Ухвала суду № 35414462, 20.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/1264/13-ц Провадження № 22-ц/772/3674/2013Головуючий в суді першої інстанції:Глушкова Валентина ФедорівнаКатегорія: 37Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Камзалова В.В., з участю секретаря Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_6 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6, яка діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3, до Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановила:

В травні 2012 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_6 звернулась до суду з цим позовом, відповідно до якого просила визнати за позивачками право власності в рівних частках на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області площею 3,5508га, згідно з держаним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 031515, виданим на підставі розпорядження голови Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області від 9 грудня 2003 року № 289, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_7 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області площею 3,7993га, згідно з держаним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 031514, виданим на підставі розпорядження голови Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області від 9 грудня 2003 року № 289, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_8

Вказувала, що вони є спадкоємницями померлих першої черги за законом, але не можуть отримати свідоцтва про право на спадщину через втрату оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2013 року у позові відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання за позивачками права власності на спадкові земельні ділянки через втрату оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки, оскільки на момент вирішення справи існував порядок отримання нового державного акта взамін втраченого, а відтак у позивачів не була втрачена можливість для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса.

Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть на а. с. 8) відкрилася спадщина у виді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області площею 3,5508га, згідно з держаним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 031515, виданим на підставі розпорядження голови Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області від 9 грудня 2003 року № 289 (а. с. 10); після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 (свідоцтво про смерть на а. с. 12) відкрилася спадщина у виді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області площею 3,7993га, згідно з держаним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 031514, виданим на підставі розпорядження голови Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області від 9 грудня 2003 року № 289 (а. с. 14).

Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Згідно з п. 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 року за № 735/16751, з наступними змінами, внесеними наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 30 серпня 2010 року № 631, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи в суді, новий державний акт (на ім`я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат».

Таким чином, сама лише втрата оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки не була перешкодою для отримання позивачками свідоцтв про право на спадщину в нотаріальній конторі, а отже й не є підставою для визнання за позивачками права власності на спадкове майно відповідно до приписів ст. 391 ЦК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шести місяців з часу відкриття спадщини), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивачки є спадкоємницями померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за законом першої черги, однак заяв про прийняття спадщини нотаріусу не подавали, спадкові справи до майна померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не заводились (а. с. 32). Як видно із копій паспортів позивачок та свідоцтв про смерть спадкодавців, на час відкриття спадщини спільно зі спадкоємницями вони не проживали, тому що ОСОБА_2 з 25 листопада 1988 року зареєстрована за місцем проживання у АДРЕСА_1 (а. с. 5) (отже довідки виконкому Тернівської сільської ради про те, що померлі на день смерті проживали з нею (а. с. 9, 13) не відповідають дійсності), а ОСОБА_3 - з 21 вересня 2005 року у АДРЕСА_2 (а. с. 19), при тому, що місцем відкриття спадщини після смерті обох спадкоємців є с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області.

Оскільки з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 до звернення позивачок до суду минуло понад 2 роки і понад 1 рік після смерті ОСОБА_8, заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини вони не подавали, то є такими, що її не прийняли, що також вказує на безпідставність позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: