкової накладної у Реєстрі не виконав, що потягло негативні наслідки як для позивача, як продавця товарів/послуг, так і для його контрагентів-покупців.

Слід відмітити, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Враховуючи, що в податковій накладній № 17 від 05.03.2013 р. зазначені усі обов'язкові реквізити, які передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у тому числі "місцезнаходження платника податків", що на той момент підтверджувалось відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: витягом з останнього станом на 06 березня 2013 р., колегія суддів вважає твердження відповідача - Міністерства податків і зборів України, про невідповідність місцезнаходження позивача інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що стало підставою для неприйняття вищезазначеної податкової накладної, необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач - Міністерство доходів і зборів України, як суб'єкт владних повноважень, на який покладено обов'язок ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності дій щодо неприйняття податкової накладної ТОВ "Торгово-промислова компанія "НОВА" № 17 від 05.03.2013 року для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, не навів жодних фактичних даних, які слугували для встановлення помилки «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій податкового органу - Міністерства доходів і зборів України щодо відмови позивачу у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних електронних податкових накладних податкової накладної № 17 від 05.03.2013 року, з огляду на що, вважає за необхідне визнати такі дії протиправними.

Відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на встановлення судом факту протиправності дій Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкової накладної ТОВ "Торгово-промислова компанія "НОВА" № 17 від 05.03.2013 року для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та вважати таку податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

Отже, належним способом захисту прав позивача є визнання податкової накладної ТОВ "Торгово-промислова компанія "НОВА" № 17 від 05.03.2013 року прийнятою та зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня в день подання вказаної податкової накладної на реєстрацію, а саме - 19.03.2013 року.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів зареєструвати та включити до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 17 від 05.03.2013 року на загальну суму 73958,40 грн., видану товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА", оскільки обов'язок ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних покладено на центральний орган державної влади - Міністерство доходів і зборів України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року через порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 160, 162, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/6898/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" № 17 від 05.03.2013 року для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Вважати прийнятою та зареєстрованою податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" № 17 від 05.03.2013 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з моменту її подання, а саме - з 19.03.2013 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" (Код ЄДРПОУ 35701461 вул. Полтавський Шлях, 88/90, м. Харків, 61093, р/р № 26004000287401 в АО "АСТРА-Банк", МФО 380548, ИПН 35701461, св-во платника ПДВ № 100155139) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст постанови виготовлений 18.11.2013 р.