Рішення № 35415098, 19.11.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2788/13-ц

Номер провадження 2/629/908/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Соколик І. В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області у місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «Про стягнення боргу», -

в с т а н о в и в:

10 липня 2013 року за вхідним номером 16906 до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області поштою надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 «Про стягнення боргу», дата відправлення згідно поштового штемпеля 26 червня 2013 року (а.с. 2, 18).

07 листопада 2013 року надійшла уточнена позовна заява зі зменшенням позовних вимог, за клопотанням позивача виключено ОСОБА_5 з відповідачів по справі (а.с. 207-209).

В позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 являються подружжям та є співвласниками автомобіля марки TOYOTA RAV-4, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузову JTMKD31V005036864, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АХС № 132461, виданого МРЕО м. Харків 01.08.2008 року. (надалі «Автомобіль»).

Автомобіль зареєстровано на ОСОБА_4О

В червні 2009 року ОСОБА_3, з відома ОСОБА_6, запропонував ОСОБА_1 придбати у нього пошкоджений в ДТП «Автомобіль» за 10500 доларів США. Спочатку ОСОБА_1 повинен був передати 8000 доларів США, а 2500 доларів США повинен був віддати після того, як ОСОБА_3 передасть документи на «Автомобіль» для укладення купівлі-продажу у відповідності до вимог чинного законодавства.

10.07.2009 року ОСОБА_4О, написав розписку, якою він підтверджував, що отримав 8000 доларів США від ОСОБА_1 в якості застави за відданий «Автомобіль», а решту 2500 доларів США передасть йому після зняття з державного обліку Автомобіля в органах ВРЕВ. Зняти з обліку Автомобіль ОСОБА_4Ю, обіцяв протягом найближчих двох місяців.

На протязі наступних шести місяців ОСОБА_7 неодноразово приїздив до ОСОБА_8 з різними пропозиціями щодо можливості правового оформлення посвідченого нотаріусом договору купівлі-продажу останнім Автомобіля.

В процесі обговорення вищевказаного питання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 остаточно вирішили, що передані 10.07.2009 року кошти в розмірі 8000 доларів США є завдатком за Автомобіль, а 2500 доларів США будуть сплачені ОСОБА_1 після зняття з державного обліку Автомобіля, в органах ВРЕВ до 30.06.2010 року, про що, 03.02.2010 року ОСОБА_4О, власноруч написав договір-розписку.

Далі позивач посилається на те, що ОСОБА_3 не виконав своїх зобов`язань від 03.02.2013 року, які повинен був виконати до 30.06.2010 року, так як не зняв з державного обліку Автомобіль в органах ВРЕВ і не передав ОСОБА_1В, документи на нього та не уклав посвідченого нотаріусом договору купівлі-продажу.

Позивач прохав стягнути на його користь з ОСОБА_3 суму 157 387 грн. 38 коп., 20 000 грн. моральної шкоди, 2 401 грн. 16 коп. судового збору, а ВСЬОГО -179 788 грн. 84 коп.

Моральна шкода, як зазначає позивач, полягає у погіршені сну та апетиту, появі головного болю, порушенні життєвого укладу сім`ї.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Справа розглядалася неодноразово у судових засіданнях, але відповідач не з'явився ні в одне судове засідання. Заперечень на позов не надавав.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з урахуванням уточненої позовної заяви, де зменшені позовні вимоги. У судовому засіданні позивач пояснив, що був укладений договір купівлі продажу легкового автомобілю з ОСОБА_3 у простій письмовій формі розписці, за 10500 доларів США, за курсом долара США - 83023,50 грн., (згідно курсу долара США станом на 30.06.2010 року). ОСОБА_1 10.07.2009 року передав ОСОБА_3, на виконання умов договору купівлі продажу, завдаток у розмірі 8000 тисяч доларів США, тобто 63256,00 грн. за курсом долара США станом на 30.06.2010 року. Було домовлено, що відповідач до 30 червня 2010 року прибуде для оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса, передавши відповідні документи на автомобіль. Але, ОСОБА_3 не прибув до нотаріуса і документи на автомобіль не передав.

У письмових поясненнях надав розрахунок сум, які і прохав стягнути: з ОСОБА_3 кошти у сумі 151794,84 гривень, у відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з: 126512 гривень заборгованість на підставі ч. 1 ст. 571 ЦК України (8000 доларів США по курсу на 30.06.2010 року помножені вдвічі); 12607,38 грн. індекс інфляції за 40 місяців прострочення; 12675,46 гривень 3% річних. Також стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. Всього стягнути 171794,84 грн.

Прохав прийняти заочне рішення.

Відповідач жодного разу не зявився у судове засідання. Про причини неявки суд не повідомив, незважаючи на те, що своєчасно та належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи (а.с. 84, 112, 107, 138, 189, 218) Правом участі представника у судовому засіданні не скористався. Заперечень, клопотань, заяв від Відповідача не надходила..

У судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 кожний з яких окремо пояснив, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, що належить ОСОБА_3; що ОСОБА_1 передав завдаток у вигляді грошових коштів ОСОБА_3, але ОСОБА_3 ухиляється від укладення договору купівлі-продажу автомобіля (а.с.123-130).

Не довіряти показанням свідків у суду не має, свідки попереджені судом за відповідальність про дачу завідомо неправдивих показань і приведені до присяги (а.с. 120-122).

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Установлено, що автомобіль марки TOYOTA RAV-4, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузову JTMKD31V005036864, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АХС № 132461, виданого МРЕО м. Харків 01.08.2008 року зареєстровано на відповідачем - ОСОБА_3 та перебуває на обліку у ВДАІ Лозівського МВ з обслуговування м. Лозова, Лозівського та Близнюківського районів ГУМВС України в Харківській області (а.с. 76)

Між позивачем - ОСОБА_1, та відповідачем - ОСОБА_3, 10 липня 2009 року було укладено договір купівлі-продажу, належного ОСОБА_3 легкового автомобіля НОМЕР_2., у простій письмовій формі. Згідно вказаного договору, за домовленістю сторін, продаж зазначеного автомобіля здійснено за 10500 доларів США, що у відповідності до курсу долара США становить 83023,50 грн., (згідно курсу долара США станом на 30.06.2010 року). Завдаток отримано ОСОБА_3 від ОСОБА_1 у розмірі 8000 доларів США, тобто 63256,00 грн., який продавець отримав повністю від покупця 10.07.2009 року, що зафіксовано у відповідному письмовому підтвердженні. Згідно умов договору купівлі-продажу відповідач ОСОБА_3 взяв на себе зобовязання про те, що у термін до 30 червня 2010 року він зніме автомобіль із реєстрації в органах МРЕО, а ОСОБА_1 після цього передасть ОСОБА_3 2500 доларів США (а.с. 7).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, - дійшов до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Нормами частини 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору полягає у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.

Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі.

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Свобода договору проявляється і при виборі сторонами способів забезпечення договірних зобов'язань, та вибір і застосування форм відповідальності та їх співвідношення при порушенні договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом не передбачено особливих правил щодо порядку та моменту виникнення права власності на автомобіль в особи, яка набуває таке право на підставі договору. Зокрема, виникнення права власності на автомобіль не повязується чинним законодавством з реєстрацією такого автомобіля за новим власником в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч.1 ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання.

У відповідності до ч.1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

В силу ч.1 ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобовязання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, завдаток одночасно є доказом самого факту існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.

Оскільки договір завдатку було укладено між сторонами у передбаченому законом порядку, позивачем була передана відповідачу сума у розмірі 8000 доларів США, за курсом НБУ станом на 30.06.2010 року становить 63256,00 грн., що є завдатком. Відповідач не виконав зобовязання у встановлений час це значить, що порушення умов договору відбулося з вини відповідача, тому завдаток підлягає поверненню у подвійному розмірі - 16 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.06.2010 року становить 126 512,00 грн.

За вищезазначених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконані всі умови, що передують укладенню договору купівлі-продажу, він сплатив завдаток.

Тому, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача подвійної суми завдатку та 3% річних законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Згідно з п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема:

- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;

- у випадках, передбачених статтями 7, 4401 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права");

- при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В частині стягнення решти суми позовних вимог у розмірі 20 000 грн. - моральна шкода, суд вважає необхідним відмовити, оскільки, позивачем не доведено, що за умов договору купівлі-продажу сторони брали на себе обовязок про відшкодування моральної шкоди.

Зі згоди позивача суд ухвалив заочний розгляд справи.

Статтею 224 ЦПК України частиною 1 визначені умови проведення заочного розгляду справи У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 1517,94 грн. з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 169, 212-215, 218, 224, ч.1 ст. 88 ЦПК України, ст.ст. 15,16, ч.1 ст. 626, ч.1 ст.317, ст. ст. 627, 655, 328, ч.1 ст. 334, ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 570, ст. ст. 526, 615, 625, ч.1 ст. 571, ч.1 ст. 530 ЦК України, суд , -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «Про стягнення боргу» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, завдаток за договором купівлі-продажу автомобілю, марки TOYOTA RAV-4, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузову JTMKD31V005036864, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АХС № 132461, виданого МРЕО м. Харків 01.08.2008 року зареєстровано на відповідачем - ОСОБА_3, у подвійному розмірі у сумі - 126512 гривень 00 копійок (сто двадцять шість тисяч п'ятсот дванадцять гривень 00 копійок); сума індексу інфляції - 12 607 гривень 38 копійок (дванадцять тисяч шістсот сім гривень 38 копійок); три процента річних - 12 675 гривень 46 копійок (дванадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 46 копійок), всього: 151 794 гривні 84 копійки (сто п'ятдесят одна тисяча сімсот дев'яносто чотири гривні 84 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, судовий збір 1517 гривень 95 копійок (одна тисяча п'ятсот сімнадцять гривень 95 копійок).

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. І. Горчакова